Провадження № 22-ц/803/7927/22 Справа № 204/5178/22 Суддя у 1-й інстанції - Чудопалова С.В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
23 листопада 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зінькова І.В., на заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 04 жовтня 2022 року, ухвалене судом у складі головуючого судді Чудопалової С.В. в місті Дніпро, повне судове рішення складено 04 жовтня 2022 року, в справі номер 204/5178/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та дружину до досягнення дитиною трирічного віку,
В липні 2022 року до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська звернулась позивач, в інтересах якої діє адвокат Зінькова І.В. з позовом до відповідача про стягнення аліментів на малолітню дитину та дружину до досягнення дитиною трирічного віку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 17 жовтня 2019 року між сторонами укладено шлюб.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
23.12.2021 року сторони припинили сімейні відносини та стали проживати окремо. Відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, таким чином не виконує своїх батьківських обов'язків, а також на неї до досягнення трирічного віку дитини, оскільки на теперішній час вона перебуває в відпустці по догляду за дитиною. Позивачка перебуває за кордоном у Польщі, на роботу влаштуватися не може через малолітній вік сина.
Тому ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.01.2022 року до досягнення дитиною повноліття, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку. Позивачка зазначила час, з якого мають бути стягнути аліменти, посилаючись на те, що вона вже зверталась саме 13.01.2022 року з таким позовом до Вугледарського міського суду Донецької області, при цьому вона вважає, що рішення по цьому позову не ухвалено.
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 04 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та дружину до досягнення дитиною трирічного віку - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання його малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання його дружини ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.07.2022 року і до досягнення дитиною трьох річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про судові витрати.
Із вказаним рішенням в частині часу, з якого стягнуті аліменти на дитину, не погодилась позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зінькова І.В., подала апеляційну скаргу, та просила змінити рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ј частини з усіх видів доходів (заробітку) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вказати дату саме з 13.01.2022 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Доводами апеляційної скарги наведено, що в рішенні суду не наведено жодних обґрунтувань про відсутність підстав для стягнення аліментів саме з дати 13.01.2022 року, про яку просила позивачка. Суд проігнорував її вимоги в цій частині. Тому позивачка вважає, що дата, з якої мають бути стягнуті аліменти на дитину, є 13.01.2022 року.
Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах , що виникають з сімейних відносин, крім, зокрема, спорів про стягнення аліментів.
Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки позивачка оскаржує рішення суду першої інстанції в частині часу, з якого присуджуються аліменти на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , апеляційний суд переглядає рішення суду саме в цій частині.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 17 жовтня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 7).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).
З довідки про реєстрацію місця проживання особи від 14.01.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Актом про фактичне проживання від 04.01.2022 року встановлено, що сторони проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).
З картки платника податків видно, що ОСОБА_1 зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків 06.02.1998 року (а.с. 9).
Задовольняючи частково позов в частині часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, - 25 липня 2022 року, суд першої інстанції виходив з вимог Сімейного Кодексу України.
Такий висновок суду першої інстанції в оскаржуємої частині є правильним та таким, що відповідає нормам закону та обставинам справи.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що з 17 жовтня 2019 року сторони зареєстрували шлюб.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З довідки про реєстрацію місця проживання особи від 14.01.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Актом про фактичне проживання від 04.01.2022 року встановлено, що сторони проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає таке.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась 25 липня 2022 року до суду з вимогою про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13.01.2022 року (тобто за минулий час) і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування часу, з якого мають бути присуджені аліменти на дитину, вона надала копію позовної заяви про стягнення аліментів на дитину, з якою, начебто, 13 січня 2022 року зверталась до Вугледарського міського суду Донецької області, і рішення суду по цьому позову не ухвалено. (а.с. 17-18).
Згідно з частин 1, 2 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Суд, виходячи із конкретних обставин справи, проаналізувавши усі надані докази, може присудити аліменти не з дня пред'явлення позову, а за минулий час. Присудження аліментів за минулий час являється правом, а не обов'язком суду, з позовом до якого звернувся позивач. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З копії позовної заяви про стягнення коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів), що надала позивачка, вбачається, що до суду з вказаним позовом зверталась ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 . Тому суд вважає, що цей доказ є достовірним і достатнім для встановлення дійсних обставин справи відповідно до статей 79, 80 ЦПК України.
Будь-яких інших доказів про вживання заходів щодо одержання аліментів з відповідача позивачка не надала.
Частина 6 статті 81 ЦПК України встановлює, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку у своєму рішенні щодо часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, керуючись вимогами наведеної вище норми статті 191 Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення. Не зазначення в рішенні суду норми закону щодо часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, не є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відповідно до вимог частин 1, 3 статті 376 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зінькова І.В., залишити без задоволення, заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 04 жовтня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що ухвалена у малозначній справі, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді:
Повне судове рішення складено 23 листопада 2022 року.
Суддя: