79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.08.10 Справа№ 14/89
За позовом: Приватного підприємства “Культура Плюс”, м. Дніпропетровськ
До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів, Львівська область
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт», с. Злинці, Дубенський район, Рівненська область
Про стягнення 36 952,00 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Хороз І.Б.
Представники :
від позивача: Дудяк Р.А. -представник (довіреність від 06.08.2010р.)
від відповідача: Кінаш Т.П.-представник (довіреність № 0/02-02 від 01.02.10р.)
від третьої особи: не з»явився
Права та обов”язки , передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз”яснено. Заяви про відвід судді не поступали.
Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством “Культура Плюс”, м. Дніпропетровськ до Закритого акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів, Львівська область, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт», с.Злинці, Дубенський район, Рівненська область , про стягнення 36 952,00 грн. заборгованості, в тому числі: 33 251,52 грн. -основного боргу із урахуванням індексу інфляції, 3 228,08 грн. - пені, 472,40 грн- 3% річних, просить відшкодувати судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 15.06.10р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.07.10р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.
Ухвала отримана позивачем 22.06.10р., що підтверджується поштовим за № 4741260 повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції; відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 18.06.10р., що підтверджується поштовим за № 5162493 повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції; третя особа отримала вказану ухвалу 23.06.10р. - номер поштового повідомлення 4741244.
Позивач в судове засідання 13.07.2010р. явку повноважного представника забезпечив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково. В судовому засіданні взяв участь директор підприємства Михайленко І.В.-С.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву та витребуванних судом документів не подав, в канцелярії господарського суду Львівської області 12.07.10р. зареєстроване клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник відповідача, яка надає правову допомогу у даній справі перебуває на лікарняному і з наведених причин не може бути присутньою в судовому засіданні, а також для надання можливості відповідачеві виконати вимоги ухвали суду та підготувати мотивований відзив у даній справі.
Третя особа в судове засідання не з»явилась, причини неявки суду не повідомила, письмове пояснення по справі та витребуванні судом документи до суду від третьої особи не поступали.
За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи.
В судовому засіданні 13.07.10р. розгляд справи відкладався на 10.08.10р. та зобов»язувалось повторно сторони та третю особу виконати вимоги ухвал по справі в повному обсязі.
Позивач забезпечив в судове засідання явку повноважного представника , який позовні вимоги підтримав з мотивів наведених у позовній заяві, позов просить задоволити.
Відповідач в судове засідання 10.08.10р. явку повноважного представника забезпечив; подав відзив від 02.08.2010 р Вих.№02/08-02 ( вх. №14731 від 04.08.10 р) на позовну заяву позивача у якому визнає заявлені позивачем вимоги про стягнення основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 33 251,52 грн.; по вимозі про стягнення 3% річних наводить свій розрахунок, відтак визнає в цій частині заявлені позивачем вимоги в сумі 459,80 грн; вимогу про стягнення пені заперечує. Пояснює це тим, що зобов»язання стосовно невиконання якого заявлений даний позов, виникло з підстав укладеного 03 листопада 2009 року договору за № 2 про заміну боржника у зобов»язанні, де новим боржником встановлено -ЗАТ «Галичина», кредитором - ПП «Культура Плюс», первісним боржником -ТзОВ «Укрмолпродукт». Стверджує, що відповідно до тексту даного договору, первісний боржник передає новому боржникові право певної дії (сплати грошей), належне первісному боржникові, згідно з договором № 02/06 від 23 червня 2008р., а кредитор приймає право вимоги від нового боржника виконання його обов»язку, що належне первісному боржникові за основним договором, визнаючи, що є належно письмово повідомлений про заміну боржника у зобов»язанні та підтверджує свої зобов»язання по договору № 2 від 03 листопада 2009р. Так, у нового боржника виникає право чітко, конкретно визначене право певної дії, а саме сплати грошей , яке новий боржник набув від первісного боржника за договором № 02/06 від 23 червня 2008р.
Відповідач стверджує, що пункт 3.1. договору № 2 про заміну боржника у зобов»язанні від 03 листопада 2009р. наголошує, що у випадку порушення своїх зобов»язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством України та договором №2 від 03 листопада 2009р., тобто, саме договором №2 від 03 листопада 2009р., в якому не наголошено про будь-яку іншу штрафну санкцію, окрім відповідальності визначеної законодавством України.
Відповідача зазначає, що не здійснював господарської діяльності по відношенню до кредитора, такої діяльності, яка визначена чітко предметом договору № 02/06 від 23 червня 2008р. Новому божнику не передавався у власність в обумовлені строки товар (інгредієнти для молочної промисловості, фермент), і відповідно новий боржник не прийняв у власність товар. У нового боржника виникло тільки право певної дії - сплати грошей згідно договору № 2 про заміну боржника у зобов»язанні від 03 листопада 2009р.
