Єдиний унікальний № 317/1955/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/594//22 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 170 КПК України
7 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою користувача майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 13 вересня 2022 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12022082230000417 від 9 вересня 2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
Старший слідчий СВ відділу поліції №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вказано в ньому.
Під час досудового розслідування встановлено, що 9 вересня 2022 року до чергової частини ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі служби «102» від інспектора СКІФ Тичиліна про те, що 9 вересня 2022 року на блок посту № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , зупинено автомобіль Рено реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який перевозив колоди клену, та надав документи на них, які викликають підозру в їх дійсності.
За вказаним фактом, 9 вересня 2022 року СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до ЄРДР за №12022082230000417 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також у зв'язку з невідкладністю та першочерговістю проведення слідчих дій, на підставі ст.ст. 104, 105, 106, 234, 237, 223 КПК України, з метою виявлення та фіксації щодо обставин вчинення кримінального правопорушення за добровільною згодою ОСОБА_7 , у період часу з 21 год. 32 хв. до 21 год. 53 хв. 9 вересня 2022 року старшим слідчим СВ ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області був проведений огляд місця події, а саме, ділянки блок посту № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено автомобіль марки «Renault Maskott», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , в якому знаходились колоди деревини клену, об'ємом 5 куб. м, зі слідами спилу.
Автомобіль марки «Renault Maskott», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_9 , та колоди деревини клену об'ємом 5 куб. м вилучені та постановою слідчого визнані речовими доказами.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що вилучений під час огляду місця події автомобіль є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а колоди деревини є предметом вчинення злочину, передбаченого ст. 246 КК України, містять на собі сліди кримінального правопорушення, тому згідно ч. 2 ст. 167 КПК України можуть бути тимчасово вилученими та згідно ст. 170 КПК України з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження підлягають арешту з метою збереження речових доказів.
Слідчий суддя задовольнив частково клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтувавши це тим, що дерев'яні колоди клену, об'ємом 5 куб.м. можуть бути доказом вчинення кримінального правопорушення та містити на собі сліди вчинення злочину, мають значення речового доказу, враховуючи правову підставу арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а також те, що незастосування заборони використання та розпорядження дровами може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
В частині накладення арешту на автомобіль слідчий суддя зазначив, що слідчим не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що слідчий суддя формально розглянув клопотання, оскільки набуття майном статусу речового доказу, яким є вилучене майно, не свідчить про відповідність вказаного майна критеріям ст. 98 КПК України та не є безумовною підставою для арешту майна.
Вказує, що клопотання слідчого не містить розміру ймовірної завданої шкоди, що може вказувати на відсутність складу злочину, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Крім того, зазначає, що клопотання слідчого не містить характеристик майна, на яке просив слідчий накласти арешт.
Звертає увагу на те, що вказана деревина не є об'єктом кримінального правопорушення, адже ОСОБА_7 придбав вказане майно у ОСОБА_10 , що підтверджується відповідними документами.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, рішення слідчого судді вважав законним та просив залишити його без змін. Вказав, що на цей час триває досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у незаконному перевезенні деревини. Зазначив, що відомості, які містяться у наданих ОСОБА_7 товарно - транспортних накладних не відповідають дійсності, а тому деревина була вилучена.
Від користувача майна - ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_11 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без їх участі, в якій вони також вказали, що апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому слід врахувати, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК країни (збереження речових доказів) арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:
- перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;
- з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;
- враховувати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;
- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.
Колегія суддів приходить до висновку, що накладаючи арешт на колоди деревини клену об'ємом 5 куб.м., користувачем яких є ОСОБА_7 , слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, правильно вирішив питання про накладення арешту на вказане майно, врахувавши вимоги кримінального процесуального закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що відділом поліції №6 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082230000417 від 9 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України (а.с. 5).
Із фабули витягу з ЄРДР за №12022082230000417 вбачається, що 9 вересня 2022 року до чергової частини ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 9 вересня 2022 року звернувся інспектор Тичиліна про те, що на блок посту № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 був зупинений автомобіль Рено, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який перевозив колоди клену та надав товарно - транспортну накладну, яка викликає підозру в дійсності (а.с. 5).
Відповідно до протоколу місця огляду від 9 вересня 2022 року вбачається, що з місця події було виявлено та вилучено товарно - транспортну накладну та автомобіль з колодами клену (а.с. 9-11).
Постановою старшого слідчого відділу поліції №6 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 9 вересня 2022 року, вказане в клопотанні майно було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с. 16).
Так, як випливає із вищезазначеного, на даний час триває досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України є в тому числі дерева у лісах, а також у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України.
При цьому, об'єктивна сторона злочину полягає в незаконній порубці лісу, перевезенні, зберіганні, збуту незаконно зрубаних дерев або чагарників.
Отже фабула вказаного витягу та диспозиція статті 246 КК України свідчить про те, що предметом у вказаному кримінальному провадженні можуть бути колоди деревини клену, об'ємом 5 куб.м., які були вилучені під час огляду місця події.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_7 придбав вказане майно, що підтверджується відповідними документами є достатньо сумнівними, адже, як випливає із наданої органу досудового розслідування товарно - транспортної накладної №09/09 від 9 вересня 2022 року (а.с. 13), пунктом розвантаження є Запорізька область, м. Запоріжжя.
Разом з тим, із доданої до апеляційної скарги товарно - транспортної накладної, яка містить такі ж реквізити документу (№09/09 від 9 вересня 2022 року), пунктом розвантаження є смт. Камишеваха, Запорізької області.
Крім того, надані товарно - транспортні накладні, які під одними номером та датою містять різні відомості про вантаж.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатньо даних вважати, що вказані у клопотанні колоди деревини клену об'ємом 5 куб.м., користувачем яких є ОСОБА_7 можуть бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та свідчить про наявність обґрунтованих підстав для звернення із клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляду на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннями ст. 98 КПК України.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на колоди деревини клену об'ємом 5 куб.м., користувачем яких є ОСОБА_7 , діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно необґрунтованості судового рішення слід визнати непереконливими.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу користувача майна - ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 13 вересня 2022 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12022082230000417 від 9 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 317/1955/22