Справа № 444/1916/22
Провадження № 2/444/757/2022
(ЗАОЧНЕ)
20 жовтня 2022 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Мікула В. Є.,
секретар судового засідання Садова І.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
В обгрунтування позову покликається на наступне.
ОСОБА_1 являється власником житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.06.2006р.
У належному йому будинку з 27 березня 1997 року зареєстрований ОСОБА_2 , а з 1999 року ОСОБА_3 .
Більше десяти років Відповідачі у згаданому будинку не проживають, що стверджується актом про не проживання фізичних осіб за місцем реєстрації від 17.02.2022р.
Відповідачі проживають за межами України зі своєю матір'ю.
Зазначає, що місце фактичного проживання відповідачів йому не відоме.
Вважає, що такими діями відповідачі порушують його права, як законного власника спірного житлового будинку. Просить визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності ів якому зареєстровані відповідачі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялася за зареєстрованою адресою місця проживання.
Клопотань про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подавала.
На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1статті 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
ОСОБА_1 являється власником житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.06.2006р.
У належному йому будинку з 27 березня 1997 року зареєстрований ОСОБА_2 , а з 1999 року ОСОБА_3 , що стверджується копією будинкової книги на спірний будинок.
Більше десяти років Відповідачі у згаданому будинку не проживають, що стверджується актом про не проживання фізичних осіб за місцем реєстрації від 17.02.2022р.
Відповідачі проживають за межами України зі своєю матір'ю.
Позивач зазначив, що місце фактичного проживання відповідачів йому не відоме.
Відповідно до статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У правових спорах щодо визнання особи такою, що втратила право користування житлом, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту відсутності відповідача понад встановлені строки у жилому приміщенні без поважних причин.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
У постановах Верховного Суду України від 15.05.2017 у справі №6-2931цс16, від 29.11.2017 у справі № 753/481/15-ц, від 09.10.2019 у справі №695/2427/16-ц зазначено, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
У постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Згідно ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 Житлового кодексу України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Встановлено, що договір про користування спірним будинковолодінням між сторонами не укладався.
Суд враховує, що позивачу не відоме фактичне місце проживання відповідачів, адже вони не спілкуються.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та п. 26 Правил реєстрації місця проживання (Постанова КМ України № 207 від 02.03.2016 р.), зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
На підставі вищенаведеного, враховуючи те, що відповідачі, які не є членами сім'ї власника майна, а також не є наймачем такого домоволодіння, відсутня за зареєстрованим місцем проживання понад строки встановлені законодавством для визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуючи те, що позивач не може розпорядитися своїм майном на власний розсуд через реєстрацію осіб, які тривалий час, а саме більше 10 років, не проживають у його будинку, а тому у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 23, 141, 258, 259, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, будинком АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 ( зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) .
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП судом не встановлений ).
Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП судом не встановлений ).
Суддя: Мікула В. Є.