18 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7866/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 1308006-2410-1620 від 22.02.2022.
Позовна заява здана позивачем на пошту позивачем 09 вересня 2022 року та зареєстрована канцелярією суду 14 вересня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач займався виробництвом та реалізацією борошна пшеничного, використовуючи нежитлові приміщення, що перебувають у його власності, тому вважає себе сільськогосподарським товаровиробником, який на підставі підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік. Зважаючи на викладене, вважає оскаржуване повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області № 1308006-2410-1620 від 22.02.2022 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7866/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26 вересня 2022 року до суду надійшло клопотання відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року залишено без задоволення клопотання відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/7866/22.
10 жовтня 2022 року до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на позовну заяву, який зареєстрований канцелярією суду 11 жовтня 2022 року за вх. №45934/22 /а.с. 74-75/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що згідно наявної податкової інформації у ОСОБА_1 у власності перебуває комплекс, МТФ №1, загальною площею 2868 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (згідно договорів дарування з 07.07.2012 (1/2 частина) та 25.09.2012 (1/2 частина)), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкт, нерухомого майна 2411173953232). Податковим повідомленням-рішенням №1308006-2410-1620 від 22.02.2022 позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік, в сумі 172080,00 грн. за вищевказаний об'єкт нерухомості. Вважає, що фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об'єкта оподаткування згідно з пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. Згідно інформації з Державного реєстру майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №311200942 від 29.09.2022) у позивача не перебували до 28.12.2021 у власності або оренді земельні ділянки, що підтверджує факт відсутності умов для вирощування зернових культур, які б в подальшому перероблялися на борошно, та спростовує твердження позивача, що він є виробником сільськогосподарської продукції. Згідно даних інформаційної системи ДПС України у позивача відсутня сільськогосподарська техніка, яка б мала використовуватись для вирощування сільськогосподарської продукції. Відтак вважає, що позивачем не доведено, що він є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та має право на здійснення таких видів економічної діяльності: 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 8/.
Із 01.12.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має статус платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5% від доходу, що підтверджується витягом №2116203400213 з реєстру платників єдиного податку /а.с. 9/.
На підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 07.07.2012 №2205 здійснено державну реєстрацію права власності на 1/2 частки нежитлової будівлі - комплекс МФТ №1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 25.09.2012 №3202 здійснено державну реєстрацію права власності на 1/2 частки нежитлової будівлі - комплекс МФТ №1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 11-14/.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 311200942 №311200942 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - "комплекс, МТФ №1, об'єкт житлової нерухомості: НІ" загальною площею 2868 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 87-90/.
Рішенням Шахворостівської сільської ради від 12.06.2020 №07 "Про встановленні місцевих податків і зборів" затверджено, зокрема, Положення про порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки як складову податку на майно /а.с. 102/. Додатком 3 до вказаного рішення визначено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки /а.с. 103-108/, відповідно до якого для об'єктів нежитлової нерухомості, що належать фізичним особам, у том числі будівлі сільськогосподарського призначення інші, встановлено ставку 1% розміру мінімальної зарплати за 1 метр квадратний, яка встановлюється на 2021 рік та вводиться в дію з 01 січня 2021 року.
22.02.2022, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №1308006-2410-1620, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік в розмірі 172080,00 грн. /а.с. 10, 76/.
Вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 22.02.2022 №1308006-2410-1620 направлено на адресу позивача 03.06.2022 та вручено ОСОБА_1 07.06.2022, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого листа /а.с. 77/.
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 22.02.2022 №1308006-2410-1620 та звернувся до суду з даним позовом 09.09.2022 /а.с. 53/.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС у Полтавській області від 22.02.2022 №1308006-2410-1620, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
Згідно із приписами статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
За приписами п.п. 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що фізична особа є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за наявності в її власності одного чи декількох об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).
Як встановлено судом, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 07.07.2012 №2205 здійснено державну реєстрацію права власності на 1/2 частки нежитлової будівлі - комплекс МФТ №1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 25.09.2012 №3202 здійснено державну реєстрацію права власності на 1/2 частки нежитлової будівлі - комплекс МФТ №1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 11-14/.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.09.2022 №311200942 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - "Комплекс, МТФ №1, об'єкт житлової нерухомості: НІ" загальною площею 2868 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 87-90/.
Позивачем надано до суду копію довідки, виданої 10.09.2021 ФОП ОСОБА_2 , про те, що об'єкт нерухомого майна - Комплекс, МТФ №1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 має наступну класифікацію: на рівні двох розрядів будівля відноситься до підрозділу 12 "Будівлі нежитлові", на рівні трьох розрядів будівля відноситься до групи 127 "Будівлі нежитлові інші", на рівні чотирьох розрядів - до класу 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, підклас 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші". Код об'єкта згідно класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000 - 1271.9 /а.с. 18/.
Позивач у позові стверджує, що у 2021 році на території та у приміщеннях комплексу МТФ №1 здійснювалася діяльність щодо виробництва та реалізації борошна пшеничного.
У даній справі спірним є питання застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України до об'єктів нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності.
Відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з пунктом пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Податкового кодексу України).
Підставою для звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податків за правилами підпункту “ж” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України є особливість, що характеризує об'єкт оподаткування.
Сама по собі специфіка об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу віднесення до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.
Застосування підпункту “ж” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі, якщо власниками будівель, споруд, віднесених до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, є сільськогосподарські товаровиробники (юридичні та фізичні особи), та за умови, що такі будівлі, споруди не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до підпункту 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Визначення "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18 січня 2001 року N 2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Аналіз наведених правових норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що законодавець визначає правовий статус сільськогосподарського товаровиробника як юридичну особу чи фізичну особу, що здійснюють виробництво, а також переробку та постачання власновиробленої сільськогосподарської продукції.
Разом з тим, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним у 2021 році здійснювалося виробництво сільськогосподарської продукції (у тому числі, зернових) та переробка власновиробленої продукції, у тому числі, у борошно.
Позивачем не надано до суду доказів, що у 2021 році він мав у власності чи у користуванні землі сільськогосподарського призначення, що є необхідною умовою для вирощування сільськогосподарських культур, або сільськогосподарських тварин.
Натомість, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.09.2022 №311200942 право власності на земельні ділянки у позивача виникло лише 28.12.2021 /а.с. 87-90/, що унеможливлює вирощування ним зернових культур у 2021 році, які б у подальшому перероблялися ним на борошно.
Отже, позивачем не підтверджено того, що він є сільськогосподарським товаровиробником, а відтак, позивач не відповідає вимогам, які ставляться до суб'єкта - власника нежитлової нерухомості, для звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №500/2407/18.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при визначенні позивачу податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік у сумі 172080 грн. = ((6000 грн. *1%)*2868 кв.м.), діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, за наявності підстав для нарахування позивачу, як власнику нежитлової нерухомості, що є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкового зобов'язання за 2021 рік, а отже, податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 №1308006-2410-1620 прийнято ГУ ДПС у Полтавській області на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та обґрунтовано.
Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенні не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 139, 229, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич