01 грудня 2022 року
м. Київ
справа №640/33590/20
адміністративне провадження № К/990/31553/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 640/33590/20 за позовом громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України, за участю третьої особи - Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 (далі - позивачка), звернулася до суду з позовом до Державної міграційної служби України (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача № 417-20 від 06 листопада 2020 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2022 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
14 листопада 2022 року до Суду надійшла касаційна скарга громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 640/33590/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з перебуванням іноземця на території України.
У розумінні пункту 11частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України є справами незначної складності.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Судом установлено, що, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у справі незначної складності є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд також ураховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
За такого правового регулювання та обставин справи, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 640/33590/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко