Провадження № 33/803/1491/22 Справа № 185/7887/22 Суддя у 1-й інстанції - Тимченко С.О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
22 листопада 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Романець Вікторії Володимирівни, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 11.09.2022 року о 01.00 год. в м. Павлоград по вул. Будівельна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Nissan Rogue» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, очей), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився під відеозапис.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Романець В.В. подала апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги в частині поновлення строку на апеляційне зазначає, що розгляд справи відбувся 27.10.2022 року, проте в постанові вказано 28 жовтня 2022 року, копію постанови отримано не було.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено нерозбірливим почерком; ОСОБА_1 не роз'яснювали його права і обов'язки, порушено право на правничу допомогу; пояснення в ОСОБА_1 та в свідків відібрано не було; протокол про адміністративне правопорушення не отримував; відеозйомка не велась з моменту початку їх службових обов”язків та не була безперервною до її завершення.
Вказує, що транспортний засіб належить іншій особі, а ОСОБА_1 ніколи не мав і не має посвідчення водія та не керував транспортним засобом; судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про виклик свідків, які б підтвердили, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Захисник Романець В.В.. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності спростовуються матеріалами провадження.
Дані обставини відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення узгоджується з рапортом працівника поліції, відеозаписом.
Посилання апелянта на порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не становить порушення фундаментальних прав та свобод людини, які є орієнтиром для визначення змісту поняття «істотне порушення», а відтак оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, та не може служити підставою для спростування інших належних та достовірних доказів встановлених судом на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктами 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху України на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВС України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому вони, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Перевіривши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до переконання, що в ньому викладено всі обставини справи, які унеможливлюють їх неодноразове тлумачення та відповідає диспозиції Закону.
Покликання апелянта на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не заслуговують на увагу, оскільки на відеозаписі зафіксовано, як працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про те, що останній не зупинявся на їх вимогу. Вищезазначені обставини викладені також у рапорті працівника поліції. Не довіряти твердженням працівників поліції у суду апеляційної інстанції немає, та доказів на спростування даного факту суду не надано.
За вищенаведеним, апеляційний суд розцінює дану поведінку ОСОБА_1 як форму захисту та спробу уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи, в їх сукупності, підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
З цих же підстав апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в клопотанні захисника про допит свідка, яка також є заінтересованою особою.
Що стосується відмінності дати призначення судового засідання від дати розгляду справи, зазначеної в постанові суду, то дане питання може бути вирішено шляхом подачі заяви про виправлення описки.
Дані матеріали справи, в своїй сукупності, містять неспростовні факти відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
В свою чергу, суд помилково призначив ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до санкції ч. 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 21 абз. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами є неможливим.
В суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
За таких обставин, постанову суду слід змінити, виключити з постанови посилання суду про застосування щодо ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
Виключити з постанови суду застосування щодо ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун