Справа №461/4931/22
Провадження №2/461/1310/22
/заочне/
17 листопада 2022 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
за участі секретаря судових засідань Ігнат Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
20.09.2022 року позивач АТ «Ідея Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 166861,36 грн., а також судовий збір в розмірі 2502,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 04.10.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z02.21651.008770189, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 140700 грн., зі сплатою 10 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Пунктом 3.1. Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», яка розміщена на офіційному веб-сайті Банку.
Позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами.
Однак, відповідач не виконує свої зобов'язання, станом на день подання позову не повернув отриманий кредит у встановлений кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти.
Остання сплата відповідачем по кредитному договору здійснена 31.01.2022 року. Таким чином, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 12.09.2022 року становить: основний борг: 126594,32 грн., прострочений борг: 9157,93 грн., прострочені проценти:3571,05 грн., строкові проценти: 3309,52 грн., нарахована плата за обслуговування кредиту:12747,42 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту: 11481,12 грн., загальна заборгованість: 166861,36 грн.
Заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою - розрахунком заборгованості станом на 12.09.2022 року.
Відтак, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 08.08.2022 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до відповідача будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 21.09.2022 прийнято до розгляду даний позов та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
У зазначений відповідачу строк в ухвалі від 21.09.2022 про відкриття провадження у справі, останній не надав суду відзив на позовну заяву, у судове засідання не з'явився повторно.
Зі згоди представника позивача, який у позовній заяві вказав, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та ухвалення заочного рішення по справі, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 04.10.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування № Z02.21651.008770189, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 140700 грн., зі сплатою 10 % річних, на строк 36 місяців, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до ст.ст.526,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, позивач вказує, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 12.09.2022 року утворилася заборгованість, що становить 166861,36 грн., та складається із наступного: основний борг: 126594,32 грн., прострочений борг: 9157,93 грн., прострочені проценти:3571,05 грн., строкові проценти: 3309,52 грн., нарахована плата за обслуговування кредиту:12747,42 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту: 11481,12 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористалася кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконала не у повному обсязі.
Однак позивачем, в розмір заборгованості, заявленої у позові, крім основного боргу, включені нарахована плата за обслуговування кредиту 12747,42 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту 11481,12 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно п.1.9 Договору кредиту та страхування № Z02.21651.008770189 від 04.10.2021 року та згідно із договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позичальнику було встановлено плату за обслуговування кредиту, яка включає в себе надання інформації за рахунками позичальника з використання засобі електронного зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів України, в контакт - центрі банку, шляхом направлення СМС - повідомлення щодо суми платежу за договором кредиту, зарахування платежу та погашення заборгованості за кредитом, надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника, опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із застосування різних каналів зв'язку тощо.
Однак, всупереч ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої надання інформації щодо кредиту відповідача має бути безоплатна, позивачем було встановлено плату за надання такої інформації.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватись будь - якою зустрічною оплатою збоку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично надання кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюються при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором , тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту - позивальнику.
Враховуючи наведене, Акціонерне товариство «Ідея Банк» не мало права встановлювати такий платіж у кредитному договорі, за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами.
Така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною.
Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини 2 статті 10 ЦПК України,суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Зі змісту вказаної норми убачається, що суд вирішуючи спір, не вправі допускати неправильного застосування норм матеріального права - незалежно від того, чи міститься посилання на таке неправильне застосування норм матеріального права в доводах сторін спору. Це не суперечить засадам змагальності сторін, оскільки даний принцип полягає у прояві в змагальності формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі , та забезпечує повноту досліджень обставин справи.
Правова позиція про те, що умова кредитного договору в частині встановлення платежу за дії, які банківська установа вчиняє на власну користь, тому що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами - є нікчемною та не потребує визнанню недійсною, викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі № 708/195/19 (провадження № 61-1789св19) та 01.04.2020 року у справі №583/3343/19 ( провадження №61-22778св 19), та у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19.
Враховуючи наведені правові висновки, позовна вимога АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати платежів за обслуговування кредиту, є необґрунтованою і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, суд вважає позов АТ «Ідея Банк» підставним та підлягає до задоволення в частині стягнення основного та простроченого боргу, строкових та прострочених відсотків у загальній сумі у розмірі, та водночас відмовляє у задоволенні частини вимог, що стосується стягнення плати за обслуговування кредиту.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в розмірі 2136,50 грн.
Керуючись ст. ст.2,10, 12, 141,247, 258, 259,263-265, 274-279,280-282 ЦПК України,
позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 142633,04 грн. (сто сорок дві тисячі шістсот тридцять три гривні чотири копійки).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2139,50 грн. (дві тисячі сто тридцять дев'ять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819, адреса: АДРЕСА_2;
представник позивача: Лепех Артур Мирославович, адреса: АДРЕСА_2, телефон НОМЕР_2 , офіційна електронна адреса: www.ideabank.ua, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_4 .
Повний текст рішення виготовлений 21.11.2022 року.
Суддя О.Б. Кротова