01.12.2022 року м.Дніпро Справа № 908/1858/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В.,
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Ситий В.О.
від відповідача: Прокопенко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод",
в особі ліквідатора - Арбітражного керуючого Марченка Р.В.
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022 р.
( суддя Горохов І.С., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 09.09.2022 р.),
прийнятої за результатами розгляду заяви ліквідатора
Публічного акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод” -
арбітражного керуючого Марченка Р.В.
про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу
та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р.
у справі № 908/1858/16
за позовом
Публічного акціонерного товариства
"Алчевський коксохімічний завод"
( Луганська обл., м. Сєвєродонецьк )
до відповідача
Публічного акціонерного товариства
Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"
( м. Запоріжжя )
про стягнення коштів
1. Короткий зміст позовних вимог
23.08.2022 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Ліквідатора Публічного акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод” - Арбітражного керуючого Марченка Р.В. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16.
2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022 р. у задоволенні заяви Арбітражного керуючого Марченка Р.В. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 відмовлено у повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" в особі ліквідатора - Арбітражного керуючого Марченка Р.В., в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022 р. у справі № 908/1858/16 скасувати. Заяву ліквідатора ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» арбітражного керуючого Марченка Р.В. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 задовольнити. Поновити строк на пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16. Видати дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16. Видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 доручити Господарському суду Запорізької області.
В обгрунтування апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що Господарський суд Запорізької області прийняв доводи та аргументи ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», відхиливши без належного обґрунтування доводи та аргументи Заявника.
Водночас, на думку Скаржника, відмітка на звороті наказу не є достатнім доказом направлення виконавчого документу Стягувачеві та зрештою доказам належного виконання положень ст. 116 ГПК України в редакції, яка діяла до 15.12.2017 р..
При цьому Скаржник зазначає, що з 23.03.2019 р. по 09.07.2021 р. ( дата винесення постанови у справі № 913/720/20 про визнання банкрутом боржника - ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та призначення ліквідатора ) була відсутня особа, в якої міг би зберігатися оригінал наказу ( факт надходження якого на адресу Стягувача ставиться під сумнів ) та яка могла без довіреності пред'явити наказ до примусового виконання та або делегувати ці повноваження представнику. При цьому, у 2017 році ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» було захоплено невідомими особами та починаючи з грудня 2017 року підприємство не виконує свої економічні завдання, будь-яке управління припинено, Наглядова рада не займається та не опікується підприємством.
Скаржник наголошує на тому, що з метою забезпечення виконання частини 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором 26.07.2021 р. було направлено ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» лист № 01-32/94105 з проханням надати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору, але відповіді на цей лист не надходило. Розпорядником майна ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» арбітражним керуючим Кізленко В. А. було організовано проведення перших зборів кредиторів на 27.04.2021 р. за адресою місцезнаходження підприємства: м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20А. Проте, прибувши за цією адресою, розпорядником майна та присутніми кредиторами було встановлено факт відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням, з огляду на що було прийнято рішення в подальшому проводити збори кредиторів ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» за місцезнаходженням офісу розпорядника майна.
Скаржник зазначає, що станом на дату призначення арбітражного керуючого Марченка Р.В. ліквідатором ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» на підприємстві були відсутні посадові особи, які повинні були передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору, а також відсутня будь-яка можливість доступу до документів, які знаходяться в зоні тимчасово не підконтрольній Україні.
Скаржник вважає, що проведення антитерористичної операції на території на якій розташоване ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2, початок агресії російської федерації - свідчать про наявність об'єктивних та незалежних від ліквідатора ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» поважних причин, які зумовили пропуск строку на пред'явлення наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1858/16 до виконання.
Так, під час виконання повноважень, встановлених ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатором було встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1858/16 позов ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення 14 884 743,64 грн., задоволено частково. Стягнуто ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» суму основного боргу в розмірі 7 536 463 грн, суму, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів 6 702 318 грн. 03 коп., 3% річних в розмірі 642 450 грн. 25 коп. та судовий збір в розмірі 206 700 грн. 00 коп.. Ліквідатором ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» вживалися заходи щодо спонукання ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до добровільного виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 року у справі № 908/1858/16 ( відповідні листи наявні в матеріалах справи ) та з огляду на ігнорування цих листів Відповідачем було прийнято рішення ініціювати звернення з клопотанням про поновлення строків для пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області в справі № 908/1858/16 до виконання.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від ПАТ «Запоріжсталь» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що видача наказу проводилась у відповідності до положень ст. 116 ГПК України в редакції, яка діяла до 15.12.2017 р., чинній на час набрання законної сили рішення у справі № 908/1817/16. Заявник у своїй заяві та апеляційній скарзі не наводить посилань на дотримання Стягувачем - ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» Закону України «Про виконавче провадження» в частині своєчасного подання ним наказу до виконання. За період з дати подачі позову до закінчення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі № 908/1858/16 юридична адреса Позивача знаходилась на підконтрольній Україні території та вся переписка між сторонами та судом велась за вказаною адресою. Згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» мав уповноваженого представника, подавав позовні заяви до контрагентів та був Відповідачем у різних судових справах.
Товариство також вказує на те, що в даному випадку, наказ Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 повинен був бути пред'явлений до виконання до 16.11.2019 р.. Тобто обставини, пов'язані з карантинними обмеженнями та військовим станом, ніяк не могли вплинути на можливість своєчасного пред'явлення даного судового наказу, оскільки відбувались вже після його спливу. Крім того, посилаючись на форс-мажорні обставини як на підставу пропуску строку, зацікавленій стороні обов'язково потрібно довести, як саме проявилися ці обставини у конкретній ситуації.
5. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 29.09.2022 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2022 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1858/16. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод", в особі ліквідатора - Арбітражного керуючого Марченка Р.В. на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022 р. по справі № 908/1858/16 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
02.11.2022 р. матеріали справи № 908/1858/16 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Розпорядженням керівника апарату суду від 02.11.2022 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 01.12.2022 р..
Від представника Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon".
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2022 р., судове засідання у справі № 908/1858/16, призначене на 01.12.2022 р., вирішено провести з представником Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon".
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 14.11.2022 р., у зв'язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження, на виконання п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 908/1858/16, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Орєшкіна Е.В., Чус О.В..
Від представника представника ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon".
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2022 р., судове засідання у справі № 908/1858/16, призначене на 01.12.2022 р., вирішено провести з представником ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon".
У судовому засіданні 01.12.2022 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
6. Встановлені судом обставини справи.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1858/16 позов ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення 14 884 743,64 грн., задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» суму основного боргу в розмірі 7 536 463,00 грн., суму, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів 6 702 318,03 грн., 3% річних в розмірі 642 450,25 грн. та судовий збір в розмірі 206 700,00 грн.
Вищезазначене рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2016 р..
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень на виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1858/16 від 28.09.2016 р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016 р. було видано наказ від 01.12.2016 р., що дійсний для пред'явлення до 16.11.2019 р.. На звороті вказаного наказу міститься відмітка канцелярії суду про направлення його на адресу Стягувача 01.12.2016 р. ( вихідний № 09-1113/2505 ).
Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень будь-яка інформація про примусове виконання рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1858/16 відсутня.
23.08.2022 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» - Арбітражного керуючого Марченка Р.В. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16.
Обґрунтовуючи подану заяву щодо поважності причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» зазначає, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Єдиний майновий комплекс ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» знаходився в місті Алчевськ, Луганської області. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До цього переліку входить місто Алчевськ, Луганської області ( підпункт 2, пункту 1 переліку населених пунктів Луганської області). Згідно з Указом Президента України від 07.02.2019 р. № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» місто Алчевськ вважається тимчасово окупованим. Враховуючи викладене, Заявник вважає, що в період з 2014 року по дату подачі даної заяви існують об'єктиві обставини та незалежні від волі посадових осіб ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», розпорядника майна, ліквідатора перешкоди в доступі до документів підприємства. Також, Заявник посилається на те, що з 19.12.2020 р. до 31.08.2022 р. на території України встановлено карантин, а також з 24.02.2022 р. на території України введено воєнний стан, що також, на думку Заявника зумовило пропуск строку на пред'явлення наказу у справи № 908/1858/16 до виконання.
Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022р. у задоволенні заяви Арбітражного керуючого Марченка Р.В. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 у справі № 908/1858/16 відмовлено у повному обсязі.
