Справа № 504/3041/22
Номер провадження 3/504/2343/22
23.11.2022смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від14.04.2004, РНОКПП НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
на розгляд Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
28.10.2022 року до суду надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких йдеться про порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння, у зв'язку із тим, що працівниками поліції не було запрошено двох свідків. Також в запереченнях на протокол вказується, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказав, що не здійснював керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, автомобіль стояв на узбіччі біля двору дачі товариша ОСОБА_2 , протокол про адміністративне правопорушення йому не вручався і такий складений за його відсутністю, працівники поліції не запросили свідків для фіксації огляду на стан сп'яніння, а тому такий огляд є недійсним в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Вороненко Т.М. підтримала заперечення на протокол про адміністративне правопорушення. Так, захисник наголосила, що протокол відносно ОСОБА_1 складено безпідставно, так як дані протоколу не відповідають дійсним обставинам справи, протокол складено з порушенням вимог законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішень Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнає, так як до початку зустрічі з працівниками поліції, автомобілем він не керував, протокол відносно ОСОБА_1 не складався у його присутності, огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП.
22.09.2022 о 23:55 год. Одеська область, Одеський район, с. Кошари, вул. Лиманна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Фіат Лінеа р.н. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнин рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 23.09.2022 серії ОБ №073079, від підпису протоколу ОСОБА_1 відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 від 22.09.2022;
- направленням на огляд водія транспортного засобу від 23.09.2022;
- пояснення ОСОБА_3 від 23.09.2022, який пояснив, що 23.09.2022 о 00:30 год. був запрошений працівниками поліції у якості свідка при оформленні адміністративного протоколу на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у його присутності останній відмовився від підпису протоколу та інших документів;
- пояснення ОСОБА_4 від 23.09.2022, який пояснив, що 23.09.2022 о 00:30 год. був запрошений працівниками поліції у якості свідка при оформленні адміністративного протоколу на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у його присутності останній відмовився від підпису протоколу та інших документів;
- рапортом поліцейського СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Олександра Гладченко від 23.09.2022.
- даними відеозапису з місця події.
Заперечення ОСОБА_1 та його захисника факту керування автомобілем та невизнання вини у вчиненні порушення, з цих підстав, спростовуються дослідженим судом відео записом з місця події. Аналізуючи указаний відеозапис, судом встановлено, що відеофіксація розпочата із встановлення особи ОСОБА_1 , який 22.09.2022 року знаходиться поруч свого автомобіля Фіат Лінеа р.н. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, вказуючи свої анкетні дані. В подальшому працівник поліції зазначає, що ОСОБА_1 , рухався на транспортному засобі Фіат Лінеа р.н. НОМЕР_3 , в період дій комендантського часу, був зупинений працівниками поліції для встановлення особи, на що ОСОБА_1 ствердно киває головою та не висловлює жодних заперечень, з приводу обставин про які вказує працівник поліції. На запитання працівника поліції, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, останній ствердно відповідає, що ні, та погоджується пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. В подальшому, коли ОСОБА_1 надали на вибір трубки для проходження огляду, ОСОБА_1 змінив свою позицію, щодо проходження огляду та висловив бажання пройти такий у закладі охорони здоров'я. Після цього, ОСОБА_1 попрямував до належного йому автомобіля, на що працівник поліції вказав, що його відсторонено від керування транспортним засобом. Працівниками поліції повідомлено про необхідність зачинення автомобіля Фіат Лінеа р.н. НОМЕР_3 та зачинення водійського вікна ОСОБА_1 . Після цього, на відеозаписі з'являється чоловік на ім'я « ОСОБА_5 », який запитав у ОСОБА_1 коли його зупинили, на що останній відповів «десь годину назад, але фіксації не було». В подальшому ОСОБА_1 знову виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки у присутності свідка «Сергія». В подальшому, коли ОСОБА_1 надали на вибір трубки для проходження огляду, ОСОБА_1 змінив свою позицію, щодо проходження огляду та вчергове висловив бажання пройти такий у закладі охорони здоров'я. Після цього, ОСОБА_1 перемістився до патрульного автомобіля та в супроводі працівників поліції вирушив до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння. В ході слідування до медичного закладу, ОСОБА_1 спілкуючись по мобільному телефону із невідомим абонентом зазначає: «що він під'їхав «випиший к «Кошарам»» (02022_00014420220923001009_0004_IMP.MP4 5 секунда). По прибуттю до медичного закладу ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння та підписувати необхідні документи мотивуючи відмову бажанням здати сечу, а не кров, а в подальшому відсутністю окулярів та неможливістю прочитати зміст наданих підпис документів.
За таких обставин, враховуючи поведінку ОСОБА_1 , після зупинки транспортного засобу, зокрема підтвердження ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом працівнику поліції, повідомлення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом особі на ім'я ОСОБА_5 , а в подальшому і співрозмовнику засобами телефонного зв'язку, а також і те, що ОСОБА_1 виявляв бажання пройти огляд на стан сп'яніння без висловлення будь-яких заперечень, щодо керування транспортним засобом, проте в подальшому неодноразово змінював позицію, щодо місця проведення огляду на стан сп'яніння, а в кінці події від проходження огляду відмовився в загалі, суд розцінює пояснення ОСОБА_1 в цій частині, як такі, що спрямовані виключно на уникнення від відповідальності та до уваги вказані пояснення не бере. Також суд, враховує, що пояснення ОСОБА_1 про те, що транспортний засіб був тривалий час припаркований на місці події, є неспроможними, також з огляду на те, що водійське вікно у транспортному засобі було відчинене.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 надав суду показання, згідно яких 22.09.2022 року, він разом з ОСОБА_1 прибув за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Кошари, вул. 7 лінія, з метою проведення дозвілля. Після прибуття за вищевказаною адресою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали вживати пиво та випили близько чотирьох літрів пива, кожен. В подальшому, у зв'язку із тим, що застілля тривало, до будинку за адресою: АДРЕСА_2 лінія приїхали працівники поліції, через порушення комендантського часу. Після цього, ОСОБА_1 вийшов до працівників поліції, а в подальшому поїхав у невідомому напрямку. Транспортний засіб, Фіат Лінеа р.н. НОМЕР_3 був запаркований біля будинку та ОСОБА_1 після застілля транспортним засобом не керував.
Суд, критично оцінює показання свідка ОСОБА_6 , який перебуває у приятельських відносинах з особою яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки такі повністю спростовуються дослідженим судом відеозаписом із нагрудної камери відеореєстратора працівника поліції. Більше того, показання свідка є нелогічними, оскільки, з незрозумілих причин, через порушення комендантського часу, працівників поліції вийшов зустрічати саме ОСОБА_1 , який не є власником будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 лінія, при цьому сам власник цього будинковолодіння, за показаннями свідка, залишився вдома. Більше того, в судовому засіданні, свідок не зміг суду пояснити, яким чином він був обізнаний про виїзд працівників поліції за вказаною адресою, у зв'язку із порушенням комендантської години, так як свідок також не спілкувався з працівниками поліції.
Таким чином, показання свідка висновків суду не спростовують.
Щодо доводів захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності будь-яких свідків та ОСОБА_1 , а також із неправильним вказанням часу складення протоколу, суд зазначає про таке.
Невірне вказання хвилини складення протоколу про адміністративне правопорушення, саме по собі не свідчить про недопустимість указаного доказу.
В ході складення протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції було запрошено двох свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При цьому, закон не вимагає обов'язкової присутності свідків під час внесення до протоколу про адміністративне правопорушення відмітки про те, що особа відмовляється від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому відсутність таких свідків, не зумовлює недопустимості вказаного доказу.
При цьому, судом вживалися заходи, що забезпечення явки свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у судове засідання, проте указані свідки в таке не з'явилася, що не спричинило недопустимості протоколу про адміністративне правопорушення, так як у протоколі наявний запис про відмову ОСОБА_1 підписати протокол, що узгоджується із вимогами ч. 3 ст. 256 КУпАП.
Більше того, суд вважає встановленим та не піддає сумніву той факт, що ОСОБА_1 відмовився підписати протокол про адміністративне правопорушення, оскільки як вбачається із відеозапису із нагрудної камери відеоспостереження ОСОБА_1 відмовлявся підписувати усі надані медичними працівниками та поліцейськими документи, мотивуючи це тим, що в нього відсутні окуляри для читання, а запис про відмову від підпису протоколу внесено уповноваженою особою. Доказів зворотного судом не здобуто.
Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.
Зокрема, відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами «не можна сказати, що рішення обвинуваченого мовчати впродовж усього кримінального провадження обов'язково не повинно мати наслідків, коли суд, що розглядає справу, намагатиметься оцінити докази проти нього. Питання, чи порушують статтю 6 негативні висновки, зроблені з мовчання обвинуваченого, має вирішуватися у світлі всіх обставин справи».
Право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.
Суд вважає, що ситуація, відповідно до якої був зупинений транспортний засіб під час керування ОСОБА_1 та, у випадку незгоди із діями працівників поліції, вимагала від нього надати детальні пояснення.
При цьому, ОСОБА_1 не надавав пояснень, відповідно до яких можливо було встановити, що він не є водієм транспортного засобу, а навпаки неодноразово самостійно, без будь якого примусу сам зазначав, що керував автомобілем у стані сп'яніння. Свідок ОСОБА_2 ні під час зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, ні під оформлення протоколу відносно нього не був присутній, про що він вказав в судовому засіданні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Досліджений судом відеозапис має надзвичайно високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що свідчить про його особливе значення та вимагає ретельного і уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що обставини зафіксовані відеозаписом свідчать про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, про що сам неодноразово зазначав та будь-яких заперечень з цього приводу не висловлював.
Вказаним відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити додаткові обставини, які прямо вказують на ОСОБА_1 , як на правопорушника, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, за правилами ст. 266 КУпАП України лише в разі неможливості застосування, під час проведення огляду на стан сп'яніння, технічних засобів відеозапису, огляд проводиться у присутності двох свідків. Разом з тим, відмова особи від проходження огляду зафіксована технічними засобами відеозапису, що виключає необхідність залучення свідків. Більше того, суд зазначає, що огляд водія на стан сп'яніння не проводився, норми ж ст. 266 КУпАП України регламентують саме фіксацію процедури проведення огляду на стан сп'яніння. При цьому, законодавство не містить конкретного джерела доказування, яким має фіксуватись відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому даний факт може бути встановлений на підставі доказів, що передбачені ст. 256 КУпАП, в т.ч. даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною, кваліфікація його дій вірна.
Зважаючи на безальтернативність санкції частини 1 статті 130 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,2 грн.
Керуючись частиною 1 статті 130, статями 245, 280, 283-285 КУпАП, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.
Суддя А. В. Якимів