22.11.2022 Справа №133/1472/21
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючої судді Н.О. Пєтухової,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
13.05.2021 АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом, який обгрунтовує тим, що 17.12.2009 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, та підписав відповідну заяву, а також Довідку про умови кредитування. Позивач вважає, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Як вказує позивач, відповідно до виявленого бажання відповідача, йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому був збільшений до 21000,00 грн. ОСОБА_1 , користуючись коштами Банку, допустиd порушення умов повернення таких коштів, у результаті чого у нього виникла заборгованість у сумі 19597,81 грн., яка складається з наступного: 15969,65 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3628,16 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит.
У позовній заяві Банк просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 19597,81 грн.грн та стягнути з нього судовий збір.
01.06.2021 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач АТ КБ «Приватбанк» копію ухвали про відкриття провадження отримав на вказану у позовній заяві електронну адресу, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи.
Відповідачеві двічі направлялась судова кореспонденція на адресу, що зазначена у позові, однак була повернута до суду по причині відсутності адресата за вказаною адресою.
За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 17.12.2009 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання сторонами Заяви від 17.12.09, у якій містяться персональні дані позичальника, зазначена обрана кредитка «Універсальна» з пільговим періодом 55 днів та бажаним кредитним лімітом у розмірі 3000 грн; у пункті 5 «Банківські послуги» зазначена базова процентна ставка за кредитом, що становить 2,5% на місяць на залишок заборгованості. Така заява містить підпис ОСОБА_1 .
Також відповідач ознайомлений із довідкою про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду, що підтверджується підписом ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), кредитний ліміт за його карткою встановлений 17.12.2009 у розмірі 500,00 грн. був поступово збільшений до 15730,00 грн. 26.11.2020. Станом на 04.12.2020 кредитний ліміт встановлено на рівні 00,00 грн.
За змістом Довідки, на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до укладеного кредитного договору на підставі підписаної ним заяви, відкрито п'ять карток: дата відкриття - 17.12.2009, 24.01.2011, 23.04.2013, 12.10.2016 та 27.11.2019, термін дії яких 04/13, 09/14, 08/16, 07/20, 07/23, відповідно.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 12.04.2021 у відповідача є заборгованість перед Банком у розмірі 19597,81 грн (15969,65 грн - за тілом кредиту, 3628,16 грн - по відсотках).
Також банком надано Виписку по рахунку, у якій відображено рух коштів по банківських картках, зокрема, щодо знятих коштів та коштів, які були внесені відповідачем на погашення використаних (за період з 17.12.2009 по 01.04.2021).
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 75 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України).
Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК)
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України).
Підставою даного позову є невиконання кредитних зобов'язань відповідачем, що пов'язані із отриманням ним кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, що вказують, що відповідачу були надані кредитні кошти. Такі кошти ОСОБА_1 використовував, і у нього утворилась заборгованість.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення заборгованості за кредитом.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості та довідки про рух коштів вбачається, що протягом строку дії договору, а саме з 17.12.2009, ОСОБА_1 здійснювалось використання кредитних коштів та їх повернення Банку. Однак кошти Банку були повернуті не у повному обсязі, тобто сума використаних коштів перевищує суму внесених, що і мало наслідком виникнення заборгованості, яку Банк просить стягнути.
При цьому, матеріали справи також містять підтвердження, що відповідач ознайомився і погодився з умовами про нарахування відсотків, а саме: строк пільгового періоду, підстави, порядок нарахування і строки погашення відсотків, неустойки, у тому числі у разі виникнення прострочених зобов'язань, про які вказано у самій заяві та у довідці про умови кредитування, які були підписані ОСОБА_1 17.12.09.
Отже, позивачем доведено факт отримання відповідачем кредиту, а оскільки позичальником порушено умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики, вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню. Для погашення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути кошти у розмірі - 19597,81 грн.
Також з відповідача згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при поданні позовної заяви до суду, а саме - в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 13,81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського,1Д, м. Київ) заборгованість у розмірі 19597 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 81 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 22.11.2022