Справа № 301/1298/20
Закарпатський апеляційний суд
01.12.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Поповича Ш. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/711/21 за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Поповича Ш. О. на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.09.2021.
Цією постановою закрито провадження в справі, щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 389855 14.06.2020 ОСОБА_3 ставилось у вину те, що він 14.06.2020 о 22 год 35 хв, рухаючись по автодорозі Мукачево-Рогатин-Львів 49км+995м, керуючи транспортним засобом «Тойота Ландкрузер», не вибрав безпечної швидкості руху, дорожні умови, чим допустив бокове зіткнення із зустрічним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 12.1,13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказав про відсутність будь-яких доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито суть адміністративного правопорушення і такий не відповідає іншим матеріалам, що містяться в справі, оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулася за участі двох транспортних засобів, що вбачається зі схеми та пояснень учасників, а наявний в матеріалах справи протокол не відповідає дійсним обставинам справи, складений всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, в ньому не розкрито суть адміністративного правопорушення, без зазначення свідків, без їх письмових пояснень, без зазначення будь - яких даних, які б вказували на ознаки вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Окрім того, судом констатовано, що постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 14.07.2020, матеріали даного провадження із зазначених підстав було повернуто до Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області, для належного оформлення, однак такі недоліки залишились не виправленими. Таким чином, зі змісту протоколу неможливо встановити точне місце скоєння адміністративного правопорушення (відсутні жодні ідентифікуючі ознаки вулиці, чи номеру будинку, чи інших споруд, тощо), що позбавляє суд можливості встановити місце зіткнення транспортних засобів та точне місце вчинення адміністративного
-2-
правопорушення, що також суперечить приписам ст. 256 КУпАП. Додана до протоколу схема дорожньо-транспортної пригоди, не відповідає вимогам Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, у ній відсутні координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів. У схемі місця дорожньо-транспортної пригоди зазначено, що така сталася 14.06.2020 о 22 год 25 хв, а в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 389855 від 14.06.2020 зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 14.06.2020 о 21 год 56 хв, що свідчить про наявність суперечностей в часі дорожньо-транспортної пригоди. До матеріалів протоколу також не додано акту огляду та акту перевірки технічного стану транспортних засобів, в якому зафіксовані відповідні пошкодження автомобілів, а відтак даний протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 за № 1395, а також Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 за № 77.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Попович Ш. О. просить скасувати постанову судді від 27.10.2020 щодо ОСОБА_3 та прийняти нову, якою визнати останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог представник вказує на незаконність та необґрунтованість постанови суду, вважає, що в ході розгляду справи судом першої інстанції не дотримано норм матеріального та процесуального права. Суд попри наявність інших доказів у справі, взяв лише до уваги письмові пояснення ОСОБА_3 , без належних обґрунтувань, чому він відкинув інші докази, зокрема пояснення допитаних в ході судового розгляду свідків та самого ОСОБА_3 . Окрім того, судом не було здійснено допит інших свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не оцінено висновки експертів № 7475 від 08.06.2021 та № 7476 від 09.04.2021, проігноровано клопотання про виклик в судове засідання поліцейських ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Також судом без достатніх підстав не було враховано наявність постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.08.2021, яка набрала законної сили, в якій викладено мотиви закриття провадження в справі щодо іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначені в оскаржуваній постанові суду недоліки протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, не є настільки суттєвими, що позбавляли суд можливості прийняти рішення про наявність в діях ОСОБА_3 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при цьому жодних обставин дорожньо-транспортної пригоди суд у постанові не оцінював. Щодо обставин події, то представник потерпілого вважає те, що ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , при наявності опадів по автодорозі Мукачево-Рогатин-Львів 49 км +995 м (дорога мала три смуги для руху: дві смуги в напрямку руху ОСОБА_1 та одну в напрямку руху ОСОБА_3 ), коли транспортний засіб марки «Тойота» під керування ОСОБА_3 , який рухався назустріч ОСОБА_1 , порушуючи правила дорожнього руху, переїхав на смугу руху ОСОБА_8 та допустив з ним зіткнення, що узгоджується зі схемою дорожньо-транспортної пригоди, де чітко вказано, що зіткнення стало причиною перетину водієм ОСОБА_3 суцільної смуги та переїзду на смугу руху автомобіля ВАЗ. На схемі чітко зафіксовано осипи уламків, які виявлено на смузі руху автомобіля ВАЗ. Окрім того, наявність механічних пошкоджень автомобілів, також свідчить, що зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля ВАЗ. Причиною ДТП стали дії саме водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом з порушеннями Правил дорожнього руху України.
-3-
Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_3 та його захисник-адвокат Нечаєв В. В. на розгляд справи щодо ОСОБА_3 не з'явилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_3 та його захисника-адвоката Нечаєва В. В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.
Заслухавши пояснення представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Поповича Ш. О., який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не вмотивовані належним чином, а рішення суду не ґрунтується на доказах, що містяться в матеріалах даної справи, та фактичних обставинах дорожньо-транспортної пригоди.
Закриваючи провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції послався на те, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , не знайшли свого підтвердження, тобто водій ОСОБА_3 у вказаній дорожній обстановці не порушував вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказані висновки суду спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи.
-4-
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №389855 від 14.06.2020 стверджується, що ОСОБА_3 14.06.2020 о 22 год 35 хв, рухаючись по автодорозі Мукачево - Рогатин-Львів 49км+995м, керуючи транспортним засобом «Тойота Ландкрузер», не вибрав безпечної швидкості руху, дорожні умови, чим допустив бокове зіткнення із зустрічним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У складеному протоколі, ОСОБА_3 вказував на те, що їхав по своїй смузі для руху, а в письмових поясненнях зазначив, що 14.06.2020 близько 21 год 50 хв на автодорозі «Мукачево- Рогатин-Львів» біля с. В. Копаня, рухався на автомобілі марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 в напрямку м. Хуст, на крутому повороті йому назустріч їхав автомобіль марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , який не впорався з керуванням, не вибрав безпечної швидкості та допустив зіткнення з його транспортним засобом (а.с. 4).
Як слідує зі схеми дорожньо-транспортної пригоди дорога мала три смуги для руху: дві смуги в напрямку руху ОСОБА_1 та одну в напрямку руху ОСОБА_3 , розділені однією суцільною лінією дорожньої розмітки. На схемі чітко зафіксовано осипи уламків, які виявлено на смузі руху автомобіля ВАЗ, що може свідчити про те, що ОСОБА_3 під час руху перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та опинився на одній із зустрічних смуг, де і відбулось зіткнення з автомобілем ВАЗ.
Потерпілий ОСОБА_1 у свої письмових поясненнях зазначав, що 14.06.2020 близько 21 год 50 хв на автодорозі «Мукачево- Рогатин-Львів», рухався в напрямку с. В. Копаня - с. Широке на автомобілі марки ВАЗ-21099 д.н.з. НОМЕР_1 , на повороті водій автомобіля марки «Тойота», який їхав назустріч в повороті не вибрав безпечну швидкість, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з його автомобілем (а. с. 7).
Апеляційним судом, з метою з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, а також усунення всякого роду сумнівів та для об'єктивного розгляду справи щодо ОСОБА_3 , було призначено судову інженерно-транспортну (автотехнічну) та транспортно-трасологічну експертизу.
З висновку експертизи № КСЕ-19/107-22/3477-ІТ від 21.06.2022, на проведення якої наполягала потерпіла сторона, вбачається, що з технічної точки зору, при заданих вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля марки «Toyota моделі Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 технічним вимогам п. 12.1 та вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) розділу 34 «Дорожня розмітка» чинних Правил дорожнього руху України, перебувають в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з недостатністю кількісних вихідних даних, провести розрахунки на відповідність дій водія автомобіля марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічним вимогам п. 12.3 чинних правил дорожнього руху України не виявляється можливим.
Також експертом з урахуванням матеріалів справи, результатів висновків експертів № 7476 від 09.04.2021, № 7475 від 08.06.2021 та встановленого місця зіткнення транспортних засобів, констатовано про технічну спроможність письмових пояснень водія ОСОБА_1 від 09.12.2020 відносно обставин та механізму даної дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 14.06.2020, а також письмових пояснень свідка ОСОБА_9 від 06.01.2021.
-5-
Окрім того, у зв'язку з недостатньою кількістю слідової інформації, схема ДТП не містить інформації, котра може характеризувати механізм зближення вказаних вище транспортних засобів (відсутні сліди шин автомобілів), то експертним шляхом встановити положення автомобіля марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 з автомобілем марки «Toyota моделі Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_2 в момент їх первинного контактування відносно елементів дороги не виявляється можливим, можливо тільки вказати на те, що зіткнення відбулось на лівій смузі в напрямку до с. Широке, в місці, що передує фіксації сліду «осипу уламків». Оскільки станом на 20.06.2022 клопотання експерта не було задоволено, об'єктів дослідження не надано на огляд, то експертним шляхом встановити положення транспортних засобів відносно один одного в момент первинного контактування не виявляється можливим.
Оскільки на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди не зафіксовані будь-які сліди шин від транспортних засобів на поверхні дороги, то встановити точну траєкторію руху транспортних засобів не виявляється за можливе, можливо тільки припустити, що автомобіль марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 рухався в напрямку до с. Широке, а автомобіль марки «Toyota моделі Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_2 - в напрямку м. Хуст.
Отже, за висновком експертизи № КСЕ-19/107-22/3477-ІТ від 21.06.2022 ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota моделі Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_2 порушив вимоги п. 12.1 та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України і такі порушення, перебувають в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи наведене, пояснення водія ОСОБА_3 про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось на його смузі руху, не узгоджуються з вищевказаним висновком експертизи та іншими матеріалам справи.
Таким чином, саме пояснення водія ОСОБА_1 щодо механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди апеляційний суд розцінює як достовірні, оскільки вони узгоджуються з вищевказаним висновком експерта, протоколом про адміністративне правопорушення та іншими наявними в справі доказами, з яких об'єктивно вбачається, що водій ОСОБА_3 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та допустив бокове зіткнення з транспортним засобом, марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 ,що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, а відтак, порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини ОСОБА_3 внаслідок порушення ним вимог п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, наслідком чого стало пошкодження автомобілів.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення уповноваженою посадовою особою факту порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, що стало обґрунтованою підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, будь-які докази відсутності вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП.
-6-
Отже, доводи представника потерпілого про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, - на переконання апеляційного суду, є такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають до задоволення, а постанова скасуванню як незаконна та невмотивована.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате піддягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення в апеляційному суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 , провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що ОСОБА_3 чи його захисником не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували докази наявні у матеріалах справи та могли б слугувати підставами для залишення оскаржуваного судового рішення без змін.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Поповича Ш. О. задовольнити частково.
Постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22.09.2021, якою закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення скасувати.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: