Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22 листопада 2022 року м. ХарківСправа № 922/1541/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П.О.
розглянувши заяву ТОВ "Іпріс-профіль" про збільшення позовних вимог (вх. №14018 від 15.11.2022) у справі
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Іпріс-профіль" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, 12)
до Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Профіль" (308000, російська федерація, м. Білгород, вул. Сумська, 8б)
про за участю предсставників: стягнення 65187456,90 руб. рф
позивача - Гімонова К.Е., ордер ВВ №1026198 від 25.10.2022,
відповідача - не з'явився,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іпріс-профіль", м. Харків звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Профіль" (російська федерація, м. Білгород) в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 65187456,90 руб. рф
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.10.2022 у справі № 922/1541/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 01.11.2022 об 11:00.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 у справі 922/1541/22 підготовче засідання відкладено на 22.11.2022 об 11:00.
15.11.2022 через загальний відділ документообігу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. №14018).
Представник позивача у підготовче засідання 22.11.2022 з'явився та підтримав подану 15.11.2022 заяву про збільшення позовних вимог (вх. №14018), яку просить прийняти до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням.
Представник відповідача у підготовче засідання 22.11.2022 не з'явився про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялися своєчасно та належним, а саме, відповідача про дату, час і місце розгляду справи повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Судом не визнавалася явка представників учасників справи до підготовчого судового засідання обов'язковою.
Розглянувши заяву ТОВ "Іпріс-профіль" про збільшення позовних вимог (вх. №14018 від 15.11.2022), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до положень статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Дана правова позиція неодноразово була висловлена Верховним судом у постановах, зокрема: від 03.08.2020 № 911/2139/19, 09.07.2020 у справі № 922/404/19, від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19.
Як слідує з пред'явлених позовних вимог у первісній редакції, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 65187456,90 рублів РФ.
Під час дослідження заяви про збільшення позовних вимог судом установлено, що позовні вимоги у первісній редакції залишаються предметом позову та додаються нові майнові (грошові) вимоги за новою Специфікацією № 175 від 28.10.2021 (новий період) про стягнення грошових коштів. Так, у заяві про збільшення позовних вимог позивачем додано нові вимоги про стягнення 459220,00 руб. рф за поставкою товару за Специфікацією № 175 від 28.10.2021. Всього, з урахуванням вимог у первісній редакції - 65646676,90 рублів РФ.
На обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що з моменту звернення до суду із вказаною позовною заявою, заборгованість ТОВ «СТ Профіль» перед ТОВ «Іпріс-Профіль» за Контрактом № 56/17 від 07.08.2017 зросла та станом на теперішній час, наступив строк оплати за поставкою товару за Специфікацією № 175 від 28.10.2021 на загальну суму 459220,00 руб. рф
Отже, позивачем заявлено нові вимоги майнового характеру, на обґрунтування яких позивачем надано нові докази, які не входили до предмету доказування у первісній редакції позову. Так, на обґрунтування додаткових майнових (грошових) вимог, викладених у заяві про збільшення позовних вимог позивач посилається на нові докази, а саме, на: Специфікацію № 175 від 28.10.2021; інвойс № 217 від 28.10.2021, відгрузочну специфікацію № 217 від 28.10.2021, CMR № 081754 від 28.10.2021, митну декларацію від 28.10.2021.
При цьому, слід враховувати, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така дія (заявлення додаткових майнових (грошових) вимог за новий період) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову чи заявлення нового позову.
За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, у даному разі у суду відсутні підстави для прийняття поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог.
Статтею 129 Конституції України та статтею 42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є недопустимим.
Частиною третьою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Водночас суд роз'яснює, що позивач має право на пред'явлення позовних вимог за новий період в іншому позовному провадженні на загальних підставах в т.ч. з оплатою судовим збором у порядку і розмірах встановлених законом.
У статті 1 Конституції України, зокрема, закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина п'ята статті 55 Конституції України). Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Керуючись ст. ст. 46, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у прийнятті заяви ТОВ "Іпріс-профіль" про збільшення позовних вимог (вх. № 14304 від 17.11.2022).
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя Є.М. Жиляєв