Справа № 2а-4092/10/2570
09 серпня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
при секретарі - Андрушко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арлес" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
27.07.2010 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в Ріпкинському районі Чернігівської області і просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області № 0000122304/2 від 14.07.2010 року та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області № 0000112304/2 від 14.07.2010 року в сумі 12370,83 грн. основного платежу та в сумі 6185,41 грн. штрафних санкцій.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та зазначили, що відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Інших обмежень, а тим більше підтвердження документами про надходження податкових накладних , а саме листів, конвертів, бандеролів чи іншої поштової документації в платника податку для включення до податкового кредиту даний Закон про податок на додану вартість не містить. Згідно роз'яснення ДПА України (Лист від 11.08.2004 р. N 15316/7/15-2417 «Щодо порядку відображення в податковому обліку податкових накладних, отриманих із запізненням, та правомірності прирівнювання записів про такі податкові накладні до самостійно виправлених помилок», у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані. В даному роз'ясненні, а також в аналогічному листі ДПАУ № 8799/6/16-1515-10 від 10.08.2006 року також не має обмежень щодо підтвердження податкового кредиту іншими документами чи листами. Виходячи з вищенаведеного немає законних вимог щодо відправки податкових накладних саме поштовими листами з повідомленнями про вручення. Посилання в акті перевірки на п.7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість" про те, що платник не подав заяву зі скаргою на такого постачальника, то відповідно до даного пункту це є правом, а не обов'язком платника та і заява подається якщо постачальник відмовляється надати податкову накладну, що не було ним зроблено.
В акті перевірки підтверджено валові витрати відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими первинними документами (в т.ч. рахунками за транспортні послуги, платіжними дорученнями про оплату транспортних послуг, актами здачі-приймання виконаних робіт) про надання транспортних послуг ТОВ «Арлес», до яких ДПІ претензій не має. Відповідно до п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 року № 88 , первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Підприємствам дозволено ці бланки виготовляти самостійно за умови, що ці форми не є бланками суворої звітності та будуть містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Товарно-транспортна накладна - не бланк суворої звітності, оскільки Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи (затвердженої наказом Мінстатистики й Мінтранспорту від 07.08.1996 р. № 228/253), що наділяла товарно-транспортна накладна цим статусом втратила чинність. Тому відправнику вантажу, який має намір виписати ТТН, необхідно використовувати готовий бланк, або виготовити його самостійно.
При наданні транспортних послуг від ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Скалат-Транс» всі необхідні первинні документи, що свідчать про надання транспортних послуг є в наявності (акти виконаних робіт, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні). Так здійснення транспортних послуг відбувалось згідно договорів-заявок, де чітко вказано замовник, виконавець, умови договору-заявки, адреса завантаження, назва вантажу, вага нетто, адреса вантажовідправника та отримувача, вартість перевезення, номер автомобіля, прізвище та ім'я водія, та інші необхідні умови для здійснення перевезення. Тобто факт надання транспортних послуг підтверджено всіма документами.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що ТОВ «Арлес» було порушено п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми податкового кредиту за березень 2007 року у сумі 6962,96грн. та відповідно занижено суму податку на додану вартість за березень 2007 року у сумі 6469,96 грн. та завищення значення рядка 26 Декларації з ПДВ за березень 2007 року у сумі 493 грн.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) є податкові накладні чи митні декларації (інші подібні документи згідно з пп. 7.2.6 цього пункту). Оскільки податкова накладна згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 р. №799, звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Таким чином, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля.
Крім того, в порушення пн. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ „Арлес" віднесено до валових витрат автотранспортні послуги надані ФОП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_3, ТОВ „Скалат - Транс" без відповідно оформленої первинної транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, в результаті чого завищено валові витрати в загальній сумі 49483,33 грн. В ході проведення перевірки договорів - заявок, актів здачі - прийняття виконаних робіт, товарно - транспортних накладних, банківських виписок, балансових рахунків 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 31 «Рахунки в банках», 93 «Витрати на збут» та ін., встановлено, що товарно - транспортні накладні не мають всіх необхідних реквізитів та не заповнені рядки. Враховуючи вищевикладене, ТОВ „Арлес" занизило податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 12724,52грн., у тому числі: за 1 квартал 2007року - 500,25грн., за І півріччя 2007року - 4506,49 гри., за 9 місяців 2007 року в сумі 8756,74 грн.; за 2007 рік 8794,41грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 2100,00 грн., за І півріччя 2008р. в сумі 2165,02грн.. за 9 місяців 2008 року в сумі 2321,26грн., за 2008 рік в сумі 3855,51грн., за І півріччя 2009р. в сумі 18,21грн., за 9 місяців 2009р. в сумі 74,60грн.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Судом встановлено, що 18.02.2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Арлес" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.09.2009 року.
За результатами виїзної планової перевірки було складено акт № 270/23-1/24735031 від 18.02.2010 року.
В акті встановлені наступні порушення:
1. пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.8, п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, в результаті чого ТОВ "Арлес" занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 12724,52 грн., у тому числі: за 1 квартал 2007року - 500,25 грн., за І півріччя 2007 року - 4506,49 грн., за 9 місяців 2007 року в сумі 8756,74 грн.; за 2007 рік 8794,41грн., за І квартал 2008 року в сумі 2100,00 грн., за І півріччя 2008р. в сумі 2165,02грн., за 9 місяців 2008 року в сумі 2321,26грн., за 2008 рік в сумі 3855,51грн., за І півріччя 2009р. в сумі 18,21грн., за 9 місяців 2009р. в сумі 74,60грн.
2. пп.7.4.5 п 7.4, п.п.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України від 03.04.97р.№168/97-ВР "Про податок на додану вартість", ТОВ «Арлес» занижено суми податку на додану вартість за березень 2007 року у сумі 26175,00грн. та завищення значення рядка 26 Декларації з ПДВ за березень 2007 року у сумі 493 грн.
3. пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. "а" п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб", не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 475,88 грн; зокрема в червні 2007 року в сумі 4,66 грн; в грудні 2007 року в сумі 27,65 грн; в квітні 2008 року в сумі 10,10 грн; в червні 2008 року в сумі 33,86 грн; в липні 2008 року в сумі 12,00 грн; в серпні 2008 року в сумі 30,90 грн; в вересні 2008 року в сумі 71,17 грн; в жовтні 2008 року в сумі 6,79 грн; в листопаді 2008 року в сумі 227,33 грн; в червні 2009 року в сумі 13,15 грн; в вересні 2009 року в сумі 38,27 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.07.2010 за № 0000122304/2 за платежем податок на додану вартість на суму 9704,94 грн. з них: 6469,96 грн. - за основним платежем, 3234,98 грн. - за штрафними санкціями; № 0000112304/2 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 19086,78 грн. з них: 12724,52 грн. - за основним платежем, 6362,26 грн. - за штрафними санкціями.
09.03.2010 року ТОВ «Арлес» було подано до начальника ДПІ у Вишгородському районі Київської області скаргу на податкові повідомлення-рішення, в якій просило скасувати податкові від 01.03.2010 року № 0000122304/0, № 0000112304/0, № 0000011700/0.
06.05.2010 року рішенням про результати розгляду первинної скарги було залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000122304/0, № 0000112304/0 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010 року № 0000011700/0 у частині 225,00 грн. нарахованого податку з доходів фізичних осіб та в частині 450,00 грн. нарахованих штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
14.05.2010 року ТОВ «Арлес» було подано до начальника ДПА в Київській області повторну скаргу, в якій товариство просило скасувати повідомлення-рішення від 12.05.2010 року № 00001223-4/1, № 0000112304/1.
08.07.2010 року Державною податковою адміністрацією в Київській області було винесено рішення про результати розгляду повторної скарги, яким було залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.03.2010 р. №0000112304/0 та № 0000122304/0.
Згідно реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Арлес» за березень 2007 року під № 12 від 17.03.2007 року включено до податкового кредиту сума ПДВ 26668,00 грн. згідно податкової накладної № 54/1 від 01.02.2007 року одержаної від ТОВ «Ритон» за перераховану в лютому 2007 року передоплату на суму 160008 грн.. Також в березні 2007 року в реєстрі податкових накладних під № 25 від 29.03.2007 року знято з податкового кредиту товариством сума ПДВ 19705,04 грн. згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 01.02.2007 року № 54/1 в результаті повернення перерахованої постачальнику передоплати за продукцію в сумі 118230,25 грн. Отже, ТОВ «Арлес» в березні 2007 року фактично включило до податкового кредиту різницю в сумі 26668,00-19705,04=6962,96 грн., яка становить ПДВ за фактично придбаний товар, або ПДВ по різниці між наданою, та повернутою передоплатою. Даний товар одержаний від постачальника ТОВ «Ритон» згідно видаткової накладної № Хм-000149 від 17.03.2007 року.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи з положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 названого Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону N 168/97-ВР, вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Отримання податкової накладної від ТОВ «Ритон» підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних, відповідно до якого у розділі 1 «Отримані податкові накладні» дана податкова накладна, ПДВ якої становить 26668,00 грн., зареєстрована під № 12 , яка отримана від ТОВ «Ритон» разом із іншими документами від постачальника 17 березня 2007 року.При одержанні продукції та після повернення решти передоплати в березні 2007 року було одержано податкову накладну та зменшено податковий кредит на суму 19705, 04грн.згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Отже, до податкового кредиту декларації по ПДВ за березень включено різниця в сумі 6962, 96грн., а не сама податкова накладна, як зазначено в акті перевірки.
Враховуючи наведене, не зарахування податкового кредиту в сумі 6962, 96грн. з підстави відсутності поштового документа, який підтверджує отримання податкової накладної із запізненням, не має правового підґрунтя, оскільки по-перше не було податкової накладної на таку суму, по-друге Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів та декларацій, затверджений постановою КМ України від 28.08.1997 року № 799, визначає вимогу по формуванню поштових відправлень, направлених відповідно до ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетом і цільовими фондами»
Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).
Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення зазначених витрат до валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, суд вважає, що первинні документи, а саме: акти виконаних робіт, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні підтверджують надання транспортних послуг з перевезення вантажів на автомобільному транспорті від ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Скалат-Транс».
В наданих позивачем актах здачі-прийняття виконаних робіт містяться дані, про те, які саме послуги надано позивачу, тобто вбачається зміст і обсяг господарської операції.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач свого автотранспорту не має, та не орендує, а на кожне перевезення замовляє автотранспорт згідно договорів заявок.Після отримання товару та оформлення необхідної документації автотранспорт з мясопродукцією в супроводі працівників ТОВ «Арлес» відправляється покупцю товару, місце завантаження та місце розвантаження вказується в товарно-транспортних накладних та договорах заявках. Всі розрахунки за отриманий або проданий товар та транспортні витрати провадяться в безготівковій формі. Відсутність, зазначених представником відповідача, деяких підписів та печаток на товарно-транспортних накладних не може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, оскільки реальність господарських операцій, пов'язаних з господарською діяльністю позивача, доведена в судовому засіданні та підтверджена первинними документами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 14.07.2010 року № 0000122304/2 та № 0000112304/2.
Враховуючи, що оскільки позивачем не було порушено вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 14.07.2010р. № 0000122304/2 та частково податкове повідомлення-рішення 0000112304/2 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області № 0000122304/2 від 14.07.2010 року.
Скасувати частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області № 0000112304/2 від 14.07.2010 року в сумі 12370,83 грн. основного платежу та в сумі 6185,41 грн. штрафних санкцій.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову виготовлено в повному обсязі 16.08.2010р.
Суддя Бородавкіна С.В.