Іменем України
справа №133/72/22
22.11.22
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Пєтухової Н.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом, який обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, та підписав відповідну заяву № б/н 25.05.2015.
14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПАТ КБ «Приватбанк» було перейменовано на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
Позивач вважає, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Як вказує позивач, відповідно до виявленого бажання відповідача, йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому був збільшений до 25000,00 грн. ОСОБА_1 користуючись коштами Банку, допустив порушення умов повернення таких коштів, у результаті чого у нього станом на 14.12.2021 виникла заборгованість у сумі 14497,33 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту.
У позовній заяві Банк просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 14497,33 грн та стягнути з нього судовий збір.
21.02.2022 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено до розгляду без виклику сторін.
Позивач АТ КБ «Приватбанк» копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку отримав на вказану у позовній заяві електронну адресу 21.03.2022, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи. Разом з поданням позову, представник Банку просив в разі неявки відповідача, розглядати справу за відсутності представника банку не заперечує проти винесення заочного рішення судом.
Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся належним чином про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про вручення поштового відправлення, датована 10.10.2022. Відзиву, заяв та клопотань від відповідача не надходило.
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у суду матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 25.05.2015 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання сторонами анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до цієї заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений і згоден з Умовами надання банківських послуг, які разом з Пам'яткою клієнта і Тарифами між ним та Банком складають договір про надання банківських послуг. Така анкета-заява містить підпис ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), старт карткового рахунку проведено 07.10.2014, 21.02.2017 кредитний ліміт змінено та встановлено в розмірі 600,00 грн.; 21.09.2017 кредитний ліміт збільшено до 5000,00 грн; в подальшому, 21.09.2019, кредитний ліміт зменшено до 3000,00 грн, 19.10.2017- збільшено до 500,00 грн, 26.11.2017 - збільшено до 10 000,00 грн., 30.12.2017 - збільшено до 13500,00 грн,06.01.2018 - збільшено до 15 000,00 грн, збільшено до 17 000,00 грн, 03.10.2018 - збільшено до 25000,00 грн, 08.02.2020 - зменшено до 23 260,00 грн, 27.02.2020 кредитний ліміт зменшено до 21760 грн, 31.07.2020 - зменшено до 0,00 грн.
За змістом довідки, між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким йому було надано три кредитні картки: дата відкриття - 07.10.2014 з терміном дії 09/18, з датою відкриття 19.10.2017, термін дії якої 06/21 та з датою відкриття 14.12.2021, термін дії 11/25.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 14.12.2021 у відповідача є заборгованість перед Банком у розмірі 14497,33 грн, з яких: 14497,33 грн -заборгованість за тілом кредита.
Також банком надано Виписку по рахунку б/н за період 07.10.2014 по 17.12.2021, у якій відображено рух коштів по банківських картках, зокрема, щодо знятих коштів та коштів, які були внесені відповідачем на погашення використаних, за вказаний період.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства (частини перша статті 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 75 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК)
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України).
Підставою даного позову є невиконання кредитних зобов'язань відповідачем, що пов'язані із отриманням нею кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку.
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів, що відповідачу були надані кредитні кошти, якими він користувалася, однак допустив неналежне виконання своїх обов'язків, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 14497,33 грн - за тілом кредиту.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення заборгованості за тілом кредитом.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості та довідки про рух коштів вбачається, що протягом строку дії договору, а саме з 25.05.2015, ОСОБА_1 здійснювалось використання кредитних коштів та їх повернення Банку. Однак кошти Банку були повернуті не у повному обсязі, тобто сума використаних коштів перевищує суму внесених, що і мало наслідком виникнення заборгованості, яку Банк просить стягнути.
Відповідач відзиву на позов не надав. Жодним чином не намагався довести той факт, що у нього перед банком відсутня будь- яка заборгованість, та той факт, що ним виконані усі зобов'язання за кредитним договором. До суду не надано жодного належного та допустимого доказу зі сторони відповідача.
Суд вважає, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредиту, а оскільки позичальником порушено умови договору щодо повернення кредитодавцеві суми позики, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.
Також згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при поданні позовної заяви до суду, а саме в розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст. ст. 13,81, 141, 279, 263-265, ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_2 , МФО №305299) заборгованість у розмірі 14497 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) гривень 33 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 22.11.2022