Іменем України
29.11.2022 Справа №607/14343/22 Провадження № 3/607/7043/2022
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
18.10.2022 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 120282 від 13.10.2022 зазначено, що 13.10.2022 приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що вона з сином просила милостиню в перехожих, дитина при цьому була брудна, голодна та від тривалого перебування на вулиці сильно змерзла.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.06.2022 ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у сумі 850 грн.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання 03.11.2022 ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Таке поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також судом вживались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Однак таке поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «відсутня зазначена адреса».
Також у судове засідання 29.11.2022 ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду за місцем її реєстрації. Таке поштове відправлення 12.11.2022 було особисто вручено ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією про відстеження поштового відправлення з вебсайту АТ «Укрпошта».
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
У рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, доказів поважності причин неприбуття в судове засідання не надала, а положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов'язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, яким визнається пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону дитинства» особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Крім цього, обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені у ст. 150 Сімейного кодексу України. Зокрема, батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, полягає в повторному протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж самі дії ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 13.10.2022 приблизно о 15 год. 30 хв. на АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що ОСОБА_1 з сином просила милостиню в перехожих, дитина при цьому була брудна, голодна та від тривалого перебування на вулиці сильно змерзла.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме: рапортом інспектора ювенальної превенції Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Федоришин У. від 13.10.2022 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.10.2022, зміст яких відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.06.2022, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 була визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850 грн.
Крім цього, обставини, встановлені у судовому засіданні, узгоджуються з даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 120282 від 13.10.2022, в якому процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення. При цьому такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписаний особою, яка склала протокол, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а саме: повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж самі дії ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітньої дитини. Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 не працює.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушниці та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. 27, 33-35, 40-1, 184, 245, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
CуддяІ. В. Марциновська