25.11.2022 Справа №607/19543/18
Провадження №2-р/607/14/2022
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.,
з участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.,
представника позивача адвоката Яворського А.В.
представника позивача адвоката Александрова В.В.
представника відповідача адвоката Майки А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Яворського Андрія Васильовича про роз'яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2020 ухваленого у цивільній справі № 607/19543/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та припинення права спільної часткової власності, -
16.11.2022 представник позивач ОСОБА_1 - адвокат Яворський А.В. звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2020 ухваленого у цивільній справі № 607/19543/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та припинення права спільної часткової власності.
В обґрунтування заявник вказав, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2020 у справі № 607/19543/18, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено та виділено у власність ОСОБА_1 за рахунок її Ѕ частки у праві власності на торгово-офісне приміщення АДРЕСА_1 наступні приміщення; 2б - торговий зал, площею 21,5 кв.м., 3 - коридор, площею 6,5 кв.м., 5 - коридор, площею 5,2 кв.м., 7 туалет, площею 2,4 кв.м., 8 - кабінет 16,4 кв.м., згідно Варіанту №1 (Додаток № 3) висновку експерта за №388/389/19-22 від 05 серпня 2019 року. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на приміщення АДРЕСА_1 . Решту приміщення АДРЕСА_1 , а саме: 1-торговий зал пл. 20,7 кв.м., 2а- торговий зал пл. 22,7 кв.м., 4 - кладова, пл. 4.3 кв.м. залишити у власності ОСОБА_2 . При розподілі торгово-офісного приміщення АДРЕСА_1 в приміщенні 2 влаштувати розділяючи перегородку розділивши дане приміщення на два окремих приміщення 2а та 2б; між приміщеннями 3 та 4 демонтувати дверний блок та замурувати дверний проріз; між приміщеннями 1 та 4 пробити дверний проріз та встановити дверний блок;в приміщені 4 влаштувати туалет; для входу в приміщення 2б демонтувати вікно та влаштувати вхідні засклені двері та віконний блок відповідно до висновку експерта від 05.08.2019 року №388/389/19-22.
На виконання даного рішення судом видано виконавчий лист, проте при виконанні даного рішення, в стягувача виникли труднощі, оскільки відповідач займає все приміщення і не допускає ОСОБА_1 виконати його, без залучення державного/приватного виконавця, у зв'язку із цим виникла потреба у роз'ясненні рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2020 у справі №607/19543/18, а саме чи підлягає воно виконанню згідно ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема в частині: «При розподілі торгово-офісного приміщення АДРЕСА_1 в приміщенні 2 влаштувати розділяючи перегородку розділивши дане приміщення на два окремих приміщення 2а та 2б; між приміщеннями 3 та 4 демонтувати дверний блок та замурувати дверний проріз; між приміщеннями 1 та 4 пробити дверний проріз та встановити дверний блок; в приміщенні 4 влаштувати туалет; для входу в приміщення 2б демонтувати вікно та влаштувати вхідні засклені двері та віконний блок відповідно до висновка експерта від 05.08.2019 №388/389/19-22. На підставі викладеного заявник просить заяву задовольнити та роз'яснити рішення суду.
25.11.2022 судом зареєстровано заперечення щодо заяви про роз'яснення судового рішення, подане відповідачем ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Майка А.Б., у яких відповідач з посиланням на постанови Верховного суду від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08 та від 20.02.2019 у справі № 814/907/16 зазначає, що суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Таким чином, є дві умови, за яких роз'яснюється рішення: перша - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов'язано його виконувати і орган, який буде його виконувати. Вказує, що роз'яснення рішення, це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, так як існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення. Окрім цього зазначає, що суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання, проте заявник, не подає суду доказів звернення до органу ДВС/приватного виконавця щодо виконання рішення, яке просить роз'яснити. Також зауважує, що мотивуючи своє звернення із зазначеною заявою, сторона заявника посилається на обставини того, що відповідач не допускає її об'єкту та не дає можливості вчинити дії щодо розподілу приміщення, однак такі обставини не відповідають дійсності. Більше того, такі обставини не були предметом спору та будь-які судові рішення щодо усунення перешкод, зобов'язання відповідача вчинити дії чи утриматись від вчинення таких дій не виносились та такі обставини не досліджувались. Також зазначає, що у висновку № 388/389/19-22 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи від 05.08. 2019 року, який був взятий до уваги судом при ухваленні рішення, експерт відмічає, «що ремонтно-будівельні роботи по розподілу торгівельно - офісних приміщень виконувати на основі робочого проекту по переплануванню приміщень згідно прийнятого варіанту поділу, виготовленого ліцензованою проектною організацією і погодженого в управлінні містобудування та архітектури.». Таким чином, проведення ремонтно-будівельних робіт без робочого проекту та відповідного дозволу/погодження органів державного архітектурно-будівельного контролю є неможливим. Крім того, у відповідності до Порядку виконання будівельних робіт, що затверджений Постановою КМУ від 13.04.2011 №466, ЗУ «Про архітектурну діяльність», ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» усі перепланування, прибудови (в тому числі і другий вхід в Будинок), вбудови, тощо є будівельними роботами, а тому без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт не дозволяється створювати фактично відокремлені приміщення з власним входом. А у разі якщо заявник вважає, що йому чиняться перешкоди у доступі до об'єкта власності чи перешкоди у виготовленні робочого проекту по переплануванню приміщень згідно прийнятого варіанту поділу, виготовленого ліцензованою проектною організацією, звернення за погодженням в управлінні містобудування та архітектури, реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт або відмову у такій реєстрації чи перешкоди у виконанні робіт будівельних робіт по переплануванню, то його інтерес може бути захищений судом в порядку подання відповідного позову. На підставі викладеного, просить у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовити.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яворський А.В. заяву про роз'яснення судового рішення підтримав та просив задовольнити, з підстав у ній викладених.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Александров В.В. заяву про роз'яснення судового рішення підтримав та просив задовольнити. Додатково зазначив, що п'ятий абзац резолютивної частини рішення суду від 04.12.2020, зокрема, який стосується розподілу торгово-офісного приміщення АДРЕСА_1 є незрозумілим у частині, хто має його виконувати та кого зобов'язано здійснити поділ. Водночас відповідач ОСОБА_2 не допускає позивача до даного приміщення.
Представник відповідача - адвокат Майка А.Б. в судовому засіданні заперечив з приводу заяви та просив відмовити у її задоволенні з підставі викладених відповідачем у запереченнях щодо заяви про роз'яснення судового рішення.
Заслухавши пояснення учасників, вивчивши доводи викладені у заяві про роз'яснення рішення суду, дослідивши зміст рішення суду та матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку:
Встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2020 у справі № 607/19543/18, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено та ухвалено:
-Виділити у власність ОСОБА_1 за рахунок її Ѕ частки у праві власності на торгово-офісне приміщення АДРЕСА_1 наступні приміщення; 2б - торговий зал, площею 21,5 кв.м., 3 - коридор, площею 6,5 кв.м., 5 - коридор, площею 5,2 кв.м., 7 туалет, площею 2,4 кв.м., 8 - кабінет 16,4 кв.м., згідно Варіанту №1 (Додаток № 3) висновку експерта за №388/389/19-22 від 05 серпня 2019 року;
- Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на приміщення АДРЕСА_1 ; решту приміщення АДРЕСА_1 , а саме: 1-торговий зал пл. 20,7 кв.м., 2а- торговий зал пл. 22,7 кв.м., 4 - кладова, пл. 4.3 кв.м. залишити у власності ОСОБА_2 ;
-При розподілі торгово-офісного приміщення АДРЕСА_1 в приміщенні 2 влаштувати розділяючи перегородку розділивши дане приміщення на два окремих приміщення 2а та 2б; між приміщеннями 3 та 4 демонтувати дверний блок та замурувати дверний проріз;між приміщеннями 1 та 4 пробити дверний проріз та встановити дверний блок;в приміщені 4 влаштувати туалет; для входу в приміщення 2б демонтувати вікно та влаштувати вхідні засклені двері та віконний блок відповідно до висновка експерта від 05.08.2019 року №388/389/19-22.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідачем ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу, яку постановою Тернопільського апеляційного суду від 26.03.2021 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2020 без змін.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення (пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18.12.2009).
Таким чином, суд може роз'яснити рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості, неточності, що ускладнює його реалізацію, не вносячи при цьому змін у суть рішення, у тому й числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Незрозумілим слід вважати рішення, в якому припускається кілька варіантів тлумачення. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Крім цього, питання роз'яснення рішення суду (ст. 271 ЦПК України) слід відрізняти від питання встановлення способу і порядку виконання рішення суду (ст. 435 ЦПК України).
В даному випадку резолютивна частина рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2020 суду є цілком зрозумілою і не припускає кількох варіантів тлумачення, а отже не потребує додаткового роз'яснення, у ній чітко встановлено порядок поділу майна між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 .
Водночас, у своїй заяві заявник просить у порядку ст. 271 ЦПК України роз'яснити резолютивну частину рішення суду від 04.12.2020 щодо виконання в частині, що стосується розподілу торгово-офісного приміщення АДРЕСА_1 , зазначаючи, що відповідач не допускає позивача до вказаного приміщення, що викликає труднощі при виконанні рішення. Тобто вимоги заявника фактично зводяться до питань способу і порядку виконання рішення суду в частині розподілу торгово-офісного приміщення.
Натомість суд зауважує, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
Враховуючи те, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2020 є чітким, однозначним та не допускає подвійного тлумачення, а поставлене питання на вирішення суду в заяві про роз'яснення судового рішення зводиться до способу і порядку його виконання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення в порядку ст. 271 ЦПК України.
На підстави викладеного, керуючись ст.ст. 260, 271 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Яворського Андрія Васильовича про роз'яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2020 ухваленого у цивільній справі № 607/19543/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та припинення права спільної часткової власності, відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 30.11.2022.
Головуючий суддяН. Р. Кунець