В частині стягнення 3 % річних відповідач визнає суму 459,80 грн. та стверджує, що проценти розраховуються на день пред»явлення позову до суду чи претензії боржника, а починаються рахувати з дати, наступної за датою прострочки платежу ( ст.253 ЦК України); посилається на п.3 Роз»яснення № 02-5/223
Третя особа в судове засідання 10.08.10р. повторно явку повноважного представника не забезпечила, пояснення та витребуванні ухвалами документи до суду не поступали.
В судовому засіданні 10.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення та повідомлено коли буде складено повне рішення, виходячи із вимог ч.4 ст.85 ГПК України ( у строк не більше п»яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення), 16.08.2010 р.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, встановив:
23 червня 2008 року між Приватним підприємством “Культура Плюс” -постачальник (Позивач по справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт» - покупець (Відповідач по справі) було укладено Договір № 02/06 , відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов”язувався передати в обумовленні строки товар (інгредієнти для молочної промисловості, фермент), а покупець зобов”язувався прийняти у власність і сплатити за нього грошову суму.
Кількість та асортимент кожної партії товару зазначається в рахунку-фактурі, яка складається на підставі замовлення покупця. (п.2.1.).
Ціна за одиницю товару та загальна кількість товару, що поставляється , визначається на підставі рахунку-фактури. (п.3.1.). Загальна вартість цього договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії даного договору. (п.з.2.).
Сторонами обумовлено, що розрахунки здійснюються платіжними дорученнями, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника(п.3.3.).
Відповідно до п. 3.4., покупець зобов»язується оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у рахунку -фактурі) на протязі 5 (п»яти) календарних днів з моменту отримання товару.
Поставка товару здійснюється окремим партіями протягом дії даного договору.(п.4.1.).
Пунктом 4.2. передбачено, що постачальник за 3 дні до моменту поставки товару виставляє покупцю рахунок-фактуру.
Товар відвантажується зі складу постачальника тільки довіреній особі покупця, яка засвідчила свої повноваження довіреністю на одержання товару , виданої у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року за № 99 «Про затвердження інструкцій про порядок виданий, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей». Сторони погодились, що забороняється видача товару по довіреності оформленої всупереч чинного законодавства. Сторони дійшли згоди, що довіреність дійсна тільки на конкретну поставку зі складу постачальника.(п.4.3.).
Відповідно до п.4.5. право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту отримання товару у підприємства , яке буде здійснювати перевезення.
У випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець на вимогу постачальника сплачує на його користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня , від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Актом звірки взаємних розрахунків між ПП «Культура Плюс» та ТзОВ «Укрмолпродукт», яка проведена станом на 18.11.09 р, підтверджено суму боргу перед ПП «Культура Плюс»» ТОВ «Укрмолпродукт»в сумі 54480 грн. ( з акту вбачаються операції по поставці товару включно по 09.10.09 р).
03 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт», Закритим акціонерним товариством «Галичина»(відповідачем у справі) та Приватним підприємством «Культура Плюс»був укладений трьох- сторонній договір № 2 про заміну боржника у зобов»язані.
Відповідно до п.1 предметом договору за № 2 від 03.11.09р. є наступне: Первісний боржник передає новому боржникові право певної дії (сплати грошей), належне первісному боржникові , згідно з договором № 02/06 від 23 червня 2008р. (далі основний договір), а кредитор приймає право вимоги від нового боржника виконання його обов»язку, що належне первісному боржникові за основним договором, визнаючи, що є належно письмово повідомлений про заміну боржника у зобов»язанні та підтверджує свої зобов»язання по договору № 2 від 03.11.09р.
Первісний боржник , відповідно до п.2.1. договору №2 від 03.11.09р., повинен відступити новому божнику право певної дії (сплати грошей) згідно з умовами основного договору № 02106 від 23.06.08р. на підставі якого новий боржник стає покупцем у договорі № 2 від 03.11.09р. з усіма йому належними правами та обов»язками та передати новому боржникові усі необхідні документи (договір, накладні, рахунки-фактури, заявки, акти звірки і т.п., які засвідчують право, що передається (п.2.1.2.).
Кредитор має право і обов»язок вимоги від нового боржника його обов»язку , що належне первісному боржникові за основним договором № 02/06 від 23.06.08р. (п.2.3.1.).
Пунктом 3.1. договору № 2 передбачено, що у випадку порушення своїх зобов»язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством України та договором № 2 від 3.11.09р. .Порушенням зобов»язання є невиконання або неналежне виконання , тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (5.4.1.). Строк дії цього договору визначається часом встановленим у договорі № 02/06 від 23.06.08р.
Відповідно до п.5.1 договору №2 від 03.11.2009 р про заміну боржника у зобов»язанні, умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов»язковим складанням письмового документу.
03 листопада 2009 року ЗАТ «Галичина»та ПП «Культура Плюс»підписали Доповнення до договору про зміну боржника у зобов»язанні, у якому, зокрема, визначили кінцеву дату сплати суми боргу, а саме -30 листопада 2009 року.
До звернення позивача із даним позовом до суду, ЗАТ «Галичина»сплатило ПП «Культура Плюс»згідно договору №2 від 03 листопада 2009 року лише 22 900,00 грн. Таким чином , сума боргу відповідача перед позивачем, на момент звернення з позовом до суду склала 31 580,00 грн.
30 квітня 2010 року ПП “Культура Плюс”на адресу відповідача- ЗАТ «Галичина» було скеровано лист за № 1/4 про проведення розрахунків за отриманий товар на протязі 20 календаних днів з дня отримання листа, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
ЗАТ «Галичина»наявність боргу перед ПП «Культура Плюс» в сумі 31 580,00 грн. не заперечує. Окрім того, представником ПП «Культура Плюс»в судовому засіданні 10.08.2010 року долучено до матеріалів справи Гарантійний лист за №13/07-01 від 13 липня 2010 року ЗАТ «Галичина», у якому боржник зобов»язується погасити заборгованість в сумі 31 580 грн в терміни : серпень 10000,00 грн; вересень 10000,00 грн; жовтень 11580,00 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, є, зокрема, договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).
У відповідності до ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов»язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач заявлену позивачем вимогу про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 33 251,52 визнав, відтак в цій частині заявлених вимог позов підлягає до задоволення в сумі 33 251,52 грн.
В судовому засіданні з участю представників позивача і відповідача проведено перевірку розрахунків 3 % річних кожної із сторін. За результатами перевірки суд дійшов висновку , що відповідачем проведено розрахунок вірно. Представник позивача в судовому засіданні погодився, що сума 3 % річних за період з 01.12.2009 р по 31.05.2010 року включно складає 459,80 грн, та що розрахунок відповідача , наведений у відзиві є вірним.
Відтак, вимога позивача про стягнення 3 % річних в сумі 472,40 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 459,80 грн., виходячи із наступного розрахунку:
3% річних/365 днів (середньостатистична кількість днів у році)=0,008% в день, загальна сума боргу складає 31 580,00 грн, кількість днів прострочення складають -182 дні ( з 01.12.2009 р -від терміну оплати згідно доповнення до договору №2 про заміну боржника у зобов»язанні від 03.11.2009 р по 31.05.2010 р - дату визначену позивачем у розрахунку 3 % річних). Із врахуванням зазначеного : 0,008%х31580,00 грн х182 дні/100%=459,80 грн.
У задоволенні вимоги позивача про стягнення 3 228,08 грн. пені позивачу слід відмовити, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).
Згідно з ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.
Відповідно до ч.1 , ч.2 ст.231 ГКК України законом щодо окремих видів зобов»язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ст.3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Підставою даного позову є договір №2 від 03 листопада 2009 року про заміну боржника у зобов»язанні. У п.3.1 зазначеного договору сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов»язань за цим договором вони несуть відповідальність визначену чинним законодавством України та договором №2 від 3 листопада 2009 року., однак в договорі №2 від 3 листопада 2009 року сторони не встановили такий вид відповідальності як неустойка у формі пені та не встановили її розмір.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини на яких грунтуються заявлені вимоги чи заперечення на позов.
Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 33 711,32 грн. З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення : 33 251,52 грн. основного боргу з урахуванням інфляційних втрат; 459,80 -3 % річних.
Вимоги про стягнення 3 228,08 грн. пені та решти від нарахованої суми 3% річних (12,60 грн) -задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно, до задоволених згідно вимог.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 337,11 грн. держмита; 215,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44,49,75, 82,84,85,116 ГПК України, суд,-
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Галичина» ( 80200, м. Радехів, Львівська область, вул. Б.Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ 25553579) на користь Приватного підприємства “Культура Плюс”( 49074, м. Дніпропетровськ, пр. ім..Газети «Правда»,81/85 , код ЄДРПОУ 35542567) 33 251, 52 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних в сумі 459,80 грн., 337,11 грн. держмита, 215,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
4. В задоволенні решти вимог -відмовити.
Суддя