Справа №1-491/2010
Іменем України
09 серпня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Поступайла В.В.,
при секретарі Уманенко Н.С.,
з участю прокурора Лебедєва Р.С.,
потерпілої ОСОБА_1,
законного представника потерпілої ОСОБА_2,
захисника - адвоката ОСОБА_3,
підсудного ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вежайка Усть-Вимського району Автономної Республіки Комі Російської Федерації, громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, одруженого, який працював охоронцем ТОВ «Копілка», проживав та зареєстрований по АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 14.05.2004 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.1 ст.186 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
- 12.05.2005 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградській області від 12.07.2005 року вирок змінено та за ч.2 ст.186, ст.ст. 69, 71 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Звільнений по відбуттю покарання 13.09.2007 року;
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
Підсудний ОСОБА_5 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, повторно, за наступних обставин.
02 червня 2010 року приблизно о 13 годині ОСОБА_5, йдучи по вул. Героїв Сталінграду в м. Кіровограді зі сторони «Дендропарку», навпроти магазину «Меблі» побачив раніше невідому йому неповнолітню ОСОБА_1, на шиї якої була прикраса у виді ланцюжка та підвіски з металу жовтого кольору, яка йшла йому назустріч. Маючи намір на повторне відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно та з корисливих спонукань, проходячи повз ОСОБА_1, ОСОБА_5 підійшов до неї ближче та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, схопив її за шию рукою, при цьому не здавлюючи її, а другою рукою ривком зірвав з шиї ОСОБА_1 ланцюжок вартістю 90 грн. та підвіску вартістю 24 грн., на загальну суму 114 грн., які належать матері неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_6 З викраденим майном ОСОБА_5 з місця злочину втік та розпорядився ним на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні у якості підсудного ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся. Суду показав, що у день, час та місці, зазначеному в обвинуваченні побачив неповнолітню потерпілу, підійшов до неї та вважаючи, що в неї на шиї прикраси із золота, притримуючи її рукою за шию, для того, щоб та не змогла одразу чинити опір, зірвав ланцюжок та підвіску з металу жовтого кольору, з якими втік. Роздивившись викрадені прикраси зрозумів, що вони не із золота, а тому викинув їх у траву. Визнає повністю вартість викраденого майна, просить вибачення у потерпілої.
Підсудному ОСОБА_4 та іншим учасникам процесу роз'яснені та зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як пояснив ОСОБА_5 в суді дає покази правдиво та добровільно, вони відповідають дійсним обставин справи, а обставини вчинення злочину у обвинуваченні вказано вірно. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч.3 ст.299 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитом підсудного ОСОБА_4, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції.
Таким чином, обвинувачення, пред'явлене підсудному, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.
У зв'язку з цим суд, розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_5 вчинив злочин, віднесений до категорій тяжких, умисний та закінчений, однак тяжких наслідків від нього не настало, оскільки заподіяні потерпілим збитки відшкодовано шляхом повернення викраденого та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2500 грн.
Як особа ОСОБА_5 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, займався суспільно-корисною працею, одружений, дружина вагітна, осудний, на обліку у Кіровоградському обласному наркологічному диспансері та Кіровоградській обласній психіатричній лікарні не перебуває, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні вагітної дружини, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, однак із врахуванням всіх обставин справи, враховуючи незначну суму викраденого, добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди, думку законного представника і потерпілої ОСОБА_1, які вибачили підсудного та просили не позбавляти його волі, а також даних про особу підсудного, який щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та поверненню викраденого, має на утриманні вагітну дружину, займався суспільно корисною працею, позитивно характеризується, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, врахувавши те, що підсудний раніше судимий, встановити йому максимальний іспитовий строк.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Судові витрати по кримінальній справі відповідно до ст.93 КПК України за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 300 грн. 48 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази - ланцюжок та підвіска з металу жовтого кольору, які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 під розписку - відповідно до вимог ст.81 КПК України підлягають залишенню їй як власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави за проведення судової товарознавчої експертизи 300 грн. 48 коп.
Речові докази: ланцюжок та підвіска з металу жовтого кольору - залишити потерпілій ОСОБА_6
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда Поступайло В.В.