Справа № 448/1911/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/712/22 Доповідач: ОСОБА_2
01 грудня 2022 року у м.Львові
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду
під головуванням судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 22 липня 2022 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9
з участю: прокурора ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_6 ,
встановила:
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 22 липня 2022 року у порядку виконання вироку Городоцького районного суду Львівської області від 24.05.2021р. у кримінальному провадженні на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України в частині конфіскації речових доказів на користь держави: автомобіль марки «Volkswagen Сrаfter 30», білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 - передано для потреб оборони держави Збройним Силам України.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову у хвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора щодо вирішення питання про долю речових доказів відмовити.
У підтримку поданої апеляційної скарги захисник покликається на неправомірність оскаржуваної ухвали, яка винесена без з'ясування фактичних обставин, а саме без з'ясування кому належить право власності на конфіскований та переданий на потреби ЗСУ автомобіль.
Зазначає, що автомобіль, який конфісковано оскаржуваною ухвалою, не с приватною (особистою) власністю засудженого ОСОБА_8 , а придбаний за спільні грошові кошти ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_11 , тобто є спільним майном подружжя і Ѕ його частина належить дружині ОСОБА_8 . Вказує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб пізніше, ніж момент придбання спільного автомобіля, і ОСОБА_11 звернулась із позовом до Пустомитівського районного суду Львівської області щодо встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_8 , та визнання автомобіля спільною сумісною власністю подружжя. (справа № 450/2163/22). Покликається, що перебуваючи у Португалії, ОСОБА_11 була офіційно працевлаштована, отримувала заробітну плату, та сплачувала податки. Відтак, мала офіційний дохід, та надавала і свої грошові кошти па придбання такого автомобіля. Захисник вважає, що місцевий суд не дослідив фактичних обставин справи, не визначив склад власників такого майна. Внаслідок нього була прийнята незаконна ухвала, яка порушує право власності ОСОБА_11 . При цьому, місцевим судом було відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до справи ОСОБА_11 , як співвласника майна, яке просив передати прокурор. Звертає увагу, що у даному випадку, з урахуванням вимог чинного законодавства, для конфіскації такого транспортного засобу, необхідна згода дружини ОСОБА_8 , тобто іншого співвласника такого майна.
При апеляційному розгляді справи захисник підтримала подану апеляційну скаргу, з наведених у ній мотивів, та просила таку задоволити.
Прокурор заперечив апеляційні вимоги захисника, як безпідставні, зазначивши про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
06.07.2022р., прокурор Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_12 подала до місцевого суду клопотання про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, зокрема, щодо передачі на користь Збройних Сил України у порядку виконання вироку суду в частині конфіскації у власність держави автомобіля марки «Volkswagen Сrаfter 30», білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на цей автомобіль.
Оскаржуваною ухвалою вказане клопотання прокурора задоволено.
На переконання колегії суддів, ухвала Городоцького районного суду Львівської області від 22 липня 2022 року, якою у порядку виконання вироку Городоцького районного суду Львівської області від 24.05.2021р. у кримінальному провадженні на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України в частині конфіскації речових доказів на користь держави: автомобіль марки «Volkswagen Сrаfter 30», білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , передано для потреб оборони держави Збройним Силам України, у повній мірі відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції з належною повнотою дослідив доводи клопотання прокурора і матеріали справи, та встанови наявність обґрунтованих підстав для задоволення вказаного клопотання, навівши у своєму рішенні належні та достатні мотиви для його ухвалення.
Згідно матеріалів справи, вироком Городоцького районного суду Львівської області від 24.05.2021р. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на вісім та десять років відповідно із конфіскацією у власність держави усього майна, що є їх власністю.
Цим же вироком вирішено долю речових доказів, зокрема: автомобіль марки «Volkswagen Сrаfter 30», білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на цей автомобіль, належні ОСОБА_8 ухвалено конфіскувати.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25.05.2022р., вирок Городоцького районного суду Львівської області від 24.05.2021р. змінено у частині призначеного обвинуваченим покарання, а у решті вирок суду залишено без змін.
Згідно матеріалів справи вказаний вирок Городоцького районного суду Львівської області від 24.05.2021р. щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 набрав законної сили 25.05.2022р. та звернутий до виконання.
З наведеного вбачається, що у межах даного кримінального провадження, яке на день ухвалення оскаржуваної ухвали, завершено ухваленням обвинувального вироку, який 25.05.2022р. вступив у законну силу, встановлено, що автомобіль марки «Volkswagen Сrаfter 30», білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на цей автомобіль, належні ОСОБА_8 , а відтак рішення про конфіскацію у дохід держави вказаного автомобіля із свідоцтвом про його реєстрацію, як таких, що належні засудженому ОСОБА_8 , також вступило у законну силу 25.05.2022р.
Таким чином, апеляційні доводи захисника про те, що місцевим судом при розгляді вказаного клопотання прокурора не було з'ясовано фактичні обставини справи, зокрема, те кому належить право власності на конфіскований та переданий на потреби ЗСУ автомобіль, є неспроможними.
Вирішуючи клопотання прокурора, місцевим судом враховано положення 537, 539 КПК України щодо права суду, який постановив вирок під час виконання вироку вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, положення ст. 59 КК України щодо покарання у виді конфіскації майна, та положення ч. 9 ст. 100 КПК України щодо вирішення питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду.
Також, згідно оскаржуваної ухвали, приймаючи рішення місцевим судом враховано відповідні Укази Президента України про введення з 24.02.2022р. на території України воєнного стану та продовження строку його дії.
Крім цього, враховано Розпорядження Кабінету Міністрів України №186-р від 26.02.2022, із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №225-р від 16.03.2022, яким вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.
У разі коли майно, визначене в абзаці першому цього пункту, не було передано в установленому порядку, таке майно передається відповідній обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами.
Також враховано положення п. 20 постанови КМУ України №414 від 26 березня 2022 року «Про внесення зміни до Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», згідно якого тимчасово, на період воєнного стану в Україні, за рішенням керівника обласної військової адміністрації майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, паливо, інша підакцизна продукція, що не загрожує безпеці та життєдіяльності людини (далі - безхазяйне майно), може бути безоплатно передано Збройним Силам, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбі, МВС, Управлінню державної охорони, Держспецзв'язку, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету (далі - суб'єкти, яким передається безхазяйне майно), для потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про доцільність передачі Збройним Силам України конфіскованого, згідно судового рішення, яке набрало законної сили, майна засудженого ОСОБА_8 , узгоджується із нормами чинного законодавства та є необхідним для забезпечення національної безпеки та оборони України, на території якої введено воєнний стан та ведуться бойові дії.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не містить правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яку колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 22 липня 2022 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Головуючий:
Судді: