Справа № 308/4264/21
Закарпатський апеляційний суд
01.12.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/212/22 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Пензеника В. І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.01.2022.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 295450 від 02.04.2021 та постанови судді від 04.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 02.04.2021 о 03 год 50 хв на автодорозі М-08 7 км+800 м, керував автомобілем марки «Mercedes Benz E 300» д.р.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 187 від 02.04.2021.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Пензеник В. І. просить постанову судді від 04.01.2022 щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає про те, що судом винесено постанову без належного з'ясування фактичних обставин справи, внаслідок чого прийнято необґрунтоване рішення, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2021 було призначено проведення токсикологічної експертизи біологічного середовища, відібраного під час проведення огляду на стан сп'яніння у ОСОБА_1 . На вирішення експертизи поставлено наступні питання: чи міститься у складі сечі, яка відбиралася у ОСОБА_1 у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» наркотичні речовини, і якщо так, то які саме, яка їх концентрація та чи може така концентрація викликати стан наркотичного сп'яніння? Проведення судової медичної токсикологічної
-2-
експертизи доручено експертам Закарпатського обласного бюро судово-медичних експертиз (м. Ужгород, вул. Перемоги, 83). Зобов'язано КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» не пізніше, ніж через 5 робочих дні з дня отримання постанови суду транспортувати до Закарпатського обласного бюро судово-медичних експертиз (м. Ужгород, вул. Перемоги, 83) два зразки біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 , які були відібрані 02.04.2021 під час медичного огляду, для проведення експертизи. 08.06.2021 справу № 308/4264/21 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скеровано до Закарпатського обласного бюро судово - медичних експертиз для виконання. 13.07.2021 КНП «Закарпатський обласний центр психічного здоров'я та медицини залежності» Закарпатської обласної ради надіслало на адресу суду лист № 57/С, в якому повідомило, що постанова судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2021 щодо проведення токсикологічної експертизи біологічного середовища, відібраного під час проведення огляду на стан сп'яніння у ОСОБА_1 , до «Закарпатський обласний центр психічного здоров'я та медицини залежності» Закарпатської обласної ради не надходила. 02.04.2021 при здійсненні огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 було відібрано біологічне середовище (сеча) у дві ємності. Одна ємність використана для дослідження, друга зберігається 90 днів. На момент отримання листа від суду терміни зберігання біологічного середовища закінчилися. На переконання захисника, така відповідь є надуманою й такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідно з наданих до справи відеозаписів чітко прослідковується той факт, що біологічна речовина у ОСОБА_1 (сеча) відбиралася лише в одну нестерильну ємність, з якої лікарем у подальшому робилось незрозуміле дослідження, яке викликає сумнів у його законності, при цьому у другу ємність біологічний матеріал не відбирався. Таким чином другий примірник біологічного середовища апріорі не міг поступити для експертного дослідження, оскільки другого примірника не існувало. Окрім того, зазначає, що при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 лікарем - наркологом порушено вимоги п. 7-11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, що стосуються порядку відбирання зразків біологічного середовища, а саме: біологічне середовище відібрано в одну ємність. В акті медичного огляду № 187 не зазначено за допомогою яких саме (чи дозволених МОЗ чи сертифікованих) пристосувань чи обладнань проведено тестування. Вважає, що висновок щодо результатів медичного огляду складений з порушенням вимог Інструкції, а тому вважається недійсним. Наведені обставини на його думку, дають підстави для закриття провадження у справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Пензеника В. І., неявка яких з врахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що ОСОБА_1 та його захисник- адвокат Пензеник В. І. належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями захисника-адвоката Пензеника В. І., який подав апеляційну скаргу, а саме: 31.03.2022 та 01.09.2022. Апеляційний суд зауважує, що переважна більшість клопотань захисника-адвоката Пензеника В. І. про необхідність відкладення розгляду справи щодо ОСОБА_1 , обґрунтовані зайнятістю захисника в інших кримінальних провадженнях, а останнє клопотання від 01.12.2022 обґрунтовано перебуванням ОСОБА_1 у зоні бойових дій, у зв'язку з призовом останнього до лав Збройних Сил України, при цьому кожного разу захисник не надавав належних доказів, які б підтверджували вказані обставини.
-3-
Разом з тим, захисником-адвокатом Пензеником В. І., поряд із зазначенням про неможливість участі його в судовому засіданні, не вказано, зокрема, чому саме він визнав за необхідне в черговий раз не приймати участь у розгляді даної справи судом апеляційної інстанції, надавши перевагу іншим судовим та кримінальним провадженням. Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
За своєю суттю дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права стороною процесу, однак по суті вони направлені на деструктивність судового розгляду.
Враховуючи, що в черговому клопотанні захисника-адвоката Пензеника В. І. про відкладення розгляду справи не доведено наявність поважних причин, які свідчать про неможливість приймати участь у розгляді справи щодо ОСОБА_1 , а також з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Пензеника В. І., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
-4-
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість..
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У відповідності до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 02.04.2021 о 03 год 50 хв на автодорозі М-08 7 км+800 м, керував автомобілем марки «Mercedes Benz E 300» д.р.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 187 від 02.04.2021.
Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
-5-
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 295450 від 02.04.2021, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 187 від 02.04.2021, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, серії ДП № 843427 від 02.04.2021, довідкою з облікових баз даних МВС України, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія відповідної категорії, розпискою про залишення транспортного засобу від 02.04.2021, відеозаписом з боді-камер поліцейських.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський - інспектор взводу № 2 роти № 1 Батальйону УПП в Закарпатській області Чиженко М. М. був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний поліцейський при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Щодо доводів сторони захисту про порушення при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 лікарем - наркологом вимог п. 7-11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про таке.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 за № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
-6-
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 за № 1103, визначено процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Як вбачається з матеріалів про адміністративне правопорушення, в тому числі відеоматеріалів, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння в КНП «Закарпатський обласний центр психічного здоров'я та медицини залежності» Закарпатської обласної ради.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції № 187, складеним 02.04.2021 лікарем - наркологом ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 на момент огляду 02.04.2021 о 04 год 30 хв перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Згідно акту КНП «Закарпатський обласний центр психічного здоров'я та медицини залежності» Закарпатської обласної ради № 187 від 02.04.2021, для визначення перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння проведено експрес - тести на марихуану (ТНС 20050017), результат позитивний; на амфетамін (АМР 20100006), результат позитивний; на метамфетамін (МЕТ 200200005), результат позитивний.
Проведення тесту за допомогою тест-систем є лабораторним дослідженням, передбаченим Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак ОСОБА_1 при проходженні огляді не вимагав надання йому такого сертифікату, а адвокат Пензеник В. І., який брав участь в суді першої інстанції, не скористався правом заявити клопотання про витребування суддею відповідних доказів.
Разом з тим, застосування тесту при огляді ОСОБА_1 не було єдиним методом визначення стану наркотичного сп'яніння. Так, відповідно до даних акту огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 187 від 02.04.2021, при огляді ОСОБА_1 лікарем, окрім застосування тестів, були задіяні й інші форми і методи діагностики: огляд зовнішнього виду, оцінка поведінки (загальмований), стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості (свідомість не порушена, дезорієнтований у ситуації), мовна здатність (нерозбірлива), вегетативно-судинні реакції (блідість обличчя), дихання, пульс, артеріальний тиск, зіниці (розширені, реакція на світло млява), ністагм при погляді вбік (відсутній), рухова сфера (порушена), міміка (млява), хода (хитка), точні рухи (порушення координації руху), тремтіння пальців рук.
-7-
Щодо твердження захисника Пензеник В. І. про те, що зразки біологічного середовища (сечі) для лабораторного дослідження були відібрані в одну ємність, то такі жодного значення для прийняття рішення не мають та на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 не впливають.
Також суд констатує, що призначена судом першої інстанції в справі токсикологічна експертиза біологічного середовища, відібраного під час проведення огляду на стан сп'яніння у ОСОБА_1 , не була проведена, однак висновок експертизи є лише одним із доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, який не є обов'язковим для урахування та не має наперед встановленої доказової сили, а оцінюється нарівні з іншими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у суду немає. Діагноз лікаря, який вноситься до акту медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння. Клінічні дані в поєднанні із результатом тесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.
Як вбачається з акту медичного огляду, лікар встановив зовнішній вигляд водія, оцінив поведінку, стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості мовну здатність, вегетативно-судинні реакції, дихання, пульс, артеріальний тиск, зіниці, ністагм при погляді вбік, рухову сферу, міміку, ходу, точні рухи, тремтіння пальців рук. З метою уточнення наявних речовин впливу, було досліджено біологічне середовище (сеча) водія ОСОБА_1 .
При цьому звертається увага на те, що заключний діагноз про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, при цьому позитивна проба на сп'яніння будь-якого походження, яку було виявлено із використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів, є підтвердженням знаходження особи у стані сп'яніння, а протокол про адміністративне правопорушення - підставою для притягнення її до відповідальності згідно з чинним законодавством, у тому числі водіїв за керування транспортними засобами у стані сп'яніння.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що після проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 висловлював свою незгоду із результатами такого огляду.
Ні у висновку медичного огляду, ні у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зазначив своїх заперечень щодо результатів проведеного медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та без застережень підписав як протокол, так і медичний висновок.
-8-
Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився лікарем ОСОБА_3 у закладі охорони здоров'я та жодних порушень порядку проведення такого огляду не виявлено.
Відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Між тим, ОСОБА_1 та його захисником не надано доказів оскарження ними медичного висновку № 187 від 02.04.2021 щодо результатів огляду на стан сп'яніння.
Разом з тим, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які би свідчили про зацікавленість вищевказаного лікаря у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що лікар КНП «Закарпатський обласний центр психічного здоров'я та медицини залежності» Закарпатської обласної ради ОСОБА_3 при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв виключно у межах наданих йому повноважень.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.04.2021 за № 187, є належним та допустимим доказом по справі, у зв'язку з чим, в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами, вважає за необхідне покласти в основу свого рішення, як такий, що дійсно підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння під час керування автомобілем.
В свою чергу протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 295450 від 02.04.2021 складений у відповідності до вимог чинного законодавства, а викладені у ньому обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, натомість доводи захисника Пензеника В. І. про зворотне, не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Інші доводи апеляційної скарги захисника, також не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
-9-
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на оди рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 , відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу, не вбачається.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що апелянтом не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Пензеника В. І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.01.2022 щодо ОСОБА_4 ,-без змін.
Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя