Справа №760/31261/19
4-с/760/149/22
21 листопада 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.
за участю секретаря Каліш С.В., Федоренко Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову, дії та бездіяльність начальника Шевченківського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдана Ігоровича, державного виконавця Шевченківського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лисенко Оксани Вікторівни, заінтересована особа: начальник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадим Іван Сергійович, ОСОБА_4 , -
Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 13.11.2019 р. звернулись до Солом'янського районного суду м. Києва із скаргою на постанову, дії та бездіяльність начальника Шевченківського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдана Ігоровича, державного виконавця Шевченківського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лисенко Оксани Вікторівни, в якій просять:
визнати неправомірною постанову від 18.10.2019 р. ВП №14816630, якою головним державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лисенко О.В., відкрите 02.09.2009 р. та відновлене 12.08.2019 р. виконавче провадження ВП №14816630 з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2019 р. №2-23-1/09 про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, закінчено у відсутність в рамках виконавчого провадження ВП №14816630 дій боржника по сплаті боргу та дій з примусового виконання неповноважного головного держвиконавця ОСОБА_5 , але у зв'язку із провадженням дій з примусового виконання рішення у виконавчому провадженні ВП №57234915, відкритому 18.09.2018 р. з порушенням правила «першого державного виконавця» правила заміни звільненого головного держвиконавця ОСОБА_6 ;
визнати неправомірною дію із закінчення виконавчого провадження головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лисенка О.В. у відкритому 02.09.2009 р. та відновленому 12.08.2019 р. виконавчому провадженні ВП №14816630 з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2019 р. №2-23-1/09 про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, вчинену у відсутність в рамках виконавчого провадження ВП №14816630 дій боржника по сплаті боргу та дії з примусового виконання неповноважного головного держвиконавця ОСОБА_5 , але при провадженні виконавчих дій з примусового виконання рішення у виконавчому провадженні ВП №57234915 відкритому 18.09.2018 р. з порушенням правила «першого державного виконавця» правила заміни звільненого головного держвиконавця ОСОБА_6 ;
визнати неправомірною бездіяльність начальника Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоцій Богдана Ігоровича, а саме:
- щодо не виконання станом на 11.11.2019 р. обов'язку скасувати всі постанови ВП №57234915 головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лисенка О.В., винесені з порушенням правила «першого державного виконавця» правила заміни звільненого головного держвиконавця ОСОБА_6 , порушенням права ОСОБА_1 та відновлення виконавчого провадження ВП №14816630 у зв'язку з виявленням у рамках виконавчого провадження ВП №48382123 державним виконавцем Рибчинським О.В. доходів боржника, в листопаді 2018 р. на рахунках в банках;
- щодо наявності у Шевченківському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві станом на 11.11.2019 р. двох зведених виконавчих проваджень - ВП №60291844 та ВП №36258494, в яких є одні і ті самі виконавчі провадження з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 18.08.2009 р. та 19.08.2009 за №2-23-1/09 про стягнення коштів з ОСОБА_4 ;
- щодо не виконання станом на 11.11.2019 р. обов'язку скасувати постанову від 18.10.2019 р. ВП №14816630, якого головним держвиконацем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лисенко О.В. відкрите 02.09.2009 р. та відновлене 12.08.2019 р. виконавче провадження ВП №14816630 з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2019 р. №2-23-1/09 про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, закінчено у відсутність в рамках виконавчого провадження ВП №14816630 дій боржника по сплаті боргу та дій з примусового виконання неповноважного головного держвиконавця ОСОБА_5 , але у зв'язку із провадженням дій з примусового виконання рішення у виконавчому провадженні ВП №57234915, відкритому 18.09.2018 р. з порушенням правила «першого державного виконавця» правила заміни звільненого головного держвиконавця ОСОБА_6 , права стягувача на відновлення виконавчого провадження ВП №14816630 і на скасування ОСОБА_7 постанов від 20.06.2013 р. ВП №14816630 головного держвиконавця Шевченка С.П. у зв'язку з виявленням доходів боржника 19.06.2017 р. на рахунках в банках;
- щодо порушення станом на 11.11.2019 р. черговості виконання виконавчих проваджень за №№14811745, 14817018, 14816799, 14816630, 14816411, 14816192, відкритих 01 та 02 вересня 2009 р.;
- станом на 11.11.2019 р. щодо обов'язку виконати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2014 р. №761/15125/14-ц і в строки передбачені ч.1 ст.453 ЦПК України, виконати ухвалу, чинну з 15.07.2019 р. Солом'янського районного суду м. Києва від 19.03.2019 р. №760/4478/13-ц у частині, якою ОСОБА_7 зобов'язано перевірити виконачі провадження №№14811745, 14817018, 14816799, 14816630, 14816411, 14816192;
- станом на 11.11.2019 р. щодо обов'язку скасувати постанови ВП за №54945833 і 54973203;
- щодо перебування у державного виконавця Марченко О. станом на 11.11.2019 р. зведеного виконавчого провадження ВП №60291844, яка не відкривала жодного виконавчого провадження, в якому б боржником був ОСОБА_4 ;
- щодо не виконання станом на 11.11.2019 р. виконавчих листів Солом'янського районного суду м. Києва за №2-23-1/09, виданих у серпні 2009 р. ОСОБА_3 при виконанні виконавчих листів, виданих у серпні 2009 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
зобов'язати начальника Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоція Богдана Ігоровича усунути порушення правила «першого державного виконавця» правила заміни звільненого головного держвиконавця ОСОБА_6 , порушення 10.10.2019 р. порядку об'єднання виконавчих проваджень у зведене ВП №60291844, порушення прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і черговості виконання, усунути таке порушення як от невиконання станом на 11.11.2019 р. і ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2014 р. №761/15125/14-ц і в строки, передбачені ч.1 ст.453 ЦПК України, й ухвали чинної з 15.07.2019 р. Солом'янського районного суду м. Києва від 19.03.2019 р. №760/4478/13-ц, усунути наявність в Шевченківському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві двох зведених виконавчих проваджень ВП №60291844 та ВП №36258494, в яких є одні і ті самі виконавчі провадження з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 18.08.2009 та 19.08.2009 р. за №2-23-1/09 про стягненя коштів з ОСОБА_4 , розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 18.09.2019 р. відповідно до вимог Конституції України, ЦПК і Законів від 02.06.2016 р. №1404, 1403, 1402..
Вимоги скарги мотивовані тим, що 31.10.2019р. на адресу ОСОБА_1 надійшла копія постанови від 18.10.19 р. про закінчення виконавчою провадження ВП №14816630, що відновлено в органі ДВС 12.08.2019 р. для продовження виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2009р. №2-23-1/09 про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, відкритого в органі ДВС 02.09.2009 р.
Заявники посилаються на те, що головний держвиконавець ОСОБА_5 , закінчила виконавче провадження незаконно, керуючись п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404 від 02.06.16р. , бо закінчила у зв'язку з тим, що в рамках іншого виконавчого проваджений ВП №57234915, яке нею незаконно відкрито 18.09.18 р., що оскаржено заявниками 08.10.18р., було до 26.06.19 виконано рішення суду про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, тобто один і той самий виконавчий лист в одному органі ДВС, але в різних виконавчих провадженнях виконували підлеглі ОСОБА_8 , що він знав як і те, що така ситуація апріорі неможлива, адже оскільки відсутній дублікат виконавчого листа, відтак в одному виконавчому провадженні був оригінал виконавчого листа про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 , а в іншому його ксерокопія, і у заяві від 10 і 14 вересня 2018 ОСОБА_9 не просила про відкриття нового виконавчого провадження, та просила відновити те, що за №14816630.
Таким чином, заявники зазначають, що ця постанова від 18.10.19 р. суперечить ст.19 Конституції та Закону №1404 від 02.06.16 р., порушено порядок, право стягувача на примусове виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Розглядаючи скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця органу виконавчої служби, суд має враховувати, що у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені законом заходи в межах виконавчого провадження і встановлених повноважень. Натомість у відкритому 02.09.2009 р. виконавчому провадженні ВП №14816630 з вини ОСОБА_7 з 20.06.13р. і до 18.10.19 р. не вжито підпорядкованим ОСОБА_7 виконавцем, жодного передбаченого законом заходу в межах встановлених повноважень.
Так, виконавче провадження допускає наявність кількох виконавчих документів щодо одного боржника. Наприклад, на одне рішення від 06.08.2009 р. №2-23-1/09 суд видав 18 і 19 серпня 2009 р. кілька оригіналів виконавчих документів, які стосуються стягнення основної заборгованості та судового збору. І є більш складна ситуація, так як одне рішення суду від 06.08.2009 р. зумовило наявність трьох стягувачів і одного боржника, але не припустимим одну і ту саму частину рішення суду, в частині, що ухвалено на користь одно із стягувачів, виконувати в рамках двох виконавчих проваджень, зокрема, за №14816630, яке не було жодного разу за 10 років закінченим, і за №57234915, при тому, що суд на примусове виконання цієї частини рішення суду про стягнення 22000 грн. видав один виконавчий лист, а не два, і не видавалось судом дублікату виконавчого листа.
З судових рішень вбачається, що 01 і 02 вересня 2009р. в органі ДВС відкрито виконавчі провадження ВП за №№14816799, 4814811745, 14816630,14817018, 14816411,14316192 з виконання виказаних листів Солом'янського райсуду м.Києва за №№2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009р., що встановлено ухвалою Солом'янського райсуду м.Києва від 20.06.2012 р. та іншими рішеннями, що підтверджується даними Автоматизованої системи виконавчого провадження.
11.09.2009 р. постановами, які скасовано ухвалою Солом'янського райсуду м.Києва від 20.06.12 р. приєднано виконавчі провадження до зведеного виконавчого провадження №1256 (ВП№15416426), об'єднано шість виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №1256 (ВП№15416426).
На виконання ухвали Солом'янського райсуду м.Києва від 20.06.12 р., яку орган ДВС отримав 26.06.12 р., яка 02.10.12 р. набрала чинності, лише 29.01.13 р. виведено виконавчі провадження за №№14816799, 14814811745, 14816630,14817018, 14816411,14816192 із зведеного виконавчого провадження ВП № 15416426 та створено , як видно лише із статистичної картки, нібито зведене виконавче провадження №36258494 , що встановили суди незважаючи на те, що не виносилося рішення 29.01.13 р. про об'єднання шести виконавчих проваджень у зведене №36258494 чи №36258493.
На виконання ухвали Солом'янського райсуду м.Києва від 15.06.12 р., яку орган ДВС отримав 03.07.12р., яка 02.11.12р. набрала чинності, арешт на майно боржника постановою накладено у рамках нібито зведеного виконавчого провадження N36258494 чи №36258493 лише 29.01.13 р., а також внесено до Шевченківського райсуду м.Києва 29.01.13 р. подання про примусове входження до квартири боржника.
Крім того, заявники зазначають, що 20.06.2013 р. постановами ВП за № №14816799, 14814811745, 6630,14817018, 14816411,14816192 державного виконавця Шевченка С.П., затвердженими ОСОБА_7 їм були повернуті шість виконавчих листів без виконання.
Заявники посилаються на те, що до прийняття 20.06.13 р. рішення про повернення цих шести виконавчих листів того ж дня виконавчі провадження за № №14816799, 14814811745, 14816630,14817018, 14816411,14816192 виведені із зведеного провадження №36258494 чи №36258493., проте таке повернення виконавчих листів не є закінченням виконавчого провадження.
01.09.2014 р. ухвалою № 761/15125/14 подання державного виконавця задоволено, надано дозвіл на примусове входження в квартиру боржника АДРЕСА_1 .
24.07.15 p., ОСОБА_9 звернулась до цього ж органу ДВС з оригіналом виконавчого листа № 2-11/11 від 24.07.2015 , виданого Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення від 10.07.2015р. апеляційного суду про стягнення з ОСОБА_4 25 000,00 грн.
07.08.2015 р. головним державним виконавцем Гречух О.Я. було відкрито виконавче провадження № 48382123 з виконання виконавчого листа № 2-11/11 від 24.07.2015 р., але керівником ОСОБА_10 своїм дорученням від 08.09.15р., було заблоковано провадження виконавчих дій.
18 і 19 жовтня 2017 заявниками повторно пред'явлено виконавчі листи від 18 і 19 серпня 2009 за №№2-23-1/09 до цього ж органу ДВС, повернуті їм із постановами від 20.06.2013, оскільки виявили 18.10.2017 факт оформлення пенсії боржником та її розмір, та те, що боржник оформлював на свою матір, 1928 року народження, у 2016 році автомобіль 2016 року випуску і у 17.12.2013 оформлював автомобіль 2011 року випуску. Зазанчені документи в сукупності підтверджували явну зміну майнового стану боржника.
Зазначені п'ять з шести заяв, розподілено начальником ДВС Гоцієм Б.І. на старшого державного виконавця Рибчинського О.В., який вів виконавче провадження №48382123, а шосту заяву ОСОБА_3 від 19.10.2017 було розподілено на державного виконавця Гузь А.Г.
Однак, 20.10.2017 року старший державний виконавець Шевченківського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Рибчинський О.В. направив заявникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення №54945833/29, №549460454/29 про повернення виконавчого документа стягувачам без прийняття до виконання на підставі ст.12, п.п. 2, 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» а саме: в зв'язку з пропуском строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання та несплатою авансового внеску.
26 жовтня 2017 року повідомленням №54973270/29 заявнику ОСОБА_1 був повернутий виконавчий документ без прийняття до виконання на підставі ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: в зв'язку з пропуском строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Солом'янського райсуду м.Києва від 19.03.18р., заявникам поновлено строк на пред'явлення до виконання виконавчих листів від 06 серпня 2009 р. за №2-23-1/09.
Крім того, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2018 року було визнано неправомірними повідомлення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Рибчинського О.В. за №№ 54945833, 54946054 від 20 жовтня 2017 року та за №54973270 від 26 жовтня 2017 року про повернення виконавчих документів - виконавчих листів № 2-23-1/09 від 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року, виданих Солом'янським районним судом м. Києва стягувачам, в частині застосування пункту 8 частини 4 статті 4 Закону України « Про виконавче провадження» ( в редакції Закону України № 1404- VIII від 02 червня 2016 року).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.03.2019, окрім того, було визнано неправомірними та скасовано постанови від 20.06.2013 року головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка Сергія Павловича про повернення стягувачам виконавчих листів у виконавчих провадженнях №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192, №14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18.08.2009 року та 19.08.2009 року за №2-23-1/09 Солом'янським районним судом м. Києва, та зобов'язано начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гоція Богдана Ігоровича винести постанову про перевірку виконавчих проваджень №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192 та №14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18.08.2009 року та 19.08.2009 року за №2-23-1/09 Солом'янським районним судом м. Києва, та задоволено інші заявлені вимоги: визнав неправомірними та скасував постанови від 20.06.2013 року головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка Сергія Павловича про виведення виконавчих проваджень №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192, №14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18.08.2009 року та 19.08.2009 року за №2-23-1/09 Солом'янським районним судом м. Києва, із зведеного виконавчого провадження №36258494.
Однак лише 06.08.2019 р. відновлено виконавче провадження 14816799, а 08.08.2019 відновлено виконавче провадження № №14817018, №14816411, №14816192, а 12.08.2019 - за №4816630, а за № №14811745 відновлено у жовтні 2019 р.
Заявники зазначають, що у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві з 15.07.2019 є зведене виконавче провадження №36258494, так як рішення про виведення з нього виконавчих проваджень скасовано.
На підставі викладеного, заявники вважають, що постанова №14816630 від 18.10.2019 про закінчення виконавчого провадження є незаконною, та враховуючи те, що п.9 ст.39 Закону №1404 від 02.06.2016 не передбачає закінчення одного виконавчого провадження з огляду на те, що рішення суду виконано в рамках іншого виконавчого провадження, так як оригінал одного виконавчого листа не може бути виконаний в рамках двух виконавчих проваджень. Дублікат виконачого листа ОСОБА_1 судом не видавався, і у заявах від 18.10.2017, 31.05.2018, 10.09.2018 та 14.09.2018, з якими ОСОБА_9 кожного разу пред'являла один і той самий виконавчий лист до одного і того органу ДВС, Стягувач ОСОБА_9 не зверталась із вимогою про відкриття нового виконавчого провадження, а отже і не було законних, фактичних підстав для відкриття 18.09.2018 нового виконавчого провадження за №57234915 при незакінченому виконавчому провадженні за №14816630.
Враховуючи викладене, заявники звернулись до суду із зазначеними вимогами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 13.11.2019 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 19.11.2019 р., відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову, дії та бездіяльність начальника Шевченківського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдана Ігоровича, державного виконавця Шевченківського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лисенко Оксани Вікторівни, та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 25.03.2020 р. залучено до участі у справі заінтересовану особу начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадим Івана Сергійовича (адреса юридичної особи: м. Київ, вул. Саксаганського, 110).
Ухвалою суду від 30.06.2021 р. постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі заінтересовану особу ОСОБА_4 .
Скаржник ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу підтримала з підстав наведених в скарзі.
Скаржники ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 21.11.2022 до суду не заявилися, через канцелярію суду від скаржника ОСОБА_2 , яка також є представником скаржника ОСОБА_1 , надійшла заява, в якій просила розглянути справу без їх участі.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань, письмових пояснень до суду не надійшло.
Виходячи з цього, на підставі ч. 2 ст. 450 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу в їх відсутності.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Із зазначеного вище вбачається, що при виконанні своїх обов'язків з примусового виконання рішень суду органи державної виконавчої служби мають діяти в межах повноважень та у спосіб який передбачений законом, а саме Законом України «Про виконавче провадження».
За приписами ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, стягувачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , 19 і 26 серпня 2009 р. до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві подано 6-ть виконавчих листів Солом'янського районного суду м. Києва від 18 і 19 серпня 2009 р. із заявами про відкриття виконавчого провадження.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві перебували шість виконавчих документів:
виконавчий лист № 2-23-1, виданий 18.08.2009 р. Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 17000 грн.; (ВП №14811745)
виконавчий лист №2-23-1, виданий 18.08.2009 р. Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 25 грн.; (ВП №14816192)
виконавчий лист №2-23-1 виданий 19.08.2009 р. Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 18,17 грн.; (ВП №14816411)
виконавчий лист № 2-23-1, виданий 19.08.2009 р. Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 22000 грн.; (ВП №14816630)
виконавчий лист № 2-23-1, виданий 18.08.2009 р. Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 17000 грн.; (ВП №14816799)
виконавчий лист № 2-23-1, виданий 18.08.2009 р. Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2219,63 грн. (ВП №14817018).
20.06.2013 р. державним виконавцем, керуючись статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», винесено шість постанов про виведення виконавчих проваджень №14817018, №14816799, №14816630, 14816411, №14816192, №14811745 із зведеного виконавчого провадження 36258494.
20.06.2013 р. державним виконавцем, винесено шість постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192 та №14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18.08.2009 р. та від 19.08.2009 р. за №2-23-1/09 Солом'янського районного суду м. Києва.
14.09.2018 року ОСОБА_9 звернулась до Шевченківського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві з заявою про прийняття повторно виконавчого листа для примусового виконання.
18.09.2018 р. головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лисенко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 57234915).
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 19.03.2019 року (справа № 760/4478/13-ц), яка набрала законної сили 15.07.2019 року, визнано неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка Сергія Павловича, які полягали у виведенні 20.06.2013 року виконавчих проваджень №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192, №14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18.08.2009 року та 19.08.2009 року за №2-23-1/09 Солом'янським районним судом м. Києва із зведеного виконавчого провадження №36258494.
Визнано неправомірними та скасувано постанови від 20.06.2013 року головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка Сергія Павловича про виведення виконавчих проваджень №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192, №14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18.08.2009 року та 19.08.2009 року за №2-23-1/09 Солом'янським районним судом м. Києва, із зведеного виконавчого провадження №36258494.
Визнано неправомірними та скасувано постанови від 20.06.2013 року головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка Сергія Павловича про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192 та №14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18.08.2009 року та 19.08.2009 року за №2-23-1/09 Солом'янським районним судом м. Києва.
Постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лисенко О.В. винесено постанову 12.08.2019 року про відновлення виконавчого провадження ВП № 14816630 з виконання виконавчого листа № 2-23-1, виданий 19.08.2009 р. Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 22000 грн.
Постановою головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лисенко О.В. від 18.10.2019 року виконавче провадження № 14816630 закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 та ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", в зв'язку з фактичним виконанням. В постанові зазначено, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №57234915, за виконавчим листом №2-23-1/09 від 19.08.2009 року Солом'янського районного суду м. Києва про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , яке 27.06.2019 року закінчено за п.9 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження (фактичне виконання), в зв'язку з чим дане виконавче провадження підлягає закінченню.
Заявники посилаються на те, що постанова від 18.10.19 р. про закінчення виконавчою провадження ВП №14816630 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404 від 02.06.16 р. є незаконною, зв'язку з тим, що стягнення проводилось в рамках іншого виконавчого проваджений ВП №57234915, на виконання рішення суду про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, тобто один і той самий виконавчий лист виконувався в одному органі ДВС, але в різних виконавчих провадженнях, оскільки відсутній дублікат виконавчого листа, відтак в одному виконавчому провадженні був оригінал виконавчого листа про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 , а в іншому його ксерокопія, і у заяві від 10 і 14 вересня 2018 ОСОБА_9 не просила про відкриття нового виконавчого провадження, та просила відновити те, що за №14816630.
Таким чином, заявники зазначають, що постанова від 18.10.19 р. суперечить ст.19 Конституції та Закону №1404 від 02.06.16 р., порушено порядок, право стягувача на примусове виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Судом встановлено, що виконавчі листі заявниками подавалися до органів виконавчої служби неодноразово і поверталися без виконання.
Підстави для повернення виконавчого документа було визначено ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України №606-XIV від 21 квітня 1999 року.
Частиною 5 даної статті було визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Відповідно до ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Відповідно до п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом досліджено копію виконавчого провадження №57234915, наданого на виконання ухвали суду, з примусового виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2019 р. №2-23-1/09 про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди.
Постановою державного виконавця від 17.01.2019 року у ВП №57234915 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_4 звернуто стягнення на доходи боржника та направлено до виконання до ГУ ПФУ в м.Києві.
В матеріалах виконавчого провадження №57234915 наявні платіжні доручення № 5496 від 25.03.2019 року про перерахування 8065,01 грн., № 7171 від 11.05.2019 про перерахування 441,40 грн. на користь ОСОБА_1 .
Матеріали виконавчого провадження №14816630 не містять доказів про виконання виконавчого листа №2-23-1/09 Солом'янського районного суду м. Києва про стягнення на користь ОСОБА_1 .
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Відповідно до постанови Верховного суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 грудня 2020 року у справі №911/4670/13 чинне законодавство не передбачає можливості повторного відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження та вчинення ним виконавчих дій за тими ж виконавчими документами, за якими державним виконавцем вже відкрито виконавче провадження, задля недопущення порушення прав боржника шляхом подвійного примусового виконання державним виконавцем і приватним виконавцем одного і того ж самого судового рішення (п.35).
У постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі 750/11948/17 вказано, що обов'язки державного виконавця як поновити виконавче провадження, так і здійснювати заходи примусового виконання рішень, прямо випливають із приписів Закону № 1404-VIII (пункт 1 частини другої статті 18, частина перша статті 41 відповідно), такі дії можливі виключно за умови визнання судом незаконною чи скасування в установленому законом порядку постанови про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу (п.110).
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 17.12.2021 року (справа №760/26728/18), яка набрала законної сили, скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві Рибчинського Олександра Володимировича щодо обов'язку відновити виконавчі провадження №14816630, №14816799, №14811745.
Визнано неправомірною та скасувано постанову про відкриття виконавчого провадження №57234915 від 18 вересня 2018 року, винесену головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лисенко Оксаною Вікторівною.
Визнано неправомірною та скасувано постанову про закінчення виконавчого провадження №57234915 від 27 червня 2019 року, винесену головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лисенко Оксаною Вікторівною.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
В п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За встановлених обставин, дії державного виконавця із закінчення виконавчого провадження та постанова від 18.10.2019 р. ВП №14816630, якою головним державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лисенко О.В. закінчено виконавче провадження, щодо виконання виконавчого листа від 19.08.2009 р. №2-23-1/09 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 22000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди є неправомірними, оскільки виконавче провадження не містить доказів про повну сплату заборгованості в розмірі 22000 грн. на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом.
Суд не знаходить підстав для задоволення скарги в частині визнання бездіяльності начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоція Б.І.
На думку стягувача, начальник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоцій Б.І. допустив бездіяльність у даному виконавчому провадження, оскільки не реалізував своє право на скасування постанови державного виконавця у ВП№57234915 та постанови від 18.10.2019 у ВП 14816630, постанови у ВП № ВП за №54945833 і 54973203; допустив наявність двох зведених виконавчих проваджень, порушення черговості виконання виконавчих прваджень .
Проте такі доводи скаржника не відповідають вимогам закону, а тому не можуть бути задоволені судом.
Так, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавеТак, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
За змістом ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин), начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, у розумінні зазначених норм закону, винесення начальником відділу постанови про скасування процесуального документу державного виконавця винесеному у виконавчому провадженні та зобов'язання останнього провести виконавчі дії в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» є правом начальника відділу при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, а не його обов'язком.
Відтак винесення начальником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоцієм Б.І. певної постанови та проведення ним відповідної перевірки (контролю) щодо здійснення державним виконавцем дій у виконавчому провадженні №№ 57234915, 14816630, було його правом, а не обов'язком. Таке своє право він міг використати на свій розсуд як керівник відділу. В даному випадку начальником Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоцієм Б.І. не було допущено бездіяльності та не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку прог часткове задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 353,447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
Скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову, дії та бездіяльність начальника Шевченківського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдана Ігоровича, державного виконавця Шевченківського районного Відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лисенко Оксани Вікторівни, заінтересована особа: начальник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадим Іван Сергійович, ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії та постанову від 18.10.2019 р. головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лисенко Оксани Вікторівни про закінчення ВП №14816630 з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2009 р. №2-23-1/09 про стягнення 22000 грн. з ОСОБА_4 користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 22000 грн., на підставі п.9 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С.І.Кушнір