Справа № 459/2171/16-к
Провадження № 1-кп/444/26/2022
судового засідання
08 грудня 2022 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю сторони обвинувачення ОСОБА_3
сторони захисту ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
під час проведення закритого судового засідання в залі суду у м. Жовква Львівської області по обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140150001076 від 28.05.2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,-
В провадженні Жовківського районного суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням, просить призначити у даному кримінальному провадженні амбулаторну комплексну психолого-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_6 . В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 27.10.2017 ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 156 КК України на 5 років позбавлення волі. За вироком суду, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітнім, весною 2016р., точний час встановити не представлено можливим, перебуваючи у приміщенні під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_1 , виявляючи схильність до сексуальної девіації, яка полягала у реалізації потягу до малолітнього, діючи умисно, вчинив фізичні розпусні дії сексуального характеру щодо малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без здійснення статевого акту, а саме торкався статевого органу, сідниць останнього, притискав до себе. Окрім цього, 27.05.2016р. близько 18 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , виявляючи схильність до сексуальної девіації, яка полягала у реалізації потягу до малолітнього, умисно, діючи повторно, вчинив фізичні розпусні дії сексуального характеру щодо малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без здійснення статевого акту, а саме садив до себе на коліна, притискав до себе та тряс, у подальшому лягав на потерпілого, торкався своїм язиком губ потерпілого, намагаючись при цьому засунути язик до ротової порожнини останнього, торкався статевого органу, сідниць потерпілого. Не погоджуючись із даним вироком, апеляційні скарги подали обвинувачений ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . В обґрунтування своїх вимог, серед іншого, останній покликається на те, що під час судового провадження стороні захисту було відмовлено у проведенні ряду очевидних експертиз, зокрема для визначення емоційного стану обвинуваченого під час вчинення ним протиправних дій. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20.06.2018 апеляційні скарги задоволені, вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 27.10.2017 скасовано та призначено у даному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції. Однією з підстав для прийняття апеляційним судом Львівської області такого рішення, стало порушення Червоноградським міським судом Львівської області вимог ч. 1 ст. 337 КПК України. Так, згідно обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи. Разом з тим, згідно оскаржуваного вироку, суд першої інстанції прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_6 педофілії та вчинення розпусних дій щодо малолітнього потерпілого ОСОБА_8 . Окрім цього, додаткової перевірки потребують доводи органу досудового розслідування в частині інкримінованої ОСОБА_6 схильності до сексуальної девіації, яка полягала у реалізації потягу до малолітнього. Наявність чи відсутність такої схильності належним чином не перевірена. Таким чином, з метою з'ясування емоційного стану обвинуваченого під час вчинення ним протиправних дій, схильності останнього до сексуальної девіації, вважає за необхідне призначити вказану вище експертизу на вирішення якої поставити запитання, а саме: в якому емоційному стані перебував обвинувачений під час вчинення ним протиправних дій; які індивідуально-психологічні особливості має ОСОБА_6 ; які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має ОСОБА_6 ; чи має ОСОБА_6 такі індивідуально-психологічні особливості, як підвищена збудливість, імпульсивність, сексуальна девіація; чи має ОСОБА_6 відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання?
Обвинувачений та його захисники просили в задоволенні клопотання відмовити. Вважають таке безпідставним та необгрунтованим. Вказують, що неповнолітній потерпілий у справі не допитаний, жодних інших доказів винуватості обвинуваченого у справі немає, а тому таке клопотання на їх думку направлено з метою затягування розгляду справи.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд доходить такого висновку.
Відповідно до частини 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права. Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Згідно ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно ст. 509 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
Судом встановлено, що під час досудового розслідування жодних психіатричних, психологічних чи психолого-психіатричних експертиз відносно ОСОБА_6 не проводилося.
Заявляючи клопотання про призначення експертизи прокурор не зазначив належних та достатніх відомостей психічного стану підозрюваного, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності, не зазначив обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Також на підтвердження своїх доводів прокурор не надав суду жодної медичної документації, щодо наявності у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання, перебування на обліку у лікаря психіатра, тощо.
Під час тривалого розгляду справи в суді, судом не встановлено, щоб поведінка ОСОБА_9 була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
Також суд враховує час подання клопотання та стадію судового розгляду.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає клопотання прокурора безпідставним та необгрунтованим та направленим на затягування розгляду справи, а тому в задоволенні такого слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 379 КПК України, суд,
В задоволені клопотання прокурора про призначення амбулаторної комплексної психолого-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя: ОСОБА_1