23 листопада 2022 року м. Ужгород№ 260/3035/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" - представники Резуненко Олександр Анатолійович та Гнатик Роман Олександрович;
відповідач - Державна митна служба в особі відокремленого підрозділу Закарпатської митниці - представник - Пензов Сергій Вікторович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" до Державної митної служби в особі відокремленого підрозділу Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
18 вересня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" (89440, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Східна, буд. 5, код ЄДРПОУ 37968542) до Державної митної служби в особі відокремленого підрозділу Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, ЄДРПОУ ВП 43985560), в якому просило суд: "1. Визнати незаконним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару №UA305160/2020/000005/2 від 08.08.2020 року та картку відмови № UA305160/2020/00035; 2. Сплату судового збору покласти на відповідача; 3. Стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року позов було залишено без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року було прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року було замінено відповідача та закрито підготовче провадження.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року було зупинено провадження у адміністративній.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року було поновлено провадження у адміністративній справі.
Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об'єктивних причин.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 серпня 2020 року декларантом - TOB "Євро Континент" було подано митну декларацію з метою митного оформлення насіння буряків кормових: насіння буряку кормового - 6971 кг, насіння овочевих рослин: насіння цибулі некондиційне, низького ґатунку 3365 кг. Для підтвердження дійсної митної вартості товару позивачем у відповідності до статті 53 МК України було подано докази вартості товару, а саме: Сертифікат якості від 20 липня 2020 року; Пакувальний лист б/н від 20 липня 2020 року; Рахунок-фактура (інвойс) № 78/00 від 20 липня 2020 року; Транспортна накладна № 2.238/00 від 20 липня 2020 року; Автотранспортна накладна № А467429 від 21 липня 2020 року; Фітосанітарний сертифікат № UE/IT/0949138 від 20 липня 2020 року; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № S371379 від 21 липня 2020 року; Банківський платіжний документ про оплату за товару № 25 від 15 липня 2020 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 23 липня 2020 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № 498/00 від 13 липня 2020 року; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державами № 5717559 від 22 липня 2020 року; Копія митної декларації країни відправлення № 20ITOSZ010000360E2 від 21 липня 2020 року; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA305160.2020.037530 від 03 серпня 2020 року. Однак, відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA305160/2020/000005/2 від 08 серпня 2020 року, в якому вказано, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. У зв'язку з чим, відповідачем 08 серпня 2020 року було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2020/00035, у зв'язку з цим. Позивач вважає протиправними вказані рішення та картку, та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки з наданих документів можна визначити митну вартість на підставі числових значень складових митної вартості а тому звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та одночасно вказав, що в процесі здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, а також відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Представник відповідача зазначив, що надані декларантом відповідача до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, які б дозволили упевнитися в достовірності митної вартості та її складових, що унеможливило застосування першого методу визначення митної вартості відповідно до вимог статті 58 МКУ, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні, у зв'язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 07 серпня 2020 року декларантом - TOB "Євро Континент" було подано митну декларацію UA305160/2020/037530 від 03 серпня 2020 року з метою митного оформлення насіння буряків кормових: насіння буряку кормового - 6971 кг, насіння овочевих рослин: насіння цибулі некондиційне, низького ґатунку 3365 кг (Т. 1 а.с.а.с. 29-31).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA305160/2020/037530 подано наступні документи: Сертифікат якості від 20 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 18); Пакувальний лист б/н від 20 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 13); Рахунок-фактура (інвойс) № 78/00 від 20 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 13); Транспортна накладна № 2.238/00 від 20 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 14); Автотранспортна накладна № А467429 від 21 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 16); Фітосанітарний сертифікат № UE/IT/0949138 від 20 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 17); Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № S371379 від 21 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 12); Банківський платіжний документ про оплату за товару № 25 від 15 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 19); Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 23 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 20); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № 498/00 від 13 липня 2020 року (Т. 1 а.с.а.с. 21-23); Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державами № 5717559 від 22 липня 2020 року (Т. 1 а.с.а.с. 25-28); Копія митної декларації країни відправлення № 20ITOSZ010000360E2 від 21 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 24).
На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305160/2020/000005/2 від 08 серпня 2020 року та у зв'язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2020/00035 (Т. 1 а.с.а.с. 10, 11, 32, 33).
