Україна
05 серпня 2010 р. справа № 2а-18560/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 35 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зекунова Е. В.
при секретарі Кузнецовій К.В.
за участю:
представника позивача - Канана Г.О.
представника відповідача - Іванченко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Донецьке» ННЦ ІГА УААН» до Відділу державної виконавчої служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанов про арешт грошових коштів, -
Позивач - Державне підприємство «Дослідне господарство «Донецьке» ННЦ ІГА УААН» (далі - ДП «Донецьке»)звернувся з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (далі - Відділ ДВС) про визнання дій неправомірними та скасування постанов про арешт грошових коштів боржника від 21.04.2010 року.
Заявою від 02.08.2010 року позивач змінив позовні вимоги, та просить скасувати постанов про арешт грошових коштів ДП «Донецьке» від 14.05.2010 року.
В обґрунтування свого позову зазначив, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з позивача заборгованості на користь стягувачів.
14.05.2010 року відповідачем було винесено постанови про арешт грошових коштів що знаходяться на розрахункових рахунках №№ 260411115, 2600112765, 260441114 у обласній Дирекції «Райффазен Банк Аваль», та №26001301522718 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ясинувата», які є незаконними та підлягають скасуванню з наступних підстав:
- позивач не отримував копії оскаржуваних постанов;
- в мотивувальній частині постанов зазначені накази Господарського суду Донецької області в яких позивач не є стороною по справі;
- державний виконавець виконує виконавчі дії понад встановлені законодавством строки;
- в постановах про накладення арешту неправильно зазначена загальна сума заборгованості;
- постанови винесені в порушення ст.377 ЦПК, якою передбачено що арешт грошових коштів на рахунках боржника проводиться лише за рішенням суду.
Просив визнати дії Відділу ДВС незаконними та скасувати постанови про арешт грошових коштів боржника від 14.05.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовної заяви наполягав, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказав, що дії Відділу державної виконавчої служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області відповідають діючому законодавству.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України “Про виконавче провадження” 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон № 606) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15 грудня 1999 року (далі - Інструкція).
У відповідності до ч.1 ст.7 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до статті 4 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Частиною 2 ст.24 Закону № 606 визначено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно до ст. 25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
У відповідності до п.п.4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих, строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.
Статтею 27 Закону №606 встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 14957583 по стягненню з ДП «Донецьке» заборгованості на користь стягувачів за наказами Господарського суду та виконавчих листів Донецького окружного адміністративного суду на загальну суму 211 408,05 грн.
21.04.2010 року Відділом ДВС винесено постанови про арешт грошових коштів що знаходяться на розрахункових рахунках №№ 260411115, 2600112765, 260441114 у обласній Дирекції «Райффазен Банк Аваль», та №26001301522718 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ясинувата » (а.с. 9-13).
За зверненням ДП «Донецьке» постанови про арешт грошових коштів боржника від 21.04.2010 року були скасовані у зв'язку з тим, що до зведеного виконавчого та постанов про накладення арешту були внесені виконавчі документи за якими боржником є інша юридична особа. (а.с. 49-54)
14.05.2010 року Відділом ДВС винесено постанови про арешт грошових коштів що знаходяться на розрахункових рахунках №№ 260411115, 2600112765, 260441114 у обласній Дирекції «Райффазен Банк Аваль», та №26001301522718 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ясинувата ».
Згідно журналу вихідної кореспонденції Відділу ДВС № 06-47 постанови про скасування постанов про арешт грошових коштів за вихідним номером 3551/1-471/5476, та постанови про накладення арешту за вихідним номером 3551/1-471/5477 простою кореспонденцією були направлені на адресу ДП «Донецьке».
Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується позивачем, загальна сума заборгованості зазначена в постановах від 14.05.2010 року відповідає загальній сумі заборгованості ДП «Донецьке» перед стягувачами, та на час винесення оскаржуваних постанов складала 211 408,05 грн.; за усіма наказами Господарського суду Донецької області та виконавчими листами Донецького окружного адміністративного суду зазначеними в постановах ДП «Донецьке» є боржником.
Щодо відповідності дій Відділу ДВС вимогам статті 377 ЦПК України при арешті грошових коштів на рахунках ДП «Донецьке», суд зазначає наступне.
Згідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускається обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частиною 1 ст.377 Цивільно-процесуального кодексу України визначено, що питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також питання про звернення стягнення на грошові кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" та за своєю природою є адміністративно-правовими. Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
У відповідності до частини 1 статті 55 Закону "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дія статті 377 Цивільно-процесуального кодексу України не може бути поширена на дані правовідносини, оскільки вони не є цивільно-правовими, тому дії державного виконавця є правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України та ч.1 ст. 9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписом ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що дії Відділу державної виконавчої служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанов про арешт грошових коштів ДП «Донецьке» від 14.05.2010 року є правомірними і були вчинені відповідно до чинного закону та в межах повноважень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення ст. 94 КАС України згідно яких, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем не надано підтвердження судових витрат, суд їх не стягує.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Донецьке» ННЦ ІГА УААН» до Відділу державної виконавчої служби Ясинуватського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанов про арешт грошових коштів - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини проголошено 05 серпня 2010 року в присутності представників сторін..
Повний текст постанови складено 09 серпня 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Зекунов Е. В.