79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
11 серпня 2010 р. № 2а-3322/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
при секретарі судового засідання Кунинець А.С.
з участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: Шокало В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Червоноград, Львівська область, до відповідача -1 -Львівської митниці, м. Львів, відповідача -2 -Державної податкової інспекції у м. Червонограді, м. Червоноград, Львівська область, про визнання нечинними податкових повідомлень №№8, 9, 10 форми “Р” від 16.02.2010 р., винесених Львівською митницею про стягнення 79374,61 грн. антидемпінгового мита, 3968,73 грн. штрафних санкцій, 14088,72 грн. ввізного мита, 704,44 грн. штрафних санкцій, 18692,66 грн. податку на додану вартість, 934,63 грн. штрафних санкцій; визнання нечинною першої податкової вимоги від квітня 2010 р. №1/1, винесену Державною податковою інспекцією у м. Червонограді,
Позов заявлено фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3, м. Червоноград, Львівська область, до відповідача -1 -Львівської митниці, м. Львів, відповідача -2 -Державної податкової інспекції у м. Червонограді, м. Червоноград, Львівська область, про визнання нечинними податкових повідомлень №№8, 9, 10 форми “Р” від 16.02.2010 р., винесених Львівською митницею про стягнення 79374,61 грн. антидемпінгового мита, 3968,73 грн. штрафних санкцій, 14088,72 грн. ввізного мита, 704,44 грн. штрафних санкцій, 18692,66 грн. податку на додану вартість, 934,63 грн. штрафних санкцій; визнання нечинною першої податкової вимоги від квітня 2010 р. №1/1, винесену Державною податковою інспекцією у м. Червонограді.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено справу на 04.06.2010 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 12.12.2007 р. за вантажною митною декларацією №209100744/7/003657 позивач ввіз на митну територію України лампи газорозрядні натрієві, лампи розжарювання електричні та лампи газорозрядні люмінесцентні з термолокатором двоцокольні. Товар пройшов митне оформлення, відповідач перевірив та погодив усі дані, зазначені у вантажній митній декларації, визначив позивачу належні до сплати платежі, а позивач їх повністю оплатив. Оскільки відповідач -1 визначив правомірність переміщення товару на митну територію України, були відсутні підстави для прийняття оспорюваних рішень. Вважає, що норми Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не поширюється на митний орган. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача -1 позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що митний орган визначений Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” як контролюючий орган з питань сплати ввізного та вивізного мита, інших податків та зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України. Зазначеним законом і Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 р. також передбачено право контролюючих органів проводити камеральні перевірки, яка і була проведена у даному випадку у зв'язку із сумнівами стосовно достовірності відомостей, викладених у вантажній митній декларації позивача у зв'язку із надходженням листа Держмитслужби України від 24.11.2009 р. №20/06837-ЕП, рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.07.2006 р. №АД-137/2006/143-36 “Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювання електричних загального призначення з Китайської Народної Республіки”. За результатами камеральної перевірки був складений акт від 25.01.2010 р. №к/003/10/209000000/2273422496, на підставі якого у відповідності до Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань, Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затверджених наказом ДМСУ від 11.05.2006 р. №370. Просить у позові відмовити.
Представник відповідача -2 вимог ухвал суду не виконав, уповноваженого представника в судове засідання не направив, заперечень по справі не надав.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач зареєстрований як фізична особа -підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця НОМЕР_3 від 17.11.2004 р.
12.12.2007 р. за вантажною митною декларацією №209100744/7/003657 позивач ввіз на митну територію України лампи газорозрядні натрієві, лампи розжарювання електричні та лампи газорозрядні люмінесцентні з термолокатором двоцокольні (код країни походження товару не зазначений). Товар пройшов митне оформлення, відповідач перевірив та погодив усі дані, зазначені у вантажній митній декларації, визначив позивачу належні до сплати платежі, а позивач їх повністю оплатив, що підтверджується відповідними відмітками митного органу на вантажній митній декларації.
Згідно із п. 35 ст. 1 МК України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України -це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.
Відповідно до ч. 3 п. 1.6. Наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005 р. “Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації”, оформлена вантажна митна декларація свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права і обов'язки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.
Згідно із ст. 78 МК України, митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Факт завершення митного оформлення сторони не заперечували.
Посилання позивача на те, що не встановлено осіб, винних у стверджуваних відповідачем -1 помилках у вантажній митній декларації, не стосується суті справи, враховуючи, що згідно із Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом ДМСУ №307 від 09.07.1997 р., зазначення в графі 33 достовірного коду товару є обов'язком декларанта, а в графі 47 при нарахуванні плати -установлений законодавством розмір ставки плати, при нарахуванні вивізного мита та податку на додану вартість -установлений законодавством розмір ставки вивізного мита та податку на додану вартість. Перевірка належності дій посадових осіб відповідача -1 не належить до повноважень позивача.
Згідно із п. 1.12. п. 2.1.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього закону, зокрема, митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Згідно із п. 1.11. вказаного закону, під податковою декларацією, розрахунком у цьому законі розуміється той документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), чим спростовуються посилання позивача.
Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 р. передбачено право контролюючих органів проводити камеральні перевірки. Цей Порядок установлює процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів не лише під час проведення, а й після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів (п. 1).
Згідно із п. 3 Порядку №339 від 09.04.2008 р., контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41, ст. ст. 60 і 69 МК України у разі, зокрема, виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органу для здійснення митного контролю (на підставі письмового розпорядження керівника такого органу або особи, що його заміщує. Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із надходженням листа Держмитслужби України від 24.11.2009 р. №20/06837-ЕП, а також рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.07.2006 р. №АД-137/2006/143-36 “Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювання електричних загального призначення з Китайської Народної Республіки” (при відсутності даних про країну походження товару) у відповідача - 1 виник сумнів стосовно достовірності відомостей, викладених у вантажній митній декларації позивача. З урахуванням зазначених обставин, посилання відповідача -1 на те, що такий сумнів є обґрунтований, заслуговує на увагу.
За результатами камеральної перевірки був складений акт від 25.01.2010 р. №к/003/10/209000000/2273422496 “Про результати камеральної перевірки на предмет правильності класифікації товару “лампи розжарювання електричні” задекларованого за кодом згідно УКТ ЗЕД 8539229090 за ВМД 209100744/7/003657 від 12.12.09, фізичною особою ОСОБА_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1)”, яким було встановлено порушення вимог УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України та основних правил інтерпретації класифікації товарів, що полягало у неправильному застосуванні коду товару, що призвело до недоплати належних платежів. Позивач не заперечив визначеного відповідачем -1 коду товару, не надав доказів його помилковості, посилаючись лише на те, що при митному оформленні зазначений позивачем код товару був перевірений відповідачем -1 та визнаний як належний.
Згідно із пп. “в” п. 4.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Відповідно, за даних обставин відповідач -1 був зобов'язаний самостійно визначити належну до сплати суму.
У відповідності до Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань, Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затверджених наказом ДМСУ від 11.05.2006 р. №370, згідно із п. 2.1. якого митні органи самостійно визначають суми податкових зобов'язань платників податків на підставі положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 та штрафних санкцій, за їх наявності, щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 вказаного закону, були винесені Львівською митницею оспорювані податкові повідомлення №№8, 9, 10 форми “Р” від 16.02.2010 р., про стягнення 79374,61 грн. антидемпінгового мита, 3968,73 грн. штрафних санкцій, 14088,72 грн. ввізного мита, 704,44 грн. штрафних санкцій, 18692,66 грн. податку на додану вартість, 934,63 грн. штрафних санкцій.
Згідно із п. п. 7 -9 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 р., у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою. Зазначене рішення декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду. Рішення про визначення митної вартості товарів надсилається декларанту в десятиденний строк з моменту прийняття поштою з повідомленням про вручення або видається йому під розписку. Після надходження рішення декларант може протягом 10 днів звернутися до митного органу з метою коригування суми податкових зобов'язань. У разі заниження податкового зобов'язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" порядку. Однак, доказів оскарження таких рішень у зазначений строк суду не надано, у зв'язку із чим відповідачем -2 було виставлено першу податкову вимогу. Згідно із п. 2.1. Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов'язань, якщо платник податків не сплачує в установлені строки узгоджену суму податкового зобов'язання, то митним органом відповідно до Порядку надіслання подання надсилається до податкового органу за місцем реєстрації платника податків:
Позивач також просить визнати нечинною першу податкову вимогу від квітня 2010 р. №1/1, винесену Державною податковою інспекцією у м. Червонограді. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спору фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності Однак, зазначена податкова вимога носить лише інформаційний характер та не є правовим актом індивідуальної дії, який породжує права чи обов'язки у відповідних суб'єктів. Відтак, така вимога об'єктивно не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача. Згідно із Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, лише якщо він не тільки суперечить актам цивільного законодавства, а й порушує при цьому цивільні права або інтереси. У зв'язку із наведеним позов у цій частині є безпідставним.
Жодних доказів наявності у даному випадку передбачених законом підстав для звільнення позивача від відповідальності, порушення відповідачами вимог закону суду не надано. Позивач не оскаржував правильності проведених нарахувань, заперечуючи дії відповідачів в загальному.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158-163, 167 КАС України, суд
1. У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 12.08.2010 року.