Судове рішення мотивоване тим, що Заявником не подано жодних доказів в підтвердження аргументів зазначених в поданій заяві, не надано підтверджень поважності пропуску строку, а відтак саме лише посилання на неможливість пред'явлення виконавчого документу до виконання в зазначений строк є недостатнім для визнання причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання поважними, що є підставою для відмови у задоволенні заяви в цій частині.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати та прийняти постанову, якою заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 задовольнити. Видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 доручити Господарському суду Запорізької області.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного розгляду є питання правильності застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права у вирішенні питання щодо відмови у поновлені пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу та видачи дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 за заявою ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" в особі ліквідатора - Арбітражного керуючого Марченка Р.В..
Згідно з наданою Заявником інформацією 09.07.2021 р. винесено постанову у справі № 913/720/20 про визнання банкрутом боржника - ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та призначення ліквідатора.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».
Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 24/234, від 10.09.2018 р. у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 р. у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 р. у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 р. у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 р. у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 р. у справі № 24/262, від 03.08.2020 р. у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 р. у справі № 19/093-12).
Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до приписів статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на час пред'явлення виконавчого документа до виконання) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Статтею 22 названого Закону (у відповідній редакції) унормовано, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
У постановах зі справ № 910/10031/13, № 910/2954/17 Верховний Суд зазначив, зокрема, про те, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущений, виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Також, Верховний Суд зазначав, що під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Так, Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1858/16 залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2016 р. - стягнуто з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» суму основного боргу в розмірі 7 536 463,00 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів 6 702 318,03 грн., 3% річних в розмірі 642 450,25 грн. та судовий збір в розмірі 206 700,00 грн..
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень на виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1858/16 від 28.09.2016 р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016 р. було видано наказ від 01.12.2016 р., що дійсний для пред'явлення до 16.11.2019 р.. На звороті вказаного наказу міститься відмітка канцелярії суду про направлення його на адресу Стягувача 01.12.2016 р. ( вихідний № 09-1113/2505 ).
Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень будь-яка інформація про примусове виконання рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1858/16 відсутня.
У липні 2021 року, ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» визнано банкрутом ( справа № 913/720/20 ) та призначено ліквідатора.
У серпні 2022 р. до Господарського суду Запорізької області звернувся ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» - Арбітражного керуючого Марченка Р.В. із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16. В обгрунтування поважності причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, ліквідатор послався на те, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Єдиний майновий комплекс ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» знаходився в місті Алчевськ, Луганської області. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До цього переліку входить місто Алчевськ, Луганської області ( підпункт 2, пункту 1 переліку населених пунктів Луганської області). Згідно з Указом Президента України від 07.02.2019 р. № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» місто Алчевськ вважається тимчасово окупованим. Враховуючи викладене, Заявник вважає, що в період з 2014 року по дату подачі даної заяви існують об'єктиві обставини та незалежні від волі посадових осіб ПАТ «Алчевський коксохімічний завод», розпорядника майна, ліквідатора перешкоди в доступі до документів підприємства. Також, Заявник посилається на те, що з 19.12.2020 р. до 31.08.2022 р. на території України встановлено карантин, а також з 24.02.2022 р. на території України введено воєнний стан, що також, на думку Заявника зумовило пропуск строку на пред'явлення наказу у справи № 908/1858/16 до виконання.
Також, заслуговує на увагу, аргумент Заявника, що 02.10.2019 р. Селидівським міським судом Донецької області було винесено заочне рішення в справі № 242/4783/19 відповідно до якого позов ОСОБА_1 до ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» про визнання контракту про призначення на посаду Генерального директора припиненим задоволено повністю. Визнано укладений на підставі рішення Наглядової ради у формі Протоколу № 2/2016 від 23.03.2016 р. контракт між ОСОБА_1 та ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» припиненим з 23.03.2019 р.. Тобто, фактично з 23.03.2019 р. ( до спливу строку на пред'явлення наказу до виконання ) у ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» по 09.07.2021 р. ( дата винесення постанови в справі № 913/720/20 про визнання банкрутом боржника - ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та призначення ліквідатора ) була відсутня особа, в якої міг би зберігатися оригінал наказу та яка могла без довіреності пред'явити наказ до примусового виконання та або делегувати ці повноваження представнику. Разом з цим, у 2017 році ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» було захоплено невідомими особами та починаючи з грудня 2017 року підприємство не виконує свої економічні завдання, будь-яке управління припинено, Наглядова рада не займається та не опікується підприємством.
З метою забезпечення виконання частини 2 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором 26.07.2021 р. було направлено ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» лист № 01-32/94105 з проханням надати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору, але відповіді на цей лист надано не було.
Як зазначає Заявник - розпорядником майна ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» арбітражним керуючим Кізленко В. А. було організовано проведення перших зборів кредиторів на 27.04.2021 р. за адресою місцезнаходження підприємства: м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20А. Проте, прибувши за цією адресою, розпорядником майна та присутніми кредиторами було встановлено факт відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням, з огляду на що було прийнято рішення в подальшому проводити збори кредиторів ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» за місцезнаходженням офісу розпорядника майна.
З огляду на вищезазначене є очевидним, що станом на дату призначення арбітражного керуючого Марченка Р.В. ліквідатором ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» на підприємстві були відсутні посадові особи, які повинні були передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору, а також відсутня будь-яка можливість доступу до документів, які знаходяться в зоні тимчасово не підконтрольній Україні.
За твердженням Заявника - під час виконання повноважень, встановлених статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатором було встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1858/16 позов ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення 14 884 743,64 грн., задоволено частково. Стягнуто ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» суму основного боргу в розмірі 7 536 463 грн, суму, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів 6 702 318,03 грн., 3% річних в розмірі 642 450,25 грн. та судовий збір в розмірі 206 700,00 грн.. Ліквідатором ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» вживалися заходи щодо спонукання ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до добровільного виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1858/16 (відповідні листи наявні в матеріалах справи) та з огляду на ігнорування цих листів Відповідачем було прийнято рішення ініціювати звернення з клопотанням про поновлення строків для пред'явлення відповідного наказу Господарського суду Запорізької області.
Всі вище перелічені обставини в своїй сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції свідчать про наявність об'єктивних та незалежних від ліквідатора ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» поважних причин, які зумовили пропуск строку на пред'явлення наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 р. у справі № 908/1858/16 до виконання.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 2-836/11).
Апеляційний суд відзначає, що для мети отримання дубліката наказу, виданого на виконання чинного рішення (а іншого не доведено), стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є лише виконання чинного судового рішення.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) «кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру».
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 зі справи «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи «Шмалько проти України»).
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 р. «Глоба проти України», пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Відмовляючи у задоволенні заяви Арбітражного керуючого Марченка Р.В. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16, суд першої інстанції послався на відсутність доказів в підтвердження аргументів зазначених в поданій заяві - поважності пропуску строку.
Утім, наведене суперечить статті 1291 Конституції України та практиці ЄСПЛ, яку відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права.
Частиною першою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У світлі наведеного Суд звертає увагу на рішення ЄСПЛ у справі "Фуклев проти України" від 07.06.2005 р. в якій зазначено, що держава має позитивний обов'язок створити систему виконання рішень, яка б була ефективна як в теорії, так і на практиці і гарантувала виконання рішення без неналежних затримок.
Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (рішення ЄСПЛ у справі "Антонюк проти України" від 11.12.2008).
У справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 р. ЄСПЛ зазначив, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням пункту першого статті 1 Першого протоколу.
Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010 р. ).
У рішення від 19.03.1997 р. у справі "Горнсбі проти Греції" ЄСПЛ зазначив, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 Конвенції тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою (невід'ємною) частиною судового розгляду, оскільки без цієї стадії сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс і саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.
Такий підхід до розуміння норм права є обґрунтованим, справедливим, відповідає завданням господарського судочинства та узгоджується з статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції і практикою ЄСПЛ, якою гарантовано особі на користь якої винесено судове рішення, його виконання.
За таких обставин Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Позивача задовольнити - оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, заяву ліквідатора ПАТ “Алчевський коксохімічний завод” арбітражного керуючого Марченка Р.В., про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 задовольнити.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 р. ). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Скаржнику не було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення заяви Позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли свого підтвердження.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
10. Судові витрати.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод", в особі ліквідатора - Арбітражного керуючого Марченка Р.В. задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022 р. у справі № 908/1858/16 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Заяву ліквідатора ПАТ “Алчевський коксохімічний завод” арбітражного керуючого Марченка Р.В., про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 задовольнити.
Поновити строк на пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16.
Видати дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16.
Видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 р. у справі № 908/1858/16 доручити Господарському суду Запорізької області.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" 2481,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.12.2022 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя О.В. Чус