02 грудня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/14226/20
Апеляційне провадження 22-ц/824/9960/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Немировської О.В., Ящук Т.І.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариства з обмеженою відповідальності «Управляюча компанія «Венеція»
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року, ухвалене під головуванням судді Колдіної О.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Управляюча компанія «Венеція» про захист прав споживача, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,
у липні 2020 рокуОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Ліко-Житлосервіс» (змінена назва ТОВ «Управляюча компанія «Венеція»), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення нарахувань за послуги «сміття» та зобов'язати виключити з рахунку про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій статтю нарахувань «сміття» та зобов'язати виключити з рахунку про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій заборгованість за «сміття», як безпідставно нараховану, а також стягнути на її користь безпідставно набуті кошти в сумі 98,75 грн за вивіз сміття, сплачені за грудень 2019 року та 3 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначала, що 13.12.2011 між сторонами укладено договір № 5/16 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому позивач володіє квартирою №16 .
В подальшому в рахунках на оплату послуг з'явилась додаткова стаття «сміття», відповідно до якої договір не укладався. Вказана послуга повинна входити до послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак тариф на таку послугу підприємством не було зменшено.
Вважає, що такі дії відповідача призвели до порушення її прав та законних інтересів як споживача житлово-комунальних послуг.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2022, з урахуванням ухвали суду від 08.08.2022 про виправлення описки, у позові відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що вона зверталась у лютому 2020 року до відповідача з вимогою утриматись від порушення її прав, як споживача послуг та припинити безпідставно виставляти рахунки за послугу, відносно якої не укладалося договір і за яку вона вже сплатила у складі тарифу «утримання будинку». Судом в порушення норм процесуального права поновлено пропущений строк щодо подання відзиву на позовну заяву без достатнього обґрунтування та без наявності непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин, що порушило баланс прав сторін у процесі, принцип рівності та змагальності. Судом не надано жодної правової оцінки тому факту, що відповідач зобов'язаний був укладати договори на послугу з вивезення побутових відходів та надавати окремі рахунки на оплату зазначеної послуги, але до цього часу ігнорує такий обов'язок посилаючись на карантинні обмеження та надає рахунки на послугу, яка навіть не передбачена Законом України «Про житлово - комунальні послуги». Суд не звернув уваги, що зміни в діючий договір з ТОВ «Ліко - Житлосервіс» не вносились, будь - яких інших договорів з підприємством, що давали підстави виставляти окремий рахунок за вивезення сміття не укладалось. Суд безпідставно визнав належним доказом по справі акт перевірки Держспоживслужби, який не є правовим документом, не створює прав та обов'язків, а викладене в акті ґрунтується лише на припущеннях та підлягає дослідженню в судовому порядку. Крім того, з акту не вбачається у сфері надання яких послуг здійснювалась перевірка, яких саме будинків, оскільки відповідач обслуговує 20 будинків. Відмовляючи у стягненні моральної шкоди, суд не врахував, що спричинена моральна шкода полягає в наданні рахунків без достатніх правових підстав та спроби заволодіти її коштами, що призвело до втрати довіри і вона вимушена постійно звірянні ці рахунки.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Ліко-Житлосервіс» (нова назва ТОВ «Управляюча компанія «Венеція») здійснює обслуговування, утримання та експлуатацію багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
13.12.2011 між ТОВ «Ліко-Житлосервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 5/16 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому позивач володіє квартирою № 16 .
Згідно складової тарифу на послуги з утримання будинків на підставі укладеного договору ТОВ «Ліко-Житлосервіс» надавало послуги, у тому чи з вивезення побутових, великогабаритних, рідких відходів.
З січня 2020 року ТОВ «Ліко-Житлосервіс» виділило послугу з вивезення твердих побутових відходів окремо на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Станом на липень 2020 року така послуга виключена із нарахувань із тарифу на житлову послугу «утримання житлового будинку» та проведено перерахунок з січня 2020 року.
Згідно з актом № 5056-10 від 22.09.2020 Головного управління Держспоживслужби в м. Києві та за результатами проведеної перевірки діяльності ТОВ «Ліко-Житлосервіс», порушень при нарахуванні тарифу «утримання будинку» і плати за вивезення ТПВ не виявлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі запровадження роздільного збирання побутових відходів при встановленні цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами не враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів.
За матеріалами справи встановлено, що типовий договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій укладено між ТОВ «Ліко-Житлосервіс» та ОСОБА_1 13.12.2011, тоді як Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII введено в дію з 01.05.2019.
На час укладення договору діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги», від 24.06.2004 № 1875-IV, відповідно до ст. 13 якого залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 14 цього Закону ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Відтак з 01.05.2019 змінено підходи до формування тарифів на комунальні послуги та визначено окремо житлові та комунальні послуги.
З 01.07.2018 відповідно до рішення Київської міської ради від 17.04.2018 № 479/4543 «Про визначення послуги з вивезення побутових відходів окремою комунальною послугою, право на здійснення якої виборюється на конкурсних засадах» вивезення твердих побутових відходів та великогабаритних відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) винесено окремою послугою, право на здійснення якої виборюється на конкурсних засадах, за виключенням об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів, котрі особисто визначаються з виконавцем послуг на вивіз побутових відходів.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2189-VIII така послуга як поводження з побутовими відходами не входить до структури житлової послуги, а є окремою комунальною послугою.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що включення відповідачем плати за таку послугу, як окремої складової комунальної послуги є правомірним та пов'язане із зміною законодавства у сфері житлово-комунальних послуг.
Питання дотримання ТОВ «Ліко-Житлосервіс» вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регулювальних цін було предметом перевірки Головного управління Держспоживслужби в м. Києві та відповідно до акта № 5056-10 від 22.09.2020 будь - яких порушень при нарахуванні тарифу «утримання будинку» і плати за вивезення ТПВ не виявлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що результати перевірки, викладені в акті є припущеннями лише посадової особи, яка здійснювала перевірку колегія суддів вважає безпідставними, оскільки така перевірка проведена належним на те державним органом в установленому законом порядку.
Саме по собі зазначення у рахунку плати за послугу поводження з побутовими відходами, як «сміття» не змінює суті такого платежу чи правильність його розміру.
Доводи апеляційної скарги про те, що нарахування плати за послугу поводження з побутовими відходами можливо лише при укладенні договору щодо надання такої послуги не спростовують висновків суду, оскільки позивачкою не заперечується факт надання відповідачем такої послуги.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що споживач послуг має зобов'язання щодо оплати отриманих ним послуг навіть при відсутності договору. Зокрема постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд прийняв до уваги відзив відповідача, який подано з пропуском встановленого строку не є підставою для скасування чи зміни рішення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, лише якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки вимога позивачки про відшкодування моральної шкоди пов'язана лише із неправомірним, на її думку, встановленням окремого тарифу за вивезення побутових відходів, суд дійшов правильних висновків щодо відмови в цій частині позову, оскільки не встановлено порушень з боку відповідача щодо встановлення такого тарифу.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Постанова складена 02.12.2022
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді О. В. Немировська
Т. І. Ящук