02 грудня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 760/4349/21
Апеляційне провадження 22-ц/824/11180/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Немировської О.В., Ящук Т.І.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Заклад післядипломної освіти «Українська школа урядування»
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Української школи урядування, подану через представника Кірей Наталію Володимирівну, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закладу післядипломної освіти «Українська школа урядування» про стягнення вартості наданих послуг з правонаступника замовника,
у лютому 2021 рокуОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закладу післядипломної освіти «Українська школа урядування», в якому просила стягнути вартість наданих послуг у розмірі 55 900,62 грн.
В обґрунтування позову зазначала, що 02.01.2020, 21 01.2020 та 28.02.2020 між нею та Центром підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України укладені цивільно-правові угоди, згідно з якими замовник доручив, а вона як виконавець взяла на себе зобов'язання виконати роботу, передбачену цими угодами. Відповідно до вказаних угод сума винагороди виконавця становить по 18 633,54 грн за кожною угодою. Виплата винагороди здійснюється замовником після підписання актів приймання виконаних робіт. Однак після підписання актів приймання виконаних робіт винагорода сплачена не була.
30.03.2020 наказом Національного агентства України з питань державної служби припинено державну організацію Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України та утворено Комісію з реорганізації державної організації Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України. Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ кінцевим строком для заявлення кредиторами своїх вимог до відповідача є 01.06.2020.
07.05.2020 та 12.06.2020 до Комісії з реорганізації державної організації Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України подавалися заяви щодо визнання даного зобов'язання кредиторською заборгованістю з подальшою виплатою коштів за вищевказаними цивільно-правовими угодами. Проте листом від 22.06.2020 їй відмовлено у задоволенні заяв, у тому числі, і щодо визнання цієї кредиторської заборгованості за цивільно-правовими угодами, без пояснення причин відмови.
15.07.2020 Центром підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України виключено із реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та приєднано до закладу післядипломної освіти - Української школи урядування, що належить до сфери управління Національного агентства України з питань державної служби.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.06.2022 позов задоволено. Стягнуто із Закладу післядипломної освіти «Українська школа урядування» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 55 900,62 грн. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Заклад післядипломної освіти «Українська школа урядування» подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом не враховано, що угоди не відповідають вимогам закону, зокрема ч. 1 ст. 203 ЦК України, суперечать інтересам держави, оскільки містять зобов'язання про незаконні витрати коштів Державного бюджету України, є недійсними в силу ч. 3 ст. 48 БК України та нікчемними відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України. Визнання таких угод недійсними у судовому порядку не вимагається. Угоди укладено без бюджетних асигнувань, що доведено доказами та не заперечується позивачкою. А тому вимоги про виконання зобов'язань за нікчемними правочинами є такими, що не підлягають задоволенню. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Висновки суду не містять мотивованої оцінки доводів відповідача про недійсність угод в силу ст. 48 БК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. А рішення суду - без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зазначає, що відповідач є правонаступником всіх прав та обов'язків Центру підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України, а тому немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво конкретне майно, права чи обов'язки - внаслідок приєднання, як і перетворення чи злиття правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий, як і ігнорування певних зобов'язань особи, яка була припинена в результаті приєднання. Доводи апелянта щодо недійсності/нікчемності/ укладених угод є припущеннями відповідача. Вказані у позові угоди є чинними, укладеними уповноваженими особами, у судовому порядку чи іншим чином не визнані недійсними та свої зобов'язання по цим договорам позивачка виконала, що не заперечується відповідачем. Відповідачем не доведено, що для розрахунку із позивачкою використовувалися саме цільові бюджетні кошти, а не інші кошти, які Центр отримав, наприклад, від надання послуг, згідно п.7.3. Положення про Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України. Твердження про відсутність бюджетних асигнувань з посиланням на лист казначейства, отриманий вже після укладення угод вважає безпідставним, так як з додатку № 3 до Закону про Державний бюджет України на 2020 рік вбачається, що станом на дату укладення угод у вищевказаному Законі були передбачені бюджетні асигнування.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.01.2020 між ОСОБА_1 та Центром підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України в особі директора Дворніка О. П. укладено цивільно-правову угоду № 5, за умовами якої замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання виконати у січні 2020 року роботу, передбачену пунктом 1.1. даної угоди:
- допомога у веденні бухгалтерського обліку та звітності Центру у січні 2020 року, а саме: формування річного балансу за 2019 рік; формування фінансових звітів за 2019 рік; відпрацювання нормативних документів Центру щодо діяльності у 2020 році; нарахування заробітної плати працівникам Центру та за договорам ЦПХ; взаємодія з УДКСУ щодо фінансової діяльності Центру; систематизація всіх бухгалтерських та фінансових документів за 2019 рік, формування папок для зберігання документів; допомога у виконанні та веденні поточних справ спрямованих на формування бюджетної політики Центру на 2020-2022 роки.
Пунктами 2.2 та 2.3 угоди сторони узгодили суму винагороди в розмірі 18 633,54 грн та її виплату після підписання акту приймання виконаних робіт.
31.01.2020 між ОСОБА_1 та Центром підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України підписаний акт приймання виконаних робіт (наданих послуг).
31.01.2020 між ОСОБА_1 та Центром підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України укладена цивільно-правова угода № 11 за умовами якої замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання виконати у лютому 2020 року роботу, передбачену пунктом 1.1. даної угоди: допомога у веденні бухгалтерського обліку та звітності Центру у лютому 2020 року, а саме: відпрацювання нормативних документів Центру щодо діяльності у 2020 році; нарахування заробітної плати працівникам Центру та за договорам ЦПХ; взаємодія з УДКСУ щодо фінансової діяльності Центру; допомога у виконанні та веденні поточних фінансових питань (справ) спрямованих на формування бюджетної політики Центру на 2020-2022 роки.
Пунктами 2.2 та 2.3. угоди сторонами була узгоджена сума винагороди виконавця в розмірі 18 633,54 грн та строки її виплати - після підписання акту приймання виконаних робіт.
28.02.2020 підписаний акт приймання виконаних робіт (наданих послуг).
28.02.2020 між ОСОБА_1 та Центром підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України укладена цивільно-правова угода № 17, за умовами якої замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання виконати у березні 2020 року роботу, передбачену пунктом 1.1. даної угоди, а саме допомога у веденні бухгалтерського обліку та звітності Центру; відпрацювання нормативних документів Центру щодо діяльності у 2020 році; нарахування заробітної плати працівникам Центру та за договорам ЦПХ; взаємодія з УДКСУ щодо фінансової діяльності Центру; допомога у виконанні та веденні поточних фінансових питань (справ) спрямованих на формування бюджетної політики Центру на 2020-2022 роки.
Пунктами 2.2 та 2.3. угоди була визначена сума винагороди виконавцю в розмірі 18 633,54 грн та строки її виплати - після підписання акту приймання виконаних робіт.
30.03.2020 підписаний акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) до вказаної угоди.
Розрахунок з ОСОБА_1 після підписання актів приймання виконаних робіт проведений не був.
Наказом Національного агентства України з питань державної служби № 57-20 від 30.03.2020 припинено державну організацію - Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України та утворено Комісію з реорганізації державної організації Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України.
Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України виключено із реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та приєднано до закладу післядипломної освіти - Української школи урядування, що належить до сфери управління Національного агентства України з питань державної служби.
Відповідно до пункту 7 Положення про Українську школу урядування, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 21.02.2019 № 29-19, Українська школа урядування є правонаступником Центру підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України.
Наказом Національного агентства України з питань державної служби № 57-20 від 30.03.2020 «Про реорганізацію Центру підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України» створена комісія з реорганізації Центру та встановлено 2-х місячний строк з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи для заявлення кредиторами Центру своїх вимог.
ОСОБА_1 подала до комісії заяву про визнання несплачених сум за укладеними з Центром угодами кредиторською заборгованістю. Протоколом № 4 комісії від 29.05.2020 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України не виконав взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані позивачкою послуги. Оскільки в угодах не визначено, що оплата за ними має здійснюватися за рахунок бюджетних призначень, суд відхилив доводи відповідача щодо нікчемності угод та вважав, що останній як правонаступник Центру має виконати ці зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Центром підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України укладено три угоди, за умовами яких позивачка зобов'язалася виконати визначену у них роботу, а замовник оплатити виконану роботу у розмірі 18 633,54 грн за кожною з угод після підписання акту приймання виконаних робіт.
Позивачкою виконано роботу, передбачену угодами та між сторонами підписано акти приймання виконаних робіт.
Підписавши акти виконаних робіт Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України визнав, що робота позивачкою виконана у повному обсязі, а відтак має бути оплачена.
Разом з тим, після підписання актів Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України не виконав свої зобов'язання та винагороду позивачу за виконану роботу не виплатив.
Згідно з п. 7 Положення про Українську школу урядування школа є правонаступником Центру підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України.
Відповідач вважає укладені угоди нікчемними в силу закону, оскільки ці угоди укладено без відповідних бюджетних асигнувань.
Разом з тим, згідно з ч. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до вимог ст. 2, 23 БК України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 БК України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Разом з тим, згідно з п. 8.1 Положення про Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України, Центр фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом. Додатковими джерелами надходжень є: кошти, одержані за підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених Центром договорів (угод, контрактів); кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги), маркетингові дослідження та інші роботи, виконання Центром на замовлення підприємства, установ, організацій та громад; кошти, одержані від видання інформаційної та методичної літератури, в тому числі, розміщеної на електронних носіях і інтернет-виданнях; доходи від передачі в оренду приміщень, обладнання; доходи, одержані як оплата за надання місць для тимчасового, переважно короткотермінового проживання в приміщеннях Центру; добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян; інші кошти.
Судом правильно встановлено та це не заперечується відповідачем, що Центр, крім фінансування за рахунок коштів державного бюджету мав додаткові джерела фінансування.
В укладених між позивачкою та Центром, правонаступником якого є відповідач, цивільно-правових угодах не визначено, що оплата за ними має здійснюватися за рахунок бюджетних призначень.
Відтак доводи апеляційної скарги про те, що угоди є нікчемними, оскільки укладені без відповідних бюджетних асигнувань колегія суддів вважає безпідставними. Суд першої інстанції навів мотиви відхилення доводів відповідача щодо нікчемності угод, а тому доводи відповідача про відсутність належного мотивування суперечить змісту рішення суду.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу Закладу післядипломної освіти «Українська школа урядування» залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду лише з підстав, викладених у ст. 389 ЦПК України.
Постанова складена 02.12.2022.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді О. В. Немировська
Т. І. Ящук