Справа №461/5658/22
Провадження №2/461/1416/22
/заочне/
16 листопада 2022 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Кротової О.Б.,
за участі секретаря судового засідання Ігнат Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (далі ТОВ «ФК «Ріальто») Руденко К.В. 26.10.2022 року звернувся до суду через систему «Електронний суд» із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором №210104-32176-1 від 04.01.2021 року станом на 17.10.2022 року у розмірі 11594 грн., яка складається з: 2000 грн. - заборгованість за кредитом, 1194 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2. Кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 04.01.2021 року по 03.02.2021 року (включно), 8400 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.3.3. Кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 04.02.2021 року по 03.06.2021 року (включно) відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, а також судові витрати у розмірі 2481 грн.
В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що 04.01.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до умов якого позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн., строком на 30 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
Даний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.uaабоhttps://monetka.ua та підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» укладено Договір відступлення права вимоги № 14/06/2021-Р/М-2, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 210104-32176-1 від 04.01.2021 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто».
Вказує, що відповідач взяті на себе зобов'язання по договору позики не виконав, у зв'язку із чим станом на 17.10.2022 року виникла заборгованість у розмірі 11594 грн.
Зазначену заборгованість позивач просить стягнути у примусовому порядку.
Ухвалою судді від 28.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 16.11.2022 року.
Ухвалою суду від 28.10.2022 року витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) за клопотанням представника позивача інформацію:
- чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ;
- надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 04.01.2021 року по 09.01.2021 року.
Однак, вказана ухвала про витребування доказів не виконана, документів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не надано.
Відповідно до ч.10 ст.84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи обставини справи та положення вищевказаної статті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.
У судове засідання 16.11.2022 року сторони не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача в позовній заяві просив призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Відповідач відзиву не подав.
За письмовою згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до ст.223 ЦПК України.
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 04.01.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 210104-32176-1, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 2000 грн., строком на 30 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором позики, укладеним в електронній формі.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» укладено Договір відступлення права вимоги № 14/06/2021-Р/М-2 від 14.06.2021 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 210104-32176-1 від 04.01.2021 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» отримало право вимоги до ОСОБА_1 згідно зазначеного укладеного договору про відступлення права вимоги, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв'язку із зміною кредитора.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://monetka.ua/uk/about_us або https://monetka.com.ua/uk/about_us.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Кредитний договір № 210104-32176-1 від 04.01.2021 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 04.01.2021 року о 50:04:29 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора 155499 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та/або https://monetka.com.ua/ .
Кредитні кошти відправлені відповідачу ОСОБА_1 04.01.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», що підтверджується чеком (а.с.18).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З огляду на викладене вище, встановлено, що відповідач підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому суд приходить до висновку, що факт укладення договору № 210104-32176-1 від 04.01.2021 року підтверджується матеріалами справи та узгоджується із ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
За змістом частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 210104-32176-1 від 04.01.2021 року утворилася заборгованість в сумі 11594 грн., яка складається з: 2000 грн. - заборгованість за кредитом, 1194 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2. Кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 04.01.2021 року по 03.02.2021 року (включно), 8400 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.3.3. Кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 04.02.2021 року по 03.06.2021 року (включно) відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с. 21).
Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11594 грн.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15.12.2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19).
Правничу допомогу позивачеві надавав адвокат Руденко К.В. на підставі договору про надання юридичних послуг № 02/06/2022 від 02.06.2022 року (а.с.72-75).
Згідно платіжного доручення № 248 від 14.10.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» сплатило адвокату 104000 грн. за правничу допомогу (а.с.79).
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг №3/01 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022 року від 12.08.2022 року, вартість юридичних послуг адвоката Руденка К.В. по боржнику ОСОБА_1 склала 9000 грн., що підлягає стягненню з відповідача, який в ході судового розгляду не висловив свої заперечення щодо розміру цих витрат (а.с.76-78).
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2481 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за Договором №210104-32176-1 від 04.01.2021 року станом на 17.10.2022 року у розмірі 11594 грн., яка складається з: 2000 грн. - заборгованість за кредитом, 1194 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2. Кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 04.01.2021 року по 03.02.2021 року (включно), 8400 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.3.3. Кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 04.02.2021 року по 03.06.2021 року (включно) відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» 2481 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», електронна пошта: office@rialto.com.ua, телефон НОМЕР_3 , 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ 43492595;
представник позивача: Руденко Костянтин Васильович, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач: ОСОБА_1 , телефон НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.Б. Кротова