ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 червня 2010 року 17:57 № 2а-8107/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
до Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві
про зобов'язання утриматися від вчинення дій щодо накладення арешту на рахунки
за участю представників сторін:
від позивача: Шевчук Г.С. -за довіреністю;
від відповідача: Філіповська Т.М.- за довіреністю
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить суд заборонити вчиняти дії підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у місті Києві, щодо накладання арешту на рахунки Головного управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища: № 35413001002150; № 35423002002150; № 35419005002150; № 35417007002150; № 35425011002150; № 35424012002150; № 37328008002450; № 37112010002150, крім рахунку № 35418006002150, за яким здійснюється фінансування вищезазначеної роботи.
У судовому засіданні Позивач уточнив в усній формі позовні вимоги, а саме, просив скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП № 18236976 від 28.04.2010 року, якою накладено арешт на кошти боржника.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що постанова про арешт коштів від 28.04.2010 року № 18236976 є такою, що порушує права та законні інтереси Головного управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради, як юридичної особи, оскільки такі протиправні дії державного виконавця щодо накладання арешту на кошти за всіма рахунками, в тому й числі за рахунком з якого здійснюється виплата заробітної плати, на сьогоднішній день фактично блокують діяльність Головного управління , як юридичної особи, що в свою чергу позбавляє останнє проводити господарську діяльність та виконувати фінансово -господарські зобов'язання, що безпосередньо стосується сплати комунальних та соціальних платежів, а також як суб'єкта господарських відносин, виконувати свої зобов'язання за різного роду господарсько -правовими угодами та що найгірше, виконувати зобов'язання щодо виплати заробітної плати працівникам Головного управління.
Відповідач в судовому засідання виклав зміст своїх заперечень проти позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги Позивача є безпідставними і таким, що не підлягають задоволенню, оскільки державний виконавець при винесені постанови про арешт коштів боржника щодо стягнення з Головного управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради коштів керувався виключно Положеннями Закону України «Про виконавче провадження», положеннями Постанови НБУ від 21.01.2004 року за № 22 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»та виконавчим документом (наказом № 36/451 виданим 15.03.2010 року Господарським судом міста Києва).
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2009 року Господарським судом м. Києва прийнято рішення по справі № 36/451 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Академія архітектури» до Головного управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради про стягнення суми боргу, річних та інфляційних збитків, у зв'язку з чим Господарським судом м. Києва 15,03.2010 року видано наказ № 36/451 про стягнення з Головного управління суми боргу, інфляційних та три відсотки річних.
На підставі вище вказаного виконавчого документу та у відповідності до ст.ст. 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову № 18236976, згідно з якою Головне управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради, як боржник у виконавчому провадженні повинно сплатити товариству з обмеженою відповідальністю «Академія архітектури»198 000,00 грн. заборгованості, 10 739,52 грн. 3% річних, 62 172,00 грн. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 2 709,12 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
До того ж, з постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що Позивачу запропоновано в добровільно виконати рішення суду в строк до 31.03.2010 року та попереджено про наслідки не виконання рішення в наданий для добровільного виконання строк.
Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»- виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»- примусове виконання рішення державною виконавчою службою здійснюється на підставі наказів Господарських судів.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Як встановлено в судовому засіданні, Позивач постанову про відкриття виконавчого провадження отримав, а тому зі змістом постанови про відкриття провадження був ознайомлений.
Положеннями ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Положеннями ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Крім того, відповідно до п. 10.3 постанови НБУ від 21.01.2004 року за № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»- арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.
Зробивши аналіз вищевикладеному, суд прийшов до висновку, що Відповідачем в судовому засіданні вірно зазначено, що арешт в даному випадку може бути накладеним на всі кошти, що є на всіх рахунках, а відповідно і на всі рахунки, наявні у боржника.
Суд звертає увагу на те, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2010 року боржнику було встановлено термін для добровільного виконання рішення суду в строк до 31.03.2010 року.
Проте, станом на 25.04.2010 року (на момент винесення постанови про арешт коштів боржника) рішення Господарського суду м. Києва, боржником залишене без виконання, будь-які повідомлення щодо виконання судового рішення від сторін виконавчого провадження до Відповідача не надходили, у зв'язку з чим державний виконавець на підставі покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження»обов'язків та наділених прав неупереджено, своєчасно та повно виконав свій службовий обов'язок шляхом винесення Постанови про арешт коштів боржника.
За наведених обставин, дії державного виконавця з приводу винесення Постанови ВП № 18236976 від 28.04.2010 року про накладення арешту на кошти боржника у межах суми 273 856,64 грн., суд вважає правомірними і вчиненими у відповідності зі ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та ст. 5, 50 Закону України „Про виконавче провадження”.
Витрати, які б підлягали стягненню відповідно до ст. 94 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
У позові Головного управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко