ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30 червня 2010 року 10:22 № 2а-8920/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кий-Гранд"
до Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
за участю представників сторін:
від позивача: Мельников Р.Ю. -за довіреністю;
від відповідача: Пильгун О.О. -за довіреністю
встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кий-Гранд», звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, про визнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2008 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 30.07.2008 року за результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, Відповідачем складено Акт № 265704312330, яким зафіксовано порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та пп. 3.2 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року. На підставі вказаного акту перевірки 07.08.2008 року Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003112330/0, за яким до Позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 6 974 097, 55 грн. З даним рішенням Позивач не погоджується і вважає його таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки Відповідачем неправомірно застосоване положення ст.ст. 3, 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пояснюючи тим, що даний закон не передбачає застосування до господарюючого суб'єкта штрафних санкцій у разі не відповідності розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року, а саме не зазначення назви господарської одиниці -«продаж квитків».
На підставі вище викладеного Позивач просив суд, позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні виклав зміст своїх заперечень проти позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги Позивача є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в ході перевірки було встановлено, порушення норм ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і, відповідно, застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 17 вищевказаного Закону.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мале виробничо-комерційне підприємство «Кий-Гранд»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Кий-Гранд»зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.08.1995 року з присвоєнням ідентифікаційного номеру 22908906.
Відповідно до ліцензії, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, № 196996 від 14.12.2006 року мале виробничо-комерційне підприємство «Кий-Гранд»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Кий-Гранд»має право надавати послуги з внутрішнього та міжнародного перевезення пасажирів.
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва 30.07.2008 року, відповідно до направлення № 107/23-30 П від 29.07.2008 року, проведено планову перевірку пункту продажу квитків, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 20, кв. 3 та належить ТОВ «Кий-Гранд», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
Під час перевірки встановлено, що за період з 11.07.2007 року по 29.07.2008 року підприємство здійснило розрахункові операції на суму 1 394 819,51 грн., однак, дані розрахункові операції, на думку перевіряючих, були проведенні без роздрукування відповідних розрахункових документів, в зв'язку з тим, що касові чеки, не містили назву господарської одиниці - «продаж квитків».
В результаті перевірки складено акт № 265704312330, яким зафіксовано порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та п.п. 3.2 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України 3 614 від 01.12.2000 року.
За порушення, виявленні під час перевірки, Відповідач застосував до Позивача п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, який передбачає, що за порушення вимог закону передбачена санкція, зокрема, нарахування у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність у разі проведення розрахункових операцій на певну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
У п. 3 затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 р. № 614 «Положення про форму та зміст розрахункових документів»розкрито поняття фіскального касового чеку на товар (послугу) та зазначено, що це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Одним із обов'язкових реквізитів фіскального касового чеку є назва господарської одиниці. Судом береться до уваги і норма п. 1 вказаного положення, яке визначає, що назва господарської одиниці це назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
З договору оренди приміщення б/н від 20.05.2006 року вбачається, що квартира № 3 по вул.. Златоустівська, 20 в м. Києві надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Кий-Гранд»з метою створення господарської одиниці.
Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що Відповідачем невірно застосовано положення ст.ст. 3 та 17 Закону, зокрема, не зазначення в реквізитах фіскального касового чеку назви господарської одиниці (продаж квитків) не є підставою вважати, що такий фіскальний касовий чек не відповідає вимогам п.3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.00 року.
Крім того, матеріали справи містять Акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 10.07.2007 року, складений працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м .Києва, відповідно до якого, вищезазначених порушень за аналогічних обставин, не виявлено.
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки перевіряючими працівниками Державної податкової інспекції був зроблений помилковий висновок щодо необхідного зазначення реквізиту в розрахункових документах реєстраторів розрахункових документів МІНІ «продаж квитків», а штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 974 097,55 грн., застосовані до ТОВ «Кий-Гранд» згідно з рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2008 року № 0003112330/0 не відповідають вимогам чинного законодавства, так, як Відповідачем не вірно застосовано положення статей 3, 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та відсутні підстави вважати надані для перевірки Позивачем фіскальні чеки такими, що не відповідають вимогам п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів.
Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок щодо доведення перед судом правомірності прийнятого ним рішення.
На розподілі судових витрат, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі задоволення позовних вимог, Позивач не наполягав.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 97, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кий-Гранд»задоволити.
Визнати протиправним рішення Святошинської Держаної податкової інспекції м. Києва про застосування штрафних санкцій № 0003112330/0 від 07.08.2008 року на суму 6 974 097,55 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко