Справа № 513/999/22
Провадження № 2-сз/513/2/22
Саратський районний суд Одеської області
07 грудня 2022 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. вивчивши заяву ОСОБА_1 , про повернення помилково зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, -
06.12.2022 року до Саратського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , про повернення судового збору сплаченого в зв'язку з поданням позовної заяви до суду про розірвання шлюбу заявниці та ОСОБА_2 .
Саратським районним судом Одеської області 01.11.2022 року постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі №513/999/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
За подання вказаної позовної заяви ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу, заявником було сплачено судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок, оригінал квитанції про сплату судового збору додано до заяви.
Вирішуючи питання про повернення заявникові сплаченого ним судового збору, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви за наступними доводами.
Відповідно до ст. 133 ч. 2 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст. 7 ч. ч. 1,2 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення позовної заяви. З цієї підстави судовий збір повертається в повному обсязі.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства ( частина 1 статті 7 Закону №3674-VI «Про судовий збір»), в ухвалі про повернення сум судового збору як окремий процесуальний документ. При цьому поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до материалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документу. Про заміну зазначеного документу копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.
Відповідно до роз'яснень, викладеними в п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь - якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що заявником при зверненні до суду із даною заявою було сплачено судовий збір в розмірі 992-40 гривень, однак ухвалою судді відмовлено у відкритті провадження у справі, що за змістом норм Закону України "Про судовий збір" зумовлює виникнення у останнього права на повернення сплаченого ним судового збору в повному обсязі, приходжу до висновку про необхідність задоволення заяви про повернення судового збору та повернення заявникові помилково зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 263, 274, 352-355 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , про повернення помилково зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету задовільнити.
Повернути заявникові ОСОБА_1 сплачений нею, при подані позовної заяви до суду, відповідно до платіжного документу за квитанцією №1 ТВБВ 10015/0362 РМ від 27.09.2022 року, судовий збір в розмірі 992-40 грн.
Повернути оригінал квитанції про сплату судового збору заявникові ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 261 ЦПК України з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Миргород