У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Не погоджуючись із зазначеними вище рішенням про коригування митної вартості та відмовою в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 24 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із статтею 54 частинами 1, 3, 4 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із статтею 54 частиною 5 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до приписів статті 53 частин 1 та МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення; у разі якщо документи, подані декларантом, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 4 контракту № 498/00 від 13 липня 2020 року, ціна товару (і загальна контрактна вартість) становить 6100 Євро (Т.1 а.с.а.с. 21-23), у наданому платіжному дорученні № 25 від 15 липня 2020 року (Т.1 а.с. 19) наявна інформація про переказ коштів у сумі 6100 Євро, тоді як у доданої до митної декларації рахунку-фактурі № 78/00 від 20 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 13) та у транспортному документі № 2.238/00 від 20 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 14) фактурна вартість товарів зазначена у розмірі 6153,40 Євро. Таким чином, ані контракт, ані платіжне доручення не підтверджують фактурну вартість товарів
Відповідно до пункту 5 контракту, оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати 100% банківським переказом коштів на рахунок продавця згідно Проформи-рахунку № 498/00 від 13 липня 2020 року, однак даний проформа-рахунок до митного оформлення не подавався, а в наявному платіжному дорученні № 25 від 15 липня 2020 року посилання на проформу-рахунок також відсутнє.
Зазначене підтверджується змістом графи 44 митної декларації та графи 4 декларації митної вартості, які не містять посилання на документ за кодом "0325", якому відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 відповідає "Рахунок-проформа", а також посилання на документ за кодом "3001", якому відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 відповідає "Банківський платіжний документ, що стосується товару" (Т. 1 а.с.а.с. 71-13).
При цьому сторона позивача в самій позовній заяві не вказує серед переліку поданих до митного оформлення документів на Проформу-рахунок 498/00 від 13 липня 2020 року, однак в графі 44 митної декларації зазначено документ під кодом "4104" відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 20.09.2012 №1011, відповідає документ "зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу" 13 липня 2020 року № 498/00 (Т. 1 а.с.а.с. 71-13).
Суд зазначає, що в описі товарів у графі 31 міститься слово "некондиційне", разом з цим факт некондиційності товарів, тобто, його якісний стан, що впливає на ціну товару, документально не підтверджений (Т. 1 а.с.а.с. 17, 18).
При цьому слід відмітити, що якісний стан товару в даному оформленні відображений наступним чином: а) в італійському сертифікаті якості зазначено "низьке проростання" (при цьому, відсоткове значення ступеню проростання не вказано); б) у фітосанітарному сертифікаті - "насіння овочеве... "; в) у сертифікаті EUR-1 - "насіння овочів"; в митній декларації - по товару № 1 - "насіння буряку кормового" (при цьому, без зазначення його некондиційності), а по товару № 2 - "насіння цибулі некондиційне, низького ґатунку".
З цього випливає, що опис якісного стану товарів у графі 31 митної декларації здійснений декларантом на свій розсуд, вказані відомості не є об'єктивними та документальне не підтверджені.
Також, слід зазначити, що позивачем до позовної заяви, окрім сертифіката якості виробника, надано також здійснені виробником лабораторні Сертифікат якості (Quality Certificate) на насіння цибулі та Сертифікат про проростання (Germination Certificate) на насіння буряка, які до митного оформлення не подавались.
Судом встановлено, що позивачем до митного органу було надано тільки перший аркуш копії експортної декларації країни відправлення № 20ITOSZ010000360E2 від 21 липня 2020 року, який містить мінімум інформації і не містить інформації, необхідної для достатньої ідентифікації даного документу із задекларованими товарами (зокрема відсутні: найменування та код товарів, статистична вартість, посилання на номер інвойсу тощо) (Т. 1 а.с.а.с. 24, 86).
Митне оформлення товарів здійснюється у чітко визначений чинним митним законодавством час, і законодавством з питань державної митної справи не передбачені дії митного органу щодо використання допоміжних інтернет ресурсів для пошуку бракуючих сторінок електронного документа, який повинен надаватися у належному вигляді.
При цьому, всупереч доводам позивача, якщо до митного оформлення подається який-небудь документ, тим більше такий юридичний документ як митна декларація, він повинен бути наданий митниці належної якості та у повному обсязі, а не окремі обрані декларантом на свій розсуд сторінки.
Слід зазначити, що позивачем і до позовної заяви надано тільки перший аркуш експортної декларації.
Відповідно до автотранспортної накладної № А467429 від 21 липня 2020 року (Т. 1 а.с. 16), перевізником товару є ТОВ "Вест- Транс-Груп", але для підтвердження витрат на транспортування товару до митного кордону України декларантом надано тільки довідку імпортера від 23 липня 2020 року про вартість транспортування (Т. 1 а.с. 20).
Ані договір про перевезення, ані платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури до митного оформлення не надані, що суперечить статті 53 частини 2 пункту 6 МКУ.
При цьому, надана довідка імпортера не містить інформації ні про пункт відправлення, ні про номер транспортного засобу.
Таким чином, на підставі даної довідки не виявляється можливим ні перевірити дійсний розмір витрат на доставку товарів, ні однозначно ідентифікувати її із задекларованими товарами.
Митне оформлення товарів здійснюється у визначений чинним митним законодавством час, і законодавством з питань державної митної справи не передбачені дії митного органу щодо використання допоміжних інтернет ресурсів для пошуку відсутніх сторінок електронного документа, який повинен надаватися у належному вигляді.
Всупереч ствердженню позивача, надання експортної декларації передбачено статтею 53 частиною 3 пунктом 7 МКУ, на основі даної правової норми митницею було витребувано надання даного документу у повному обсязі в рамках запиту додаткових документів, однак на запит митниці документ надано не було.
Таким чином, в даній справі витребування додаткових документів та вжиття додаткових заходів щодо контролю задекларованої митної вартості, було обумовлено тим, що документи, подані декларантом, містили розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до статті 55 частини 1 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із статтею 57 частинами 1, 2, 3 МК України , визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); д) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 58 частин 2, 3 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно; у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Таким чином, на підставі наведених норм Митного кодексу України, у зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих декларантом документах та не підтвердженням використаних декларантом відомостей, неподанням запрошуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, заявлена декларантом митна вартість не була визнана.
Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем також не було надано суду належних та допустимих доказів для встановлення всіх розбіжностей, які були виявлені Закарпатською митницею Державної митної служби України.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ.
Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (Ь), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.
Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (а) і (Ь) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар.
Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.
Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялася.
Сама така інформація про вже прийняті та визначені митним органом митні вартості товарів міститься в центральній базі митних оформлень Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) і виключно ця цінова інформація використовується в якості джерела для обчислення митної вартості за другорядними методами "2а" (за ціною договору щодо ідентичних товарів), "26" (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та "2ґ" (резервним), що цілком узгоджується з чинним митним законодавством.
Так, відповідно до статті 59 частини 2 МКУ "Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів", при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.
Також, відповідно до статті 60 частини 1 МК України "Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів", у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Крім того, відповідно до статті 55 частини 2 МКУ "Коригування митної вартості товарів", прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Згідно наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" (зареєстрованого в Мінюсті 01.06.2012 за № 883/21190), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо.
При цьому, слід зазначити, що база ЄАІС містить не безвідносну середньостатистичну інформацію, а перелік всіх митних оформлень з усією відповідною інформацією, у тому числі про коригування митної вартості (до прикладу, скоригована митницею митна декларація містить у 43 графі один з другорядних методів і в 44 графі - посилання на відповідне рішення про коригування; скоригована самостійно декларантом - містить у 43 графі один з другорядних методів) тощо.
Необхідно також зазначити, що у разі самостійного декларантом митної вартості за другорядними методами "2а" (за ціною договору щодо ідентичних товарів), "26" (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та "2ґ" (резервним), в декларації митної вартості декларант також повинен навести реквізити раніше оформлених митних декларацій.
Таким чином, чинним митним законодавством чітко регламентовано використання раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостей при визначенні митної вартості товарів. При цьому, для органу доходів і зборів джерелом такої інформації є централізована база митних оформлень ЄАІС, а для декларанта - інформація про раніше оформлені ним митні декларації.
Правовірність вищевказаних дій митниці та зокрема використання цінової бази даних митних оформлень при здійсненні контролю митної вартості підтверджується судовою практикою Вищого адміністративного суду України, зокрема ухвалами від 18 вересня 2014 року № К/800/25608/13, від 31 жовтня 2013 року № К/800/26931/13, від 22 травня 2014 року № К/800/18016/13 та постановою від 24 липня 2014 року № К/800/37192/13.
При цьому вірним є застосування норм матеріального права яке наведене в постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2012 року у справі № 21-242а12, згідно якої обмін інформацією між декларантом та митним органом в ході проведення консультацій для обґрунтування вибору підстав для визначення митної вартості здійснюється в тому числі шляхом витребування митним органом додаткових документів.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 р. по справі №809/1557/17, від 10.06.2020р. по справі № 1.380.2019.004752, від 28.09.2020 р. по справі № 520/2133/19, від 10.04.2020р. по справі № 822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З системного аналізу наведених вище норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 частинах 2, 4 МКУ; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов'язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
З урахуванням наведеного, у зв'язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Континент" (89440, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Східна, буд. 5, код ЄДРПОУ 37968542) до Державної митної служби в особі відокремленого підрозділу Закарпатської митниці 88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, ЄДРПОУ ВП 43985560) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 23 листопада 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 02 грудня 2022 року.
СуддяС.Є. Гаврилко