18 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/10029/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни (вул. Ціолковського, буд. 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023) та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, буд. 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023, ідентифікаційний код 02770127) про визнання протиправними дій та стягнення відшкодування шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про:
1) визнання дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як державного органу, такими, що суперечать Конституції України, через порушення Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020, частини другої статті 19, статті 1512 Конституції України, шляхом обмеження, на протязі надмірно тривалого часу, виплати ОСОБА_1 допомоги до 5 травня за 2021 рік, як ветерану війни та особі з інвалідністю І групи внаслідок війни, через порушення її законних інтересів, які гарантовані частиною п'ятою статті 17 Конституції України та статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з одночасним ігноруванням правових висновків в постанові Великої Палата Верховного Суду від 13 січня 2021 року (Справа № 440/2722/20, в пунктах 29-47) та порушенням гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права ОСОБА_1 мирно володіти своїм майном, (висновок (пункт 66) в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 440/2722/20 від 13 січня 2021 року), що призвело до завдання матеріальної шкоди, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, розміром - 13269,00 грн (17690,00 грн - 4421,00 грн);
2) стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на відшкодування завданої матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді недоплаченої в 2021 році щорічної грошової допомоги до 05 травня на загальну суму 13269,00 грн, що пов'язано з діями, які базуються на скасованих нормах права, визнаних неконституційними, з урахуванням пояснень, наданих в позовної заяві, (щодо завдання відповідачем матеріальної шкоди) згідно, наданого в позові розрахунку неповної виплати допомоги за 2021 рік на підставі статті 56, частини третьої статті 152 Конституції України та положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на право мирно володіти своїм майном;
3) визнання персональної, адміністративної з ознаками кримінальної, відповідальності директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_2 за умисні дії з неналежної організації та контролю проведення у державному органі в незаконний спосіб, ігноруючи з 