Справа № 513/241/22
Провадження № 2/513/210/22
Саратський районний суд Одеської області
07 грудня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої - судді Рязанової К.Ю., за участю секретарів судового засідання Фабрикатор Н.В., Челак В.В., позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Манової І.М., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Власенко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Манової Інни Миколаївни до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом,
30 березня 2022 року представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідачки, в якому просить усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадкування за законом всієї спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що позивач ОСОБА_1 є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Разом з покійним батьком позивач проживав у будинку АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також зареєстрована донька померлого ОСОБА_2 , однак в будинку тривалий час не проживала. З жовтня 2019 року померлий ОСОБА_3 тяжко захворів. Після того, як позивачу стало відомо про хворобу батька, він зі своєю дружиною ОСОБА_4 звернулись до КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб», де ІНФОРМАЦІЯ_3 померлого було прооперовано. Померлий знаходився на стаціонарному лікуванні в легенево-хірургічному відділенні КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» з 27 листопада 2019 року по 09 грудня 2019 року. Під час лікування за померлим здійснювала догляд дружина позивача ОСОБА_4 .. Після повернення додому, позивач у справі працював, щоб були кошти на проживання, а весь тягар догляду за померлим ОСОБА_3 взяла на себе дружина позивача, яка протягом двох років доглядала за ним, купувала всі необхідні речі, прала одяг та прибирала у будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_3 помер. Похованням покійного займався позивач. Донька померлого ОСОБА_2 життям та здоров'ям батька не цікавилася, не приймала ніякої участі у покращенні становища батька, не надавала йому матеріальної допомоги. Участі у лікуванні батька не приймала, навіть не дзвонила і не цікавилася станом здоров'я, на дзвінки батька не відповідала. В лікарні жодного разу його не провідала. На підставі вищевикладеного позивач просить усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від права на спадкування за законом всієї спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 18 квітня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
24 травня 2022 року від представника відповідачки адвоката Власенко Л.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка позов не визнала та зазначила, що позивач в своїй позовній заяві виклав неправдиві дані щодо її ухилення від надання батькові будь-якої допомоги та залишення його без піклування у тяжкому стані. Померлий батько не перебував на обліку в УСЗН як особа, яка потребує стороннього догляду, до дня смерті він опікувався собою сам, мешкав він теж сам. Померлий батько був пенсіонером і отримував пенсію від держави на своє утримання, також він отримував кошти за оренду земельної ділянки від СФГ Ізгрев, з яким був укладений договір. Разом з тим, позивач мешкав за іншою адресою, а за місцем мешкання батька був тільки зареєстрований. Вона під час хвороби батька неодноразово відвідувала його у лікарні, надавала грошову допомогу позивачеві для купівлі ліків, купувала для батька продукти харчування, сплачувала комунальні послуги та земельний податок, сплатила кошти за поминальний обід та за поховання. Вона має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей, розлучена. Дітей утримує сама, проживає на значній відстані від місця проживання померлого батька, тому не могла кожного дня приділяти йому увагу. Вона йому дзвонила, цікавилася його станом здоров'я, передавала позивачу кошти на лікування батька. Позивач у своєму позові виклав неправдиву інформацію, з метою одноособово заволодіти майном померлого батька.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Манова І.М. у судовому засіданні підтримали позовні вимоги за обставин викладених у позові.
Відповідачка ОСОБА_2 просила в позові відмовити та пояснила суду, що з п'ятнадцяти років вона не проживає на території села М.Новоросійська, вона виїхала, тому що зникла безвісти їх мати, батька підозрювали у вбивстві матері, тому що він дуже сильно її бив. Після того як зникла мати, всі обов'язки по господарству вона прийняла на себе, батько бив її, вона спала на горищі, по городах та бур'янах. З тих пір їх відносини погіршали. Вона поїхала до м.Одеса, де працювала на будівництві, там працювала і мешкала, згодом вийшла заміж і переїхала. Спочатку один раз на місяць, вона приїздила додому, тому що брат був малий. Вона приїздила, прибирала, прала, готувала, навіть город садила. Жодного разу протягом всіх років, від тоді коли вона пішла із дому, батько фінансово їй ніяк не допомагав. Коли батько вдруге потрапив у лікарню вона з братом, ОСОБА_1 , приїхала до нього в лікарню, зайшовши до палати, побачила що в батька не має ліків. Із розмови зі старшою медсестрою її стало відомо про те, що батько на протязі двох днів лікувався за рахунок лікарні, тому що ліки йому ніхто не купував. Вона одразу пішла до аптеки та придбала все необхідне для лікування батька. Відповідачка пояснила, що вона сама виховує двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, постійного заробітку не має, але ж все-таки, чим могла, тим і допомагала батькові. Батько отримував пенсію за віком, отримував гроші від оренди земельної ділянки. Вона рідко приїздила в село, але коли приїздила то залишалась у рідного брата покійного батька, оскільки залишатися в будинку батька, не було умов. Звечора їй зателефонував брат ОСОБА_1 і сказав, що батькові геть погано, щоб вона приїздила. Маршрутка була о четвертій годині ранку, вона на неї не встигла. О десятій годині ранку їй зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що батько помер. В телефонній розмові з братом вона запитала про те, що і як вони будуть робити. На що брат повідомив їй, що поминальний обід зроблять у кафе, але в них на це не має коштів. Вона взяла сумки в які поклала: м'ясо, вино, масло, та взяла п'ять тисяч гривень, і поїхала в село. Її там зустрів брат зі своєю дружиною, які забрали сумки, а вона в свою чергу пішла до батюшки домовлятися за поховання. Після зустрічі з батюшкою, вона пішла домовлятися у кафе, з приводу поминального обіду. В кафе вона сплатила 2000 тисячі гривень. Також, сплатила за похорону церемонію батюшкі в церкві. Позивач ніяких коштів на поховання батька їй не давав. Також зазначила про те, що батько завжди приязно відносився до брата ОСОБА_1 . За життя вона приїздила до батька, привозила продукти харчування, прибирала, але батько казав їй що в нього все є. В будинку де мешкав батько ніколи ніхто не готував їжу, завжди було брудно, навіть після його смерті всі ковдри та паласи викинули, через те, що вони були брудні та липли. Також, відповідачка повідомила суду про те, що начебто батько купив брату ОСОБА_1 автомобіль, і потроху виплачував за нього. Взагалі всі свої гроші батько відавав сину ОСОБА_1 . Ніколи, жодного разу покійний батько не звертався до неї з проханням про допомогу. Вона як могла так допомагала батькові, на що він казав, що не потребує нічого, що в нього все є. У їхнього покійного батька четверо дітей, двоє від першого шлюбу, і двоє від другого.
Представник відповідачки - адвокат Власенко Л.В. вказала, що позов є необґрунтованим, позивач стверджує про те, що їх покійний батько потребував постійного догляду, але відповідно довідки виданої Саратським відділом Управлінням соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, померлий ОСОБА_3 , як особа яка потребує стороннього догляду на обліку в управлінні не перебував. До того ж батько отримував пенсію за віком, дохід від оренди земельної ділянки. Відповідачка неодноразово надавала матеріальну допомогу, купувала ліки та продукти харчування, платила за комунальні послуги та за поховання батька. Представник позивача стверджує, що дружина позивача ОСОБА_4 залишала вдома грудну дитину і їздила до батько у лікарню до м. Одеси, то питання полягає в іншому, з ким вона залишала грудну дитину, адже позивач з їх слів завжди працював. Спочатку між відповідачкою і позивачем була усна домовленість, що після смерті батька вони порівну оформлюють на себе спадщину, відповідачка все оформлення бере на себе, а позивач згодом поверне їй ці кошти, але позивач вирішив піти іншим шляхом і усунути відповідачку від спадщини.
Вислухавши позивача та його представника, відповідачку та її представника, заслухавши свідків, дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до паспорту НОМЕР_1 , виданого 04 вересня 2012 року Саратським РС ГУ ДМС України в Одеській області, прізвище, ім'я та по батькові позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 20 серпня 2021 року Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.10).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 12 січня 2021 року Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.11).
Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 085269, на земельну ділянку площею 5,28 га, розташовану на території Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на підставі рішення 2 сесії ХХІІІ скликання Миколаївсько-Новоросійської сільської ради Ради народних депутатів Саратського району Одеської області від 29 лютого 2000 року № 2 на ім'я ОСОБА_3 (а.с.12).
Як убачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №179958633 від 05 вересня 2019 року, між Селянським (Фермерським) господарством «Ізгрев» та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, серія та номер №40, виданий 01 вересня 2019 року, строк дії договору до 01 вересня 2029 року, додаткові відомості: договір оренди землі укладено на 10 років (а.с.13).
Відповідно до довідки №20 від 31 січня 2022 року виданої Успенівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та до складу його сім'ї входили батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.14).
Як убачається з довідки №21 від 31 січня 2022 року виданої Успенівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент смерті батька, ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 були зареєстровані та мешкали за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
Довідкою наданою приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. від 22 березня 2022 року №254/01-16, надані відомості про те, що 19 лютого 2021 року заведена спадкова справа №41-2021 до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями після смерті батька ОСОБА_3 , які звернулися із заявою про прийняття спадщини за законом (а.с.16).
Відповідно до довідки №152 від 09 березня 2022 року виданої виконавчим комітетом Успенівської сільської ради АДРЕСА_1 Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 17 березня 2008 року (а.с.17).
Як убачається з розгорнутої довідки № 326 виданої 10 грудня 2019 року Комунальним закладом Саратською центральною районною лікарнею Саратської районної ради Одеської області, ОСОБА_3 , 1952 року народження, має діагноз правосторонній ексудативний плеврит не туберкульозної етіології (а.с.18).
Відповідно до довідки № 153 від 09 березня 2022 року, виданої виконавчим комітетом Успенівської сільської ради АДРЕСА_1 Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , поховав батька, ОСОБА_3 , смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_2 за свої кошти (зі слів ОСОБА_1 ) (а.с.19).
З погосподарської книги №1 на 2016-2020 роки, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.20-21).
Відповідно до довідки № 199 від 07 квітня 2022 року, виданої виконавчим комітетом Успенівської сільської ради АДРЕСА_1 Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але на даний час на території села не мешкає (а.с.31).
Як вбачається із копії спадкової справи № 41-2021 року до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка надійшла на адресу суду 10 травня 2022 року, ОСОБА_1 , 19 лютого 2021 року звернувся з заявою до приватного нотаріусу Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова Івана Івановича про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 . 19 лютого 2021 року нотаріусом була заведена спадкова справа. 13 квітня 2021 року до приватного нотаріусу Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова Івана Івановича з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_2 (а.с.37-57).
Відповідно до паспорту № НОМЕР_4 , виданого 23 липня 2019 року органом 5144, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.52).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 18 грудня 1990 року (а.с.50).
09 червня 2008 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_13 та змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого 09 червня 2008 року Дмитрівською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.51).
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 30 листопада 2021 року було встановлено факт належності державного акта на право приватної власності на землю серії VІ-ОД № 085269, на земельну ділянку площею 5,28 га, розташовану на території Миколаївсько-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.54-55).
Як убачається з квитанції до прибуткового касового ордера № 39 від 04 січня 2021 року, ОСОБА_2 сплачено за поховання, церковне начиння 1500 гривень (а.с.66).
Відповідно до довідки Селянського (фермерського) господарства Ізгрев № 11 від 10 травня 2022 року, між СФГ Ізгрев та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був укладений договір оренди земельної ділянки № 40 від 01 вересня 2019 року, зареєстрований 02 вересня 2019 року № 33098704. Договір був укладений на десять років до 01 вересня 2029 року (а.с.67).
Відповідно до довідки Селянського (фермерського) господарства Ізгрев № 12 від 10 травня 2022 року, згідно договору оренди земельної ділянки № 40 від 01 вересня 2019 року укладеним між СФГ Ізгрев та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були проведені наступні розрахунки: 07 грудня 2020 року виплачена орендна плата за 2020 рік в сумі 8800,00 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером (а.с.68-69).
Як убачається з відповіді наданої 18 травня 2022 року за № 02-17/229 Саратським відділом управлінням соціального захисту населення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_1 , як особа, яка потребувала стороннього догляду, на обліку в управлінні не перебував (а.с.70).
Згідно відповіді наданої Комунальним підприємством Саратська центральна лікарня Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 355 від 20 травня 2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_1 , в період з 12 травня 2020 року по 09 червня 2020 року знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні КП Саратська ЦЛ з діагнозом: Cr правої легені? Центральна форма. Правобічний ексудативний плеврит. Дифузний пневмофіброс. Кахексідія. ДН II ст. (а.с.71).
Відповідачка ОСОБА_2 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується свідоцтвами про народження Серії НОМЕР_7 та Серії НОМЕР_8 (а.с.73-73).
Також, відповідно до заочного рішення Болградського районного суду Одеської області від 16 грудня 2014 року, шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.75).
Як убачається з відповіді № 1500-0503-8/51891 від 25 травня 2022 року виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 14 жовтня 2012 року та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розмір пенсії з грудня 2020 року становив 1769,00 гривень. Пенсія припинена у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 17 від 12 січня 2021 року (а.с.77).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Частиною п'ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Крім того, при розгляді такої справи суду належить з'ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 дійсно перебував у лікарні у 2019 році, а також встановлено, що після лікування він сам рухався, їздив на велосипеді та не потребував сторонньої допомоги, отримував пенсію та кошти від оренди земельної ділянки, до відповідачки за допомогою не звертався. За своє життя ОСОБА_3 не звертався до відповідачки із позовними вимогами про стягнення аліментів на своє утримання та додаткових витрат.
Також, як вбачається з матеріалів справи відповідачка займалася похованням батька, організовувала та оплатила поховальні послуги, що підтверджується, зокрема, відповідними квитанціями та показами свідка ОСОБА_4 щодо оплати за похорону церемонію.
Допитані судом в якості свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 у судовому засіданні 08 серпня 2022 року, вказували суду на наступні обставини.
Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що мешкає в селі Миколаївка-Новоросійська з 1999 року на одній вулиці з покійним ОСОБА_3 .. ОСОБА_1 піклувався про батька, вранці приїздив до нього привозив їжу, цигарки купував. Разом з дружиною ОСОБА_2 приходили до батька прибирали, дружина готувала їжу. Кюлафли ОСОБА_2 приїздила дуже зрідка в село, а коли приїздила, то до батька не ходила. Приходила до тітки своєї в гості та до неї іноді заходила. В розмові із нею запитувала чи ходить брат ОСОБА_1 до батька, навіть телефонувала їй і запитувала як там батько. Покійний батько позивача не був лежачий, він ходив, вранці і вдень знаходився у сина ОСОБА_1 , а ввечері мабуть йшов до дому, так як вночі в будинку горіло світло. На протязі 2019-2020 років ОСОБА_24 мешкав один в своєму будинку. Одного разу покійний ОСОБА_24 говорив їй, що телефонував донці ОСОБА_2 , хотів з нею поспілкуватися, але вона не захотіла. Їй також відомо, що коли ще ОСОБА_2 проживала в с.Миколаївка-Новоросійська разом з батьком відносини в них були поганими, батько її бив, виганяв з будинку. Чому вона покинула батьківську хату і поїхала їй не відомо. Також зі слів односельчан їй відомо, що ОСОБА_1 купив машину, на яку половину коштів дав батько, а половину коштів ОСОБА_1 . Їй не відомо чи надавала ОСОБА_2 своєму батькові будь-яку допомогу. На похованні ОСОБА_3 вона була, але на поминальний обід не ходила. Після смерті батька ОСОБА_2 приїздила до будинку батька, прибирала там. Вона бачила її там один раз.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона мешкає в АДРЕСА_1, на одній вулиці з покійним ОСОБА_24 , через три хати від нього. Їй достеменно відомо про те, що за покійним батьком завжди дивився його син ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 . Вони прибирали у хаті, садили і обробляли город в батька. Відвозили його до лікарні і забирали звідти. Донька ОСОБА_2 приїздила в село Миколаївка-Новоросійська, ночувала у своєї тітки ОСОБА_26 , проходила повз хату батька, але жодного разу не заходила до нього. Приїздила в село, сиділа по барам разом із моєю донькою, ходила до доньки у гості. З покійним ОСОБА_24 в них були гарні відносини, він навіть розповідав їй про те, що донька ОСОБА_2 приїздила до нього у лікарню в смт Сарату, але він її вигнав і сказав їй, що коли помре, щоб її навіть на похоронах на було. В них відносини з донькою були погані. Приблизно з кінця дев'яностих на початку двохтисячних діти залишилися без матері, покійний ОСОБА_24 сам виховував дітей, був строгим, десь міг і накричати і вдарити, але ж піклувався про дітей. Чому донька ОСОБА_2 покинула батька, дім та поїхала, вона не знає, але поведінка доньки ОСОБА_2 була погана, ніхто в селі про неї нічого доброго не говорить. Вона навіть пропонувала їй 300 гривень за свідчення у суді, але вона їй відмовила. Вона особисто була свідком конфлікту, який стався між позивачем та відповідачкою в будинку батька, вже після його смерті. Вона провокувала позивача, а він від неї відштовхувався, натомість вона порвала на ньому футболку і викликала поліцію. В селі Миколаївка- Новоросійська ОСОБА_2 спілкувалася з моєю донькою ОСОБА_28 та з чоловіком, якому хотіла продати сертифікат, який належав батькові.
Свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що знайомий з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з дитинства, товаришують зі школи. ОСОБА_1 завжди піклувався про батька, допомагав йому, возив їжу йому, до лікарень. Він дуже часто бував у домі покійного ОСОБА_3 , спілкувався з ним. В будинку в нього завжди було чистенько, прибрано. Що стосується доньки ОСОБА_2 , то він один раз бачив її в будинку батька ще за час його життя, а другий раз вже під час поховання. Більше вона до батька не приїздила. Коли помер батько ОСОБА_1 , ОСОБА_24 , то ОСОБА_1 зателефонував сестрі ОСОБА_2 і повідомив їй про смерть батька, на що вона йому відповіла, а що з мене потрібно. Коли вона приїхала в село Миколаївка-Новоросійська на поховання батька, то вони з ОСОБА_1 її разом зустріли. Вона привезла 20 літрів вина, віддала їм сумку, а ОСОБА_1 дав їй кошти, з його слів там було 5000 гривень, щоб вона пішла за все заплатила. Після поховання батька ОСОБА_2 сказала ОСОБА_1 , що їй нічого не потрібно, але вже через чотири місяці, вона зателефонувала ОСОБА_1 і сказала що забере в нього все, і залишить його не з чим. Він особисто був присутній при цій телефонній розмові.
Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що з 2018 року вона є сусідкою ОСОБА_2 . Покійний ОСОБА_24 завжди був у сина ОСОБА_1 , іноді залишався на ніч у нього. Після того як ОСОБА_24 захворів, він не був лежачим, він сам ходив, міг сам поїсти, сидів на канапі з дітьми. Він завжди їздив на велосипеді, потихеньку, але їздив, якщо не міг їхати, то котив велосипед. Коли помер ОСОБА_24 , то син його ОСОБА_1 шукав гроші на поховання, бо грошей на той час в них не було. Вона особисто позичала 200 доларів у свого кума для ОСОБА_1 на поховання. На похованні вона була, та зазначила, що в будинку покійного було чисто, прибрано, побілено. Все це робила ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_1 . Вона взагалі ніколи не чула від покійного ОСОБА_3 про те, що в нього є донька. Доньку ОСОБА_2 вона бачила декілька разів у її тітки, а згодом вже на похороні ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона являється дружиною позивача ОСОБА_1 . Разом з ним вона проживає однією сім'єю з 2017 року. Живуть вони в АДРЕСА_1 . Стосунки чоловіка з покійним батьком ОСОБА_3 були гарними, а ось с дочкою ОСОБА_2 не дуже. Чоловік ніколи не говорить про сестру, це болюча для нього тема. Вони з чоловіком піклувалися про батька ОСОБА_3 , лікували його, возили по всіх лікарнях і до м.Одеса і до смт Сарата, купували ліки, прибирали в будинку, прали, вона готувала їжу. ЇЇ чоловік подарував батькові велосипед, батько на ньому їздив, лише вже приблизно за три тижні до смерті, він не міг їздити. Батько лежачим не був, ходив сам, їв сам, по господарству навіть допомагав. Після операції яку провели батькові ОСОБА_3 в м. Одеса йому стало гірше. Він коли йшов, то завжди задихався, йому не хватало повітря. Кошти на лікування батько брав з орендної плати, чоловік ОСОБА_1 також працював і надавав кошти. Їй не відомо, чи приносила донька ОСОБА_2 батькові ліки або продукти харчування, може й приносила, та батько їй про це нічого не говорив. Одного разу ОСОБА_2 була в неї вдома і розповіла, що відвідувала батька. Чи давав він ці кошти сестрі ОСОБА_2 , їй не відомо. На похорон вона разом з ОСОБА_2 купували рушники та булочки, розраховувалися по черзі вдвох. Труну купувала свідок особисто сама. Також їй відомо про те, що за похорону церемонію ОСОБА_2 заплати кошти батюшки в церкві. Поминальний обід проходив в кафе, її чоловік ОСОБА_1 брав кошти заплатити за поминальний обід. Їй не відомо, чи звертався її чоловік ОСОБА_1 за будь-якою допомогою до сестри ОСОБА_2 . Після поховання батька, ОСОБА_2 приїздила ще один раз в село, тоді, коли між ними з ОСОБА_1 виникла сварка. Чоловік після смерті батька ОСОБА_3 запропонував сестрі ОСОБА_2 поділити все порівну, навпіл, на що вона йому відповіла, їди до суду.
Свідок ОСОБА_36 , у судовому засіданні 07 вересня 2022 року суду пояснила, що вона є дочкою померлого ОСОБА_3 .. У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кудись зникла мати і вони проживали з батьком. Вона приходила до них, коли вони були малі, батько завжди ображав ОСОБА_2. До закінчення школи ОСОБА_2 проживала у батьківському домі, піклувалася про ОСОБА_1 . Вона не хотіла спілкуватися з батьком, оскільки мала на нього дуже сильну образу. Кюлафли ОСОБА_2 приїздила до батька, не часто, але коли приїздила в АДРЕСА_1 завжди заходила до батька, прибирала у будинку, привозила продукти харчування. Вона спілкується з ОСОБА_2 дуже добре, їй відомо про те, що коли батько ОСОБА_24 перебував у лікарні в смт Сарата, ОСОБА_2 телефонувала їй і розповідала, що вона привозила йому кошти на лікування, продукти харчування, купувала ліки, але батько не хотів з нею спілкуватися. Приблизно десь за півроку до смерті батька, ОСОБА_2 приїздила до неї та просила допомоги, оскільки батько хворів. Вона відмовила їй у допомозі, бо мала на це свої причини. Вона сказала ОСОБА_2 , що їх у батька двоє, хай і розбираються. ОСОБА_1 живе на одній вулиці з її матір'ю, і вона ніколи не бачила батька у ОСОБА_1 . Їй відомо про те, що між батьком та сином ОСОБА_1 виникали сварки. Їй відомо про те, що ховали батька ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , давали на поховання кошти, але про які саме кошти йде мова, які саме суми, їй не відомо. Особисто вона, як донька ОСОБА_3 не приймала участі у похованні. Батько ОСОБА_3 приїздив до неї, вони з ним спілкувалися, але жодного разу вона не чула від батька, що б він звертався по допомогу до ОСОБА_2 і вона йому відмовила. Батько ніколи не казав про те, що він хоче спілкуватися з ОСОБА_2 , а вона йому відмовляє. Особисто в неї, батько допомоги ніколи не просив. Приблизно за місяць до смерті вона бачила батька, він сидів на лавочці і біля нього був ціпок. Після того, як батько зламав ногу, він завжди пересувався за допомогою ціпка. Їй не відомо хто саме сплачував комунальні послуги за будинок.
Свідок ОСОБА_26 , у судовому засіданні 07 грудня 2022 року пояснила, що два роки тому помер рідний брат її чоловіка ОСОБА_3 . Похованням ОСОБА_3 займались його діти. Після поховання вона та її чоловік спілкувались із дітьми щодо мирного розподілу спадщини, однак через деякий час почались сварки. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що брат ОСОБА_1 хотів продати земельну ділянку, яка мала перейти у спадок і після того розпочались судові процеси. Відносини між батьком та відповідачкою ОСОБА_2 були неприємні, батько не любив її, ображав та бив. ОСОБА_2 було приблизно 10 років коли вона залишилась без матері і з того часу вона часто приходила до неї за допомогою, щоб вона її прихистила, оскільки батько вживав алкогольні напої та у нього в будинку відбувались аморальні речі. У років 14-15 ОСОБА_2 утікла із дому, поїхавши до м.Одеса на заробітки. Після того до батька приїжджала, допомагала як могла допомогти дитина. Потім ОСОБА_2 вийшла заміж, однак через деякий час, після народження дитини, у зв'язку із сімейними обставинами переїхала жити до будинку батька, однак там почались сварки та вона вимушена була переїхати до іншого житла. Після хвороби ОСОБА_3 . ОСОБА_2 приїжджала в лікарню. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що кошти на лікування ОСОБА_3 дав орендар ОСОБА_42 . Після лікування ОСОБА_3 ходив, лежачим не був, декілька разів вона його бачила, як він йшов тримаючись за велосипед та віз хліб ОСОБА_1 . В день коли ОСОБА_2 повідомили, що батько помер вона одразу приїхала в село. Від запропонованих нею коштів ОСОБА_2 відмовилась та вказала на те, що вона йде до тітки ОСОБА_43 замовити обід, а також що кошти на труну дав ОСОБА_42 . Також, свідок вказала на те, що за життя ОСОБА_3 жив на свою пенсію та приходив до неї щоб позичити кошти для ОСОБА_1 . Після хвороби батька ОСОБА_2 приїздила до нього та купувала продукти у неї в магазині, приблизно 2-3 рази на рік.
Отже, з показань свідків, суду не встановленого того факту, що ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані, потребував матеріальної та моральної допомоги, та не отримував ніякої допомоги від відповідачки.
Той факт, що відповідачка тривалий час не залишалась в помешканні ОСОБА_3 обумовлений складними відносинами у родині, та не свідчить про її умисне ухилення від надання допомоги.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Застосування принципу змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов'язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено належними, допустимими та безспірними доказами, що спадкодавець ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані, потребував допомоги саме від відповідачки, звертався до відповідачки з проханням про допомогу про догляд, а остання, у свою чергу, умисно ухилялася від надання такої допомоги при можливості її наданні, та виходячи із відсутності умов, передбачених частиною п'ятою статті 1224 ЦК України для усунення відповідачки від права на спадкування за законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для стягнення із відповідачки на користь позивача судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1224 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 263, 264, ч.ч. 1-7 ст. 265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Манової Інни Миколаївни до ОСОБА_2 про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , картка платника податків НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Манова Інна Миколаївна, свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю ОД № 003515, видане 21 листопада 2018 року, адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4.
Представник відповідачки: ОСОБА_44 , свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю ОД № 002725, видане 16 вересня 2015 року, адреса для листування: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складений 07 грудня 2022 року.
Суддя К. Ю. Рязанова