ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6587/22
провадження № 1-кп/753/1368/22
"02" грудня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, востаннє 11 березня 2016 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, 71 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану, повторно та таємно, 24 травня 2022 року приблизно о 17 год. 52 хв., знаходячись біля магазину «Велмарт», що в м. Києві по вул. Вербицького,18, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою наявного пристрою викрав, належний ОСОБА_6 , велосипед марки «Topaz Dorozhnik», вартістю 5190грн., та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що у травні 2022 року приблизно з 17 по 18 год., знаходячись біля магазину «Велмарт», що по вул. Вербицького в м. Києві, він за допомогою розкладного ножа розрізав дріт та викрав велосипед українського виробництва марки «Topaz». Після цього, вказаний велосипед ОСОБА_2 відвіз за адресою: АДРЕСА_2 , де передав своєму другу Руслану. Через декілька днів його знайшли працівники поліції та сказали повернути велосипед, що він і зробив.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та захисник не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким, обставини вчинення правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, відсутність обставин, що обтяжують покарання, щире каяття у вчиненому, що судом визнається як обставина, яка пом'якшує покарання, стан здоров'я, наявність матері - пенсійного віку, уважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, але в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, як про це просив обвинувачений, суд не вбачає, оскільки його виправлення, ураховуючи викладене, а також те, що останній раніше вже звільнявся від відбування покарання з випробуванням, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він продовжує вчиняти злочини, що свідчить про те, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення, можливо лише за умови його ізоляції від суспільства.
Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 вираховувати з дня його фактичного затримання, після вступу вироку в законну силу.
Речові докази по справі: велосипед марки «Topaz Dorozhnik» - залишити у власності ОСОБА_6 , рюкзак, сіру футболку, чорну кепку, спортивні штани - залишити у власності ОСОБА_2 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1