ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 червня 2010 року 17:13 № 2а-5575/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Геміні Дистрибуція"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва
про визнання протиправною та нечинною податкової вимоги за формою "101" № 1/2221 від 13.03.2010р.
за участю представників сторін:
від позивача: Апальков Є.Ю. - за довіреністю;
від відповідача: Горбатенко А.О. - за довіреністю;
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просив визнати протиправною та нечинною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва за формою "101" №1/2221 від 19.03.2010 року з моменту її виставлення.
В ході судового розгляду Позивач уточнив позовні вимоги і просив крім визнання протиправною і нечинною першої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №1/2221 від 19.03.2010 року, визнати протиправною і нечинною другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 2/3354 від 27.04.2010 року та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва звільнити з під податкової застави активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні Дистрибуція" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 107, ідентифікаційний код 32856525) та зареєструвати зняття податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведення камеральної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Геміні Дистрибуція" отримало податкові повідомлення форми "Р" Бориспільської митниці від 08.04.2009 року. Не погоджуючись з такими повідомленнями, товариство оскаржувало їх в адміністративному та судовому порядку. Зокрема, за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2009 року податкові повідомлення форми "Р" №14, №15, №16, №17 від 08.04.2009 року визнані протиправними та скасовані. Проте, не зважаючи на це, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва виставила товариству першу та другу податкові вимоги і застосувала до активів товариства податкову заставу.
Позивач вважає дії податкової інспекції протиправними, оскільки податковий борг не є узгодженим у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а отже податковий орган не вправі виставляти Позивачу податкові вимоги і застосовувати до активів Позивача податкову заставу.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задоволити в повному обсязі.
Представник Відповідача позов не визнав, проте зазначив, що дійсно податкове зобов'язання Позивача за податковими повідомленнями №14, №15, №16, №17 від 08.04.2009 року не є узгодженим, а податкові вимоги та право податкової застави виставляються автоматично.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Бориспільською митницею було проведено камеральну перевірку відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено ТОВ "Геміні Дистрибуція" протягом 2006-2008 років, про що складено Акт №К/0004/122000000/32856525 від 23 лютого 2009 року.
На підставі Акту перевірки Бориспільською митницею прийняті податкові повідомлення форми "Р" від 08.04.2009 року: № 14 про сплату митного збору за перебування товарів та інших предметів під митним контролем у розмірі 256,86 грн.; № 15 про сплату митного збору за митне оформлення товарів та інших предметів у розмірі 3459,27 грн; № 16 про сплату мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 172973,72 грн.; № 17 про сплату податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 380542,69 грн.
За результатами оскарження зазначених податкових повідомлень Бориспільською митницею та Державною митною службою України були прийняті рішення, якими скарги позивача залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення - без змін.
За таких обставин Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, рішенням якого від 03.12.2009 року податкові повідомлення форми "Р" №14, №15, №16, №17 від 08.04.2009 року визнані протиправними та скасовані.
На теперішній час рішення Окружного адміністративного суду міста Києва не набрало законної сили, оскільки оскаржується митним органом в апеляційному порядку.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 19.03.2010 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва на адресу ТОВ "Геміні Дистрибуція" була виставлена перша податкова вимога № 1/2221, в якій, зокрема зазначено, що станом на 18 березня 2010 року сума податкового боргу за організацією за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 557232,49 грн. і те, що, починаючи з 23 квітня 2009 року на активи товариства розповсюджується право податкової застави згідно з Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
27.04.2010 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була виставлена друга податкова вимога № 2/3354, в якій зазначено, що станом на 26 квітня 2010 року сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 557232,49 грн. та міститься вказівка на застосування до активів товариства права податкової застави.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року.
Відповідно до норм цього Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.
Відповідно до ч.5 п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181 днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження.
У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону закінчується:
останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної в заяві;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків.
Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону.
Як було встановлено судом і не заперечується Відповідачем, за результатами апеляційного та судового оскарження сума податкового зобов'язання ТОВ "Геміні Дистрибуція" є неузгодженою.
Податкові вимоги ж згідно з нормами пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надсилаються платнику податків у разі коли платник податку не сплачує саме узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, тобто коли податкове зобов'язання платника податків стало податковим боргом.
Крім того, згідно зі статтею 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.
Виходячи з системного аналізу норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" звернення платника податку до контролюючого чи судового органу в порядку адміністративного та судового оскарження у встановлені строки призводить до того, що згідно з положеннями Закону № 2181 податкове зобов'язання вважається неузгодженим, податковий борг не встигає виникнути, а тому й активи платника податку не можуть підпадати під дію права податкової застави.
В своїх позовних вимогах Позивач просив визнати нечинними податкові вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Однак вимога про визнання нечинним акта може застосовуватися лише до нормативно -правового акта, тоді як оспорюваний акт є актом індивідуальної дії ненормативного характеру, а отже підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
З урахуванням наведеного, суд задовольняє позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування першої податкової вимоги №1/2221 від 19.03.2010 року та другої податкової вимоги № 2/3354 від 27.04.2010 року Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.
Суд визнає протиправними дії Державної податкової інспекцій у Шевченківському районі м. Києва щодо застосування до активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні Дистрибуція" права податкової застави.
Проте, суд відмовляє Позивачу в задоволенні його позовних вимог зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва звільнити з під податкової застави активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні Дистрибуція" та зареєструвати зняття податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з тих підстав, що випадки виключення активів платника податків з податкової застави та порядок зняття податкової застави з Державного реєстру прямо визначені Законом України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та іншими нормативними документами.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Разом з тим, адміністративні суди не вправі втручатись у діяльність суб'єктів владних повноважень або ж підміняти їх повноваження.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №1/2221 від 19 березня 2010 року.
Визнати протиправною та скасувати другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 2/3354 від 27 квітня 2010 року.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо застосування до активів Товариства з обмеженою відповідальністю права податкової застави.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні Дистрибуція" (код ЄДРПОУ 32856525, 01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17) державне мито у розмірі 1,70 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко