ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 38/208
м. Київ
02 червня 2010 року № 2а-5602/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Прокопюк В.О. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий замок"
до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
Прокурор - Дереза В.О. - за довіреністю
від позивача - Сергєєв П.О. - за довіреністю
від відповідача - Борисов І.І. - за довіреністю
від відповідача - Христич Л.М. - за довіреністю
, < ПІБ представника >, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 000592302/0, № 000602302/0 від 23.02.2010 року.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки викладені в Акті перевірки щодо безпідставного завищення валових витрат та податкового кредиту зроблені Відповідачем, за результатом аналізу Договору Поставки товарів та надання послуг № 22306 від 02.01.2008 року укладеного між ТОВ «Фруктовий замок»та ТОВ «Метро кеш енд кері Україна»та актів виконаних робіт/наданих послуг, є помилковими, а податкові повідомлення -рішення які винесені Відповідачем на підставі Акту перевірки необґрунтовані, незаконні та такі, що підлягають скасуванню виходячи з наступного.
Послуги, які надавалися ТОВ «Метро кеш енд кері Україна»на підставі вищевказаного договору ТОВ «Фруктовий замок», а саме: рекламні, інформаційні маркетингові та інші послуги із розміщення товарів, послуги з адміністрування на платформі, послуги з організації участі у спеціальних промоційних заходах, послуги по організації збуту товарів, послуги по організації просування товарів, спеціальні послуги по симулюванню подальшого збуту товарів, що постачалися Позивачем повністю можуть бути віднесені до валових витрат, оскільки надання вказаних послуг ґрунтується на підписаному між ТОВ «Фруктовий замок»та ТОВ «Метро кеш енд кері Україна»договорі № 22306 від 02.01.2008 року, а факт надання вказаних послуг підтверджується підписаними між ТОВ «Фруктовий замок»та ТОВ «Метро кеш енд кері»документами, які оформлені до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: актами приймання наданих послуг, а також платіжними документами про перерахування коштів за надані послуги.
Виклавши зміст позовних вимог представник Позивача просив позов задоволити повністю.
Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях проти позову зазначив, що в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктовий замок»встановлено, що підприємством включено до складу валових витрат витрати на придбання послуг не пов'язаних з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності, чим порушено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.4 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи, а саме з Акту від 11.02.2010 року № 1657/23-02/35159767 року про проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Фруктовий замок»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року вбачається, що Позивачем допущено порушення вимог:
п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом включення до складу валових витрат витрати на придбання послуг не пов'язаних з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності, що зумовило завищення Позивачем валових витрат у розмірі 3 728 087,30 грн.
п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у безпідставному включенні до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку проведені у зв'язку з придбанням послуг (з адміністрування на платформі, послуги з організації участі у спеціальних промоцій них заходах,послуги по організації збуту товарів, послуги по організації просування товарів, спеціальні послуги по симулюванню подальшого збуту товарів) не пов'язаних з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності.
На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення - рішення № 000592302/0 від 23.02.2010 року, № 000602302/0 від 23.02.2010 року, якими Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 188 293,50 грн., а також податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 079 740,50 грн.
Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями виходить з того, що послуги які надавалися ТОВ «Метро кеш енд кері Україна»на підставі Договору повністю і правомірно можуть бути віднесені до валових витрат оскільки, факт надання послуг (з адміністрування на платформі, послуги з організації участі у спеціальних промоційних заходах, послуги по організації збуту товарів, послуги по організації просування товарів, спеціальні послуги по симулюванню подальшого збуту товарів) підтверджуються відповідними актами приймання наданих послуг, а також платіжними документами про перерахування коштів за надані послуги.
Сторони у своїх договорах поставки та надання послуг передбачили, що постачальник ТОВ «Фруктовий замок»постачає і передає у власність ТОВ «Метро кеш енд кері Україна», а останній приймає та оплачує товари згідно із замовленням та товаропровідною документацією.
Згідно п. 1.2 Договорів поставки ТОВ «Метро кеш енд кері Україна»надає Постачальнику ТОВ «Фруктовий замок»рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками.
Пунктом 2.8 Договорів поставки передбачено, що право власності на товари переходить від Постачальника до Замовника з моменту, коли товар поставлено та вивантажено на приймальну платформу відповідного магазину і сторони підписали транспортну накладну, що засвідчує те, що товар було отримано замовником.
Пункт 1.3 Договору передбачає, уразі погодження між сторонами МЕТРО також надає Постачальнику послуги згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору.
Згідно п. 1.3 додатків до Договорів поставки наведено перелік послуг що надаються постачальнику, зокрема послуги з адміністрування на платформі, послуги з організації участі у спеціальних промоційних заходах, послуги по організації збуту товарів постачальника, послуги по організації просування товарів Постачальника, спеціальні послуги по стимулюванню подальшого збуту товарів.
Причиною виникнення даних спірних відносин стало питання щодо правомірності віднесення Позивачем до складу валових витрат витрат на придбання послуг
Відповідно до пп. 5.1., 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Аналіз даної норми дає зрозуміти те, що визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства та підтвердження відповідними документами надання такої послуги
Правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбання послуг.
В судовому засіданні представником Позивача не доведено економічної вигоди для Позивача, якою характеризується будь-яка господарська діяльність в результаті надання таких послуг ТОВ «Метро кеш енд кері Україна».
Суд дійшов висновку, що господарська операція, яка мала місце між Позивачем та ТОВ «МЕТРО кеш енд кері Україна»не є наслідком надання рекламних, інформаційних, маркетингових та інших послуг з розміщення товарів, послуг з адміністрування на платформі, послуг з організації участі у спеціальних промоційних заходах, послуг з організації збуту товарів, а є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань за договором поставки.
До того ж, слід зазначити, що результатом зокрема, маркетингових послуг, повинно було стати виявлення нового, відмінного від існуючих попиту на продукцію або створення умов для появи нового такого попиту. Позивачем же не було доведено будь-якими документами, як реальне надання вищезазначених послуг, так і результати, які мали б бути наслідком надання послуг.
Крім того суд не погоджується, з тим, що документи якими Позивач хоче підтвердити спірні валові витрати, а саме Акти приймання наданих послуг, а також платіжні документи про перерахування коштів за надані послуг, в яких зазначено лише назва послуг та сума коштів, які підлягають сплаті за надання тої чи іншої послуги, є такими, що безперечно підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.
Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування.
При вирішенні даної справи необхідно було з'ясувати, чи надавалися фактично послуги з адміністрування на платформі, послуги з організації участі у спеціальних промоційних заходах, послуги по організації збуту товарів постачальника, послуги по організації просування товарів Постачальника, спеціальні послуги по стимулюванню подальшого збуту товарів, у яких обсягах, розмежувати їх вартість, з'ясувати, яким чином формувалася їх вартість.
Так, як Позивачу не вдалося довести суду, яким чином надавалися вищезазначені послуги, оскільки згідно з актами приймання наданих послуг та податкових накладних ТОВ «МЕТРО кеш енд кері Україна»надавало певні послуги ТОВ «Фруктовий замок», про те ані з актів, ані з інших матеріалів справи не вбачається в якому обсязі були виконані послуги, у чому вони полягали, які саме дії вчинялися з просування товару та проводилися виконавцем, у тому числі місце їх проведення, обсяг тощо, суд дійшов висновку, що перевірка Державною податковою інспекцію у Солом'янському районі м. Києва проведена у відповідності з вимогами чинного законодавства, а прийняті рішення про застосування штрафних санкцій є законним, у зв'язку з чим, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктовий замок»не підлягають задоволенню.
Разом з цим, думку Відповідача з приводу того, що в разі переходу права власності на товар від продавця до покупця, рекламні, маркетингові, інформаційні та інші послуги не можуть бути пов'язані з господарською діяльністю Позивача, суд вважає Помилковою.
Перехід права власності на продукцію від продавця до покупця не виключає доцільності придбання таких послуг продавцем товару для їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою популяризації реалізованої ним продукції та просуванням товару на ринку, проте надання таких послуг повинно бути належним чином підтверджене.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України -якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.
Судові витрати, які підлягали б стягненню у відповідності зі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України -відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктовий замок»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасуватння податкових повідомлень -рішень Державної податкової і інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 000592302/0, № 000602302/0 від 23.02.2010 року відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шейко Т.І.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -08.06.2010 р.