Провадження № 22-ц/803/6227/22 Справа № 212/10307/21 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
22 листопада 2022 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання Гладиш К.І.
сторони справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»
третя особа Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Дніпро),
розглянувши у відкритому судовому засіданні,відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року, ухваленого суддею Колочко О.В. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 21 лютого 2022 року,
У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє за довіреністю ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до відповідача АТ КБ «Приватбанк», у якому просив зняти арешт з всього майна та заборону його відчуження, у тому числі з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу, накладений державним виконавцем Покровського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області постановою від 06.10.2017.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_3 належала квартира за вищевказаною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, єдиним спадкоємцем після її смерті є її син ОСОБА_1 .
Після оформлення спадщини позивач дізнався про те, що на квартиру, яка отримана ним у спадок накладений арешт постановою державного виконавця Покровського ВДВС м.Кривий Ріг у ВП №54253665 від 06.10.2017, але згідно відомостей з АСВП вказане виконавче провадження було завершене, при цьому не був знятий арешт майна, яке на теперішній час належить позивачу у порядку спадкування.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро), про зняття арешту з майна, задоволено частково.
Скасовано арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 22704567, зареєстрований 06.10.2017, на підставі постанови, серія та номер: 54253665, виданої 06.10.2017, видавник: Покровський ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області, вид обтяження: арешт нерухомого майна, предмет обтяження: все нерухоме майно; особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач АТ КБ "ПРИВАТБАНК", посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового про відмову позивачеві у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
При цьому, скаржник зазначає, що вимоги позивача ОСОБА_1 не можуть розглядатися в позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42,48,175,447 ЦПК України, тому такий позов взагалі не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, районний суд мав би відмовити у відкритті провадження у справі, відповідно провадження у цій справі підлягає закриттю.
Скаржник, посилаючись на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №904/51/19, вказує на те, що у разі, якщо опис та арешт майма проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку передбаченому розділом VІІ ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття арешту з нього, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідач вказує на те, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні №54253665, в рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно, тому скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 може пред'явити позов про зняття арешту з майна, оскільки законодавством передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником дій державного виконавця в порядку передбаченому розділом VІІ ЦПК України.
01.11.2022 на адресу Дніпровського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залюбовського В.В. надійшла заява про проведення апеляційного розгляду справи, призначеного на 22 листопада 2022 року на 09.10 год. без його та позивача участі, заперечує проти задоволення апеляційної скарги сторони відповідача, вказуючи на відсутність доказів існування заборгованості у позивача та підстав державної реєстрації обтяжень на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 01.10.2021 державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В., яким посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3, 4-5).
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №277723092 від 01.10.2021, у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» наявний запис про обтяження: 22704567 (спеціальний розділ), підстав: постанова серія номер: 54253665, виданий 06.10.2017, видавник: Покровський відділ державної виконавчої служби м.Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області, вид обтяження: арешт нерухомого майна (а.с.4-6).
06 жовтня 2017 року постановою державного виконавця Покровського ВДВС м.Кривий Ріг у виконавчому провадженні №54253665 при примусовому виконанні виконавчого напису №2338 від 05.04.2017, виданого приватним виконавцем Чернігівського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 21 635,21 грн., накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (а.с. 6).
Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті Мін'юсту у розділі Автоматизована система виконавчих проваджень наявні відомості про те, що виконавче провадження №54253665, відкрите 07.07.2017, стосовно боржника ОСОБА_1 , завершено (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).
У відповіді від 28.12.2021 за №74598 на ім'я представника позивача, Покровський ВДВС у м.Кривому Розі повідомив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого напису №2338 від 05.04.2017 виданого приватним виконавцем Чернігівського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у сумі 21 635,21 грн., при примусовому виконанні якого було винесено постанову державним виконавцем про арешт майна боржника. 27.12.2017 державним виконавцем винесено постанову на підставі п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документу стягувачеві. Станом на 28.12.2021 виконавчі документи, де боржником є ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають, виконавче провадження знищено (а.с. 28).
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вмог ОСОБА_1 виходив з того, що матеріали справи не містять відомостей про наявність підстав для подальшого обтяження майна позивача, виконавчі провадження, у яких ОСОБА_1 є боржником відсутні, відомості про скасування або виконання виконавчого напису, який був підставою для відкриття виконавчого провадження і у рамках якого був накладений арешт, суду не надані, а тому подальший арешт майна, зокрема квартири, набутої позивачем у спадок, порушуватиме конституційне право позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Звертаючись до суду із цим позовом, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просила суд скасувати арешт з всього майна та заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, в тому числі з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 , який був накладений державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області постановою від 06.10.2017 (а.с.32-33).
Судом встановлено, що 06 жовтня 2017 року постановою державного виконавця Покровського ВДВС м.Кривий Ріг Журавлем О.О. у виконавчому провадженні №54253665 при примусовому виконанні виконавчого напису №2338 від 05.04.2017, виданого приватним виконавцем Чернігівського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 21 635,21 грн., накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (а.с. 6).
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №277723092 від 01.10.2021, у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» наявний запис про обтяження: 22704567 (спеціальний розділ), підстав: постанова серія номер: 54253665, виданий 06.10.2017, видавник: Покровський відділ державної виконавчої служби м.Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області, вид обтяження: арешт нерухомого майна (а.с.4-6).
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 01.10.2021 державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В., яким посвідчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3, 4-5).
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 пред'явив позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (він є власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про спадщину) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є боржником перед ПАТ КБ «Приватбанк», на теперішній час АТ КБ «Приватбанк» на підставі виконавчого напису №2338 від 05.04.2017, виданого приватним виконавцем Чернігівського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 21 635,21 грн., тобто єстороною виконавчого провадження.
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
З відповіді від 28.12.2021 за №74598 Покровського ВДВС у м.Кривому Розі за запит представника позивача слідує, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого напису №2338 від 05.04.2017 виданого приватним виконавцем Чернігівського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у сумі 21 635,21 грн., при примусовому виконанні якого було винесено постанову державним виконавцем про арешт майна боржника.
Також з цієї відповіді видно, що 27.12.2017 державним виконавцем винесено постанову на підставі п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» про повернення виконавчого документу стягувачеві, що станом на 28.12.2021 виконавчі документи, де боржником є ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають, відомості щодо фактичного виконання або скасування виконавчого напису на адресу відділу не надходили, виконавче провадження знищено, тому підстав для зняття арешту, встановлених у ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» немає.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
У частині першій ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлені підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема п.9 передбачає фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За нормами ч.1 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Змістом положень ч.5 та ч.5 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч.5).
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6)
Заявлені ОСОБА_1 вимоги не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач ОСОБА_1 одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за незакінченим виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42, 48, 175, 447 ЦПК України. Тому такий позов ОСОБА_1 взагалі не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, районний суд мав би відмовити у відкритті провадження у справі, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.42, 255, 377 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 лютого 2022 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє за довіреністю ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування арешту майна, закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 22 листопада 2022 року.
Головуючий:
Судді: