Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1610/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селком ЛТД" (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 12/Г)
до Приватного підприємства "Осан" (61106, м. Харків, бул. Івана Каркача, буд. 2-А)
про стягнення 62898,57 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Селком ЛТД" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Осан", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №8/12/21 62898,57 грн. з яких: сума основного боргу у розмірі 62206,97 грн. та пеню у розмірі 691,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки №8/12/21 в частині здійснення відповідачем повної та своєчасно оплати вартості товару у визначені спірним Договором поставки строки.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи, позивачем заявлено до стягнення 2481,00 грн., що складається з 2481,00 грн. суми сплаченого судового збору за звернення з даним позовом до суду
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відповідач копію ухвали Господарського суду Харківської області від 23.09.2022 про відкриття провадження у справі №922/1610/22 отримав 10.11.2022, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення № 012012/2 та №012012/3 про вручення уповноваженій особі відповідача копій ухвал суду по даній справі.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.
Отже, суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Матеріалами справи установлено, 08.12.2021 між
Товариством з обмеженою відповідальністю "Селком ЛТД" (постачальник) та Приватним підприємством "Осан" (покупець) було укладено договір поставки № 8/12/21 (далі - договір поставки), відповідно до мов пункту 1.1. якого, постачальник зобов'язується постачати покупцеві лікарські засоби, вироби медичного призначення або інші товари аптечного асортименту (товар), а покупець зобов'язується приймати поставлений товар та сплачувати його вартість.
Згідно з умовами п. 7.1. вищевказаного договору поставки, приймання товару за кількістю товарних одиниць, за комплектністю та якістю (в частині недоліків товару, які можуть бути виявлені при звичайному огляді товару без його відкриття), проводиться на складі покупця під час відкриття тари.
Так, із обставин справи убачається, що на виконання умов спірного договору поставки, у період з 01.01.2022 по 20.07.2022 позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 107206,97 грн., про що позивачем разом з позовом надано належним чином засвідчені копії видаткових та товарно-транспортних накладних. А саме: видаткова накладна № 9694 від 22.12.2021 на суму - 2226,33 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450491898152 від 22.12.2021; видаткова накладна № 193 від 12.01.2022 на суму 12179,76 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450502335394 від 12.01.2022; видаткова накладна № 422 від 21.01.2022 на суму 4713,99 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450506664981 від 21.01.2022; видаткова накладна № 451 від 26.01.2022 на суму 18679,42 грн. та товарно-транспортна накладною № 20450508847762 від 26.01.2022; видаткова накладна № 527 від 04.02.2022 на суму 26889.49 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450512951668 від 04.02.2022; видаткова накладна № 559 від 09.02.2022 на суму 7332,45 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450515537879 від 09.02.2022; видаткова накладна № 809 від 18.02.2022 на суму 35185,54 грн. та товарно-транспортна накладна №20450520128656 від 18.02.2022.
Позивачем у позові зазначено, що відповідно до наданих 18.07.2022 відповідачем звітами щодо реалізації товару за період: січень, лютий, березень, квітень, травень та червень, борг з реалізації відповідно до договору №8/12/21 від 08.12.2021 склав 35267,22 грн.
Відповідно до умов пункту 4.1. договору, оплата покупцем товару здійснюється по факту реалізації товару, але не рідше 1 разу на 30 (тридцять) календарних днів.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідач товар отримав, про що свідчать підписані з боку відповідача зазначені вище видаткові накладні, натомість повну та своєчасну оплату вартості товару у встановлені договором строки відповідач не здійснив, сплативши лише позивачу 25000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала 82206,97 грн.
З огляду на наявну заборгованість, між сторонами було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 08.12.2021- 30.06.2022 року, згідно з яким станом на 30.06.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки становить 82206,97 грн.
Із обставин справи також убачається, що у зв'язку з наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості, у відповідь на яку відповідачем було часткового сплачено борг на суму 20000,00 грн.
Отже, враховуючи часткову сплату відповідачем вартості товару, заборгованість відповідача перед позивачем склала 62206,97 грн.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що до закінчення визначеного договором поставки № 8/12/21 строку оплати, відповідач повну оплату поставленого позивачем товару не здійснив, чим порушив свої зобов'язання за спірним договором поставки, а наявна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 62206,97 грн. лишилась відповідачем несплаченою.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно з положеннями статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Приписами ст. 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Із обставин справи убачається, що у період з 01.01.2022 по 20.07.2022 позивач поставив відповідачу товару у відповідності до умов договору поставки №8/12/21, про що позивачем разом з позовом надано належним чином засвідчені копії видаткових та товарно-транспортних накладних, зокрема: видаткова накладна № 9694 від 22.12.2021 на суму - 2226,33 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450491898152 від 22.12.2021; видаткова накладна № 193 від 12.01.2022 на суму 12179,76 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450502335394 від 12.01.2022; видаткова накладна № 422 від 21.01.2022 на суму 4713,99 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450506664981 від 21.01.2022; видаткова накладна № 451 від 26.01.2022 на суму 18679,42 грн. та товарно-транспортна накладною № 20450508847762 від 26.01.2022; видаткова накладна № 527 від 04.02.2022 на суму 26889.49 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450512951668 від 04.02.2022; видаткова накладна № 559 від 09.02.2022 на суму 7332,45 грн. та товарно-транспортна накладна № 20450515537879 від 09.02.2022; видаткова накладна № 809 від 18.02.2022 на суму 35185,54 грн. та товарно-транспортна накладна №20450520128656 від 18.02.2022.
Отже, позивачем було належним чином виконано свої зобов'язання відповідно до договору поставки № 8/12/21 та передано у власність відповідача товар на загальну суму 107206,97 грн.
Вказане відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідач товар отримав, про що свідчать підписані з боку відповідача зазначені вище видаткові накладні.
Разом з тим відповідач, у порушення умов укладеного сторонами Договору поставки, повну оплату товару у визначені строки не здійснив.
Доказів протилежного (належного виконання замовником своїх зобов'язань за договором) матеріали справи не містять та відповідачем до суду надано не було.
Приписами статті 526 ЦК визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 ГК України. Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У даному разі, обставини, повідомлені позивачем у позові підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.
Суд констатує, що відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної сплати товару згідно з умовами спірного договору поставки.
Отже, приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору поставки, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі і 62206,97 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 691,60 грн., суд виходить з наступного.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до умов пункту 9.4. спірного договору поставки №8/12/21 сторони передбачили та встановили, що в разі прострочення покупцем оплати поставленого товару постачальник має право вимагати, а покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від фактично несплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Отже, заявлена до стягнення пеня є правомірною та такою, що відповідає умовам спірного договору, як міра відповідальності сторони за порушення виконання його умов.
За розрахунком позивача, сума пені становить 691,60 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 691,60 грн., судом установлено, що його здійснено у відповідності до умов чинного законодавства та спірного договору поставки, вказаний розрахунок є арифметично вірним, тому вимога про стягнення пені в сумі 691,60 грн. підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Осан" (61106, м. Харків, бул. Івана Каркача, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 30426905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селком ЛТД" (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 12/Г, код ЄДРПОУ 36232879) - 62206,97 грн. основного боргу; 691,60 грн. пені та 2481,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "22" листопада 2022 р.
Суддя Є.М. Жиляєв