Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 листопада 2022 року Справа№200/3883/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про: визнання протиправним та скасування рішення № 052530003167 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.02.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 на Шахті №13-Бис во “Макіїввугілля”, а саме: з 21.06.1993 року по 01.08.1993 року підземним учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 01м. 10дн.), з 02.08.1993 року по 31.08.1993 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 00м. 29дн.), з 27.06.1994 року по 31.08.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 02м. 04дн.), з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 01м. 00дн.), з 27.03.1996 року по 31.07.1996 року підземним учнем гірничомонтажника з повним робочим днем під землею (00р. 04м. 04дн.), та з 22.03.2004 року по 11.08.2004 року, з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року та з 01.01.2022 року по 07.02.2022 року роботу на посаді помічника командира загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.02.2022 року з урахуванням пільгового стажу роботи відповідно записам у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення № 052530003167 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.02.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 на Шахті №13-Бис во “Макіїввугілля”, а саме: з 21.06.1993 року по 01.08.1993 року підземним учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 01м. 10дн.), з 02.08.1993 року по 31.08.1993 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 00м. 29дн.), з 27.06.1994 року по 31.08.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 02м. 04дн.), з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 01м. 00дн.), з 27.03.1996 року по 31.07.1996 року підземним учнем гірничомонтажника з повним робочим днем під землею (00р. 04м. 04дн.), та з 22.03.2004 року по 11.08.2004 року, з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року та з 01.01.2022 року по 07.02.2022 року роботу на посаді помічника командира загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.02.2022 року з урахуванням пільгового стажу роботи відповідно записам у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.02.2022 року через веб-портал ПФУ в Донецькій області, він подав заяву та належний пакет документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням № 052530003167 від 14.02.2022 року йому було відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач вказує, що у рішенні управління Пенсійного фонду України вказує, що до пільгового стажу не зараховано період згідно довідки №1002 від 09.12.2021 оскільки та видана «Донецькою народною республікою». Позивач вважає такі дії управління Пенсійного фонду України протиправними та наголошує, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю та ст. 623 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, та відповідно довідка про уточнення пільгового стажу враховується випадках, коли відомості щодо наявності пільгового стажу відсутні в трудовій книжці. Позивач наголошує, що записами його трудової книжки підтверджено, що у спірні періоди він виконував роботи пільгового характеру. На думку позивача його стаж роботи визначений у трудовій книжці підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також позивач зазначає, що орган Пенсійного фонду України повинен також враховувати, що він набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України. Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який я отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
Позивач вважає, що відповідач 2, приймаючи спірне рішення діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення, а отже оскаржене рішення є неправомірним, та таким, що порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах і підлягає скасуванню. З огляду на вказані обставини відповідач просив суд задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_1 07.02.2022 року звернувся за призначенням пільгової пенсії за віком відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач 1 зазначає, що відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства визначено, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 114 Закону № 1058 має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідач наголошує, що за наслідком розгляду наявного пакету документів було встановлено, що загальний страховий стаж Позивача складає 53 років 08 місяців 10 днів, в тому числі додаткові роки за списком № 1 - 24 роки, пільговий стаж роботи становить 24 роки 02 місяці 7 днів. У свою чергу відповідач 1 зазначає, що до пільгового стажу позивача не було враховано роботу згідно довідки №1002 від 09.12.2021 року. Відповідач посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах казначейства» та розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085 - р від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» на непідконтрольній українській владі території органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Крім того, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII визнано особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який документ, виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсним і не створює правових наслідків. Окрім того, відповідач вказує, що відомості чи матеріали, які надійшли з непідконтрольної території викликають суттєвий сумнів в достовірності зазначеної в них інформації та вимагають додаткової перевірки. Управління не має можливості здійснити перевірку первинних документів, оскільки останні знаходяться на непідконтрольній території, а інших належних відомостей чи матеріалів на підтвердження пільгового характеру спірних періодів роботи позивача до Управління не надходило.
Відповідач 1 наголошує, що оскільки наявного пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії відповідно до положень ч.3 ст. 114 Закону № 1058, а належних відомостей чи матеріалів на підтвердження наявності пільгового характеру роботи за спірні періоди до управління не надходило, було винесено рішення № 052530003167.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що при прийнятті спірного рішення про відмову в призначенні пенсії управління діяло у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, у зв'язку з чим наполягало на відмові у задоволенні позовних вимог позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року відповідачу 2 продовжено строк для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем 2 надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою встановленого зразка від 07.02.2022 року про призначення пенсії за віком та пакетом документів. Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. На підставі вказаного Порядку № 22-1, за принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії за віком № 052530003167 від 14.02.2022 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Щодо підстав прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення про відмову у призначенні пенсії за віком № 052530003167 від 14.02.2022, відповідач зазначав, що згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідач 2 вказує, що згідно рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 14.02.2022 вік заявника 48 років 0 місяців 2 дні, страховий стаж позивача становить 53 роки 08 місяців 10 днів (в т.ч. додаткові роки за списком №1 - 24 роки), пільговий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 02 місяці 07 днів. Згідно поданих документів позивача до страхового стажу зараховано всі періоди.
При цьому відповідач 2 наголошує, до пільгового стажу роботи позивача не зараховано період згідно довідки № 1002 від 09.12.2021, оскільки дана довідка видана Донецькою народною республікою. Оскільки, вищезазначена уточнююча довідка, видана в 2021 році «Донецькою народною республікою» (терористичною організацією), яка не визнана Україною як державне утворення, в управління немає правових підстав для врахування даної довідки при призначенні пенсії за віком позивачу.
Щодо позовних вимог позивача про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 22.03.2004 року по 11.08.2004 року, з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року та з 01.01.2022 року по 07.02.2022 року на посаді помічника командира загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, відповідач зазначає, що період роботи позивача з 22.03.2004 року по 11.08.2004 року не зараховано до стажу, що дає право на пільгове забезпечення, оскільки відсутня атестація робочого місця за даний період. Період роботи позивача з 24.09.2019 по 27.09.2019 не зараховано до стажу, що дає право на пільгове забезпечення, оскільки згідно довідки від 28.01.2022 № 01/32 ОСОБА_1 знаходився у відпустці без оплати.
Також відповідач звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 1 підпункту 2 пункту 2.1 Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Відповідно до абзаців 3, 6 пункту 4.3 Порядку рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Відповідач наголошує, що страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)). Отже, період роботи позивача з 01.01.2022 по 31.01.2022 не зараховано до стажу, що дає право на пільгове забезпечення, оскільки відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу за даний період. Період роботи позивача з 01.02.2022 по 07.02.2022 не зараховано до стажу, що дає право на пільгове забезпечення, оскільки страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви.
Відповідач 2 вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України, у зв'язку з чим просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 12.08.2022 № 573/2022 ще на 90 діб, та відповідно до Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб.
З огляду на збройну агресію Російської Федерації, а також необхідність витребування додаткових доказів для встановлення усіх обставин справи, дана справа судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 24 листопада 2022 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Макіївки Донецької області до м. Мирноград Донецька область, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 02 травня 2018 року № 1455-14224.
07.02.2022 року ОСОБА_1 через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Порядку № 22-1, за принципом екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії від 07.02.2022 року була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області було прийнято рішення № 052530003167 від 14.02.2022 року.
Зі змісту рішення встановлено, що страховий стаж позивача становить 53 роки 08 місяців 10 днів (в тому числі додаткові роки за списком № 1 - 24 роки), пільговий стаж - 24 роки 2 місяці 7 днів. Також зазначає, що до пільгового стажу не зараховано період згідно довідки № 1002 від 09.12.2021 року, оскільки та видана Донецькою народною республікою.
Позивач не погодившись зі спірним рішенням про відмову в призначенні пенсії № 052530003167 від 14.02.2022 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Так, згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено, що позивач 18.06.1991 року прийнятий до «Шахти 13-БІС» Виробничого об'єднання «Советськвугілля» на посаду учня електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання; 27.01.1991 року звільнений у зв'язку з направлення на навчання в ДПІ; 21.06.1993 року прийнятий на роботу до «Шахти № 13-БІС» Виробничого об'єднання «Советськвугілля» на посаду учня гірника очисного забою підземного з повним робочим днем в шахті; 02.08.1993 року переведений гірником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті; 31.08.1993 року звільнений у зв'язку з закінченням практики; 27.06.1994 року прийнятий на роботу до «Шахти № 13-БІС» Виробничого об'єднання «Советськвугілля» гірником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті; 31.08.1994 року звільнений по закінчення виробничої практики; 01.09.1994 року до «Шахти № 13-БІС» Виробничого об'єднання «Советськвугілля» гірником очисного забою 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; 01.10.1994 року звільнений по закінченню строку договору; 27.03.1996 року прийнятий до «Шахти № 13-БІС» Виробничого об'єднання «Советськвугілля» на посаду гірничомонтажника підземного з повним робочим днем в шахті; 31.07.1996 року звільнений за власним бажанням; 19.12.2003 року прийнятий до Центрального штабу Державної пожежної, гірничорятувальної служби у вугільний промисловості на посаду помічника командира загону за переведенням з 3 ВДСЗ на умовах укладеного контракту; 31.01.2009 року звільнений в Оперативний воєнізований гірничорятувальний загін;01.02.2009 року прийнятий до Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону на посаду помічника командира загону за переведенням на умовах контракту; 31.12.2009 року звільнений за переведенням в 3 Воєнізований гірничорятувальний загін; 01.01.2010 року прийнятий до 3 Воєнізованого гірничорятувального загону на посаду помічника командира загону за переведенням; 17.11.2014 року звільнений за переведенням до 10 Воєнізованого гірничорятувального загону; 18.11.2014 року прийнятий до 10 Воєнізованого гірничорятувального загону на посаду командира взводу на умовах СДГТС контракту; 16.12.2014 року переведений помічником командира загону МОСБР на умовах контракту; 03.09.2020 року переведений в учбовий оперативний центр командиром взводу; 08.02.2021 року переведений до міжрайонної оперативної групи швидкого реагування помічником командира загону на умовах контракту.
З матеріалів справи встановлено, що періоди роботи позивача на Шахті №13-Бис во “Макіїввугілля”, а саме: з 21.06.1993 року по 01.08.1993 року підземним учнем гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, з 02.08.1993 року по 31.08.1993 року підземним гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, з 27.06.1994 року по 31.08.1994 року підземним гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року підземним гірником очисного забою з повним робочим днем під землею, з 27.03.1996 року по 31.07.1996 року підземним учнем гірничомонтажника з повним робочим днем під землею не зараховані до пільгового стажу за списком № 1, оскільки довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1002 від 09.12.2021 року, видано підприємством, яке розташовано на території не підконтрольній українській владі.
Суд не погоджується з доводами відповідача 2 викладеними у спірному рішення про відмову в призначенні пенсії та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до Порядок № 383 застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Як встановлено з трудової книжки позивач у спірні періоди працював на посаді «учня гірника очисного забою підземного», «гірника очисного забою», «гірничомонтажника підземного».
Суд зазначає, що професії «гірника очисного забою підземного», «гірника очисного забою», «гірничомонтажника підземного», за якими позивач працював у спірний період віднесені до Списків № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року, постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 31.08.1993 року, отже, позивач у спірний період виконував роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.
Враховуючи те, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства є трудова книжка, то відповідно такий стаж повинен зараховуватися на підставі записів трудової книжки.
Суд наголошує, що до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 внесені записи про роботи у спірні періоди на Шахті № 13-БІС, які підтверджують, що позивач виконував роботи, які дають право на призначення пільгової пенсії з повним робочим днем у шахті.
На підставі викладеного, суд приходить висновку, що періоди роботи позивача з 21.06.1993 року по 01.08.1993 року, з 02.08.1993 року по 31.08.1993 року, з 27.06.1994 року по 31.08.1994 року, з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року, з 27.03.1996 року по 31.07.1996 року повинні зараховуватися на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Крім того суд звертає увагу на те, що позивачем при призначенні пенсії була надана довідка підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1002 від 09.12.2021 року, видана Головним управлінням Реструктуризації шахт, встановлено, що позивач виконував роботи з повним робочим днем під землею у період з 21.06.1993 року по 01.08.1993 року на посаді учня гірника очисного забою, що передбачена Списком № 1 розділу 1, підрозділу 1, код КП 1010100а Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року, з 02.08.1993 року по 31.08.1993 року на посаді підземного гірника очисного забою, що передбачена списком № 1 розділу 1, підрозділу 1, код КП 1010100а Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року, з 27.06.1994 року по 31.08.1994 року на підземного гірника очисного забою, що передбачена списком № 1, розділу 1, підрозділу 1, код КП 1010100а Постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року, з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року на посаді підземного гірника очисного забою, що передбачена списком № 1, розділу 1, підрозділу 1, код КП 1010100а Постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року, з 27.03.1996 року по 31.07.1996 року на посаді підземного гірничомонтажника, що передбачена списком № 1, розділу 1, підрозділу 1, код КП 1010100а Постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року.
Стосовно доводів відповідачів про те, що позивачем надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1002 від 09.12.2021 року, яка видана підприємством, яке розташовано на території не підконтрольній українській владі суд зазначає, що з цього приводу суд наголошує, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».
Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеженняправ громадян.
Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.
Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.
Фактично склалася ситуація, за якої позивач змушений нести відповідальність, у зв'язку з неможливістю відповідачем перевірити інформацію вказану у спірній довідці.
З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач при розгляді заяви позивача про призначення пенсії року протиправно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 позивача періоди роботи з 21.06.1993 року по 01.08.1993 року, з 02.08.1993 року по 31.08.1993 року, з 27.06.1994 року по 31.08.1994 року, з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року, з 27.03.1996 року по 31.07.1996 року.
Щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи позивача з 22.03.2004 року по 11.08.2004 року у Державній воєнізованій гірничі службі через відсутність наказів про атестацію робочих місць, суд зазначає наступне. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
З анлізу вищезазначених вимог законодавства вбачається, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Суд вважає, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Також суд вказуєна те, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічна думка викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що відповідач 2 безпідставно посилається на відсутність наказів про проведення атестації, а отже, протиправно не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи позивача з 22.03.2004 року по 11.08.2004 року.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року, суд зазначає наступне.
Згідно довідки про підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсії № 01/32 від 28.01.2022 року, виданої Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном встановлено, що позивач у період з 18.11.2014 року по 15.12.2014 року виконував аварійно - рятувальні роботи у підземних умовах, що обслуговувались, небезпечних з газодинамічних явищ, гірничих ударів, гірничих ударів, надкатегорійних і 3 категорії газів, за професією, посадою командира взводу, який безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладених заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення пошукових і аварійно - рятувальних робіт, що передбачена Списком № 1 розділу 1 підрозділу 5б код КП 1.5б Постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року; з 16.12.2014 року по 02.09.2020 року виконував аварійно - рятувальні роботи у підземних умовах, що обслуговувались, небезпечних з газодинамічних явищ, гірничих ударів, гірничих ударів, надкатегорійних і 3 категорії газів, за професією, посадою помічника командира взводу, який безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладених заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення пошукових і аварійно - рятувальних робіт, що передбачена Списком № 1 розділу 1 підрозділу 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року; з 08.02.2021 року по теперішній час виконував аварійно - рятувальні роботи у підземних умовах, що обслуговувались, небезпечних з газодинамічних явищ, гірничих ударів, гірничих ударів, надкатегорійних і 3 категорії газів, за професією, посадою помічника командира взводу, який безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладених заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення пошукових і аварійно - рятувальних робіт, що передбачена Списком № 1 розділу 1 підрозділу 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року.
Також у вказаній довідці визначено, що позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року (4 дні)
Як встановлено з відзиву відповідача 2 періоди позивача з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року не були враховані до пільгового стажу позивача, оскільки позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати.
Однак, суд не приймає вказані доводи відповідача 2 та звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна довідка форми ОК-5, відповідно до якої вбачається, що підприємство на якому працював позивач у вересні 2019 року визначило спец стаж позивача «30 днів», отже без врахування відпустки без збереження заробітної плати.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що пенсійний орган, за наявності належним чином оформленої трудової книжки позивача та відомостей з системи «Персоніфікований облік», не мав правових підстав для не врахування періоду роботи з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року до пільгового стажу за Списком № 1.
Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача зарахувати страхового стажу періоду роботи з 01.01.2022 року по 07.02.2022 року, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форми ОК - 5), яка сформована станом на 08.02.2022 року, встановлено, що відсутня інформація про сплату страхових внесків у січні та лютому 2022 року, крім того спеціальний стаж визначений по грудень 2021 року включно.
Суд наголошує, що фактично на момент звернення з заявою про призначення пенсії 07 лютого 2022 року у відповідача була відсутня інформація щодо сплати підприємством - Десятий воєнізований гірничорятувальний загін єдиного соціального внеску за період з 01.01.2022 року по 07.02.2022 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 пункту 4.3 Порядку № 22-1 після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Отже, період роботи з 01.01.2022 року по 07.02.2022 року можуть бути зараховані відповідачем після отримання даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає вимоги позивача в частині зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2022 року по 07.02.2022 року є передчасними.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, суд приходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 052530003167 від 14.02.2022 року, прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв'язку з чим рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині визнання протиправним та скасування рішення № 052530003167 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.02.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.02.2022 року із зарахуванням ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи на Шахті №13-Бис во “Макіїввугілля” з 21.06.1993 року по 01.08.1993 року підземним учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, з 02.08.1993 року по 31.08.1993 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, з 27.06.1994 року по 31.08.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, з 27.03.1996 року по 31.07.1996 року підземним учнем гірничомонтажника з повним робочим днем під землею, та з 22.03.2004 року по 11.08.2004 року, з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року на посаді помічника командира загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а також враховуючи те, що підставою звернення до суду стало прийняття протиправного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судовий збір в розмірі 950 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення № 052530003167 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.02.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 на Шахті №13-Бис во “Макіїввугілля”, а саме: з 21.06.1993 року по 01.08.1993 року підземним учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 01м. 10дн.), з 02.08.1993 року по 31.08.1993 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 00м. 29дн.), з 27.06.1994 року по 31.08.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 02м. 04дн.), з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею (00р. 01м. 00дн.), з 27.03.1996 року по 31.07.1996 року підземним учнем гірничомонтажника з повним робочим днем під землею (00р. 04м. 04дн.), та з 22.03.2004 року по 11.08.2004 року, з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року та з 01.01.2022 року по 07.02.2022 року роботу на посаді помічника командира загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.02.2022 року з урахуванням пільгового стажу роботи відповідно записам у трудовій книжці серії НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування рішення № 052530003167 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.02.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про призначення пенсії від 07.02.2022 року із зарахуванням ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи на Шахті №13-Бис во “Макіїввугілля” з 21.06.1993 року по 01.08.1993 року підземним учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, з 02.08.1993 року по 31.08.1993 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, з 27.06.1994 року по 31.08.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року підземним гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, з 27.03.1996 року по 31.07.1996 року підземним учнем гірничомонтажника з повним робочим днем під землею, та з 22.03.2004 року по 11.08.2004 року, з 24.09.2019 року по 27.09.2019 року на посаді помічника командира загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби.
В частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу позивача за списком № 1 періоду роботи з 01.01.2022 року по 07.02.2022 року відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фон ду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) гривень.
Повний текст рішення буде складено та підписано 24 листопада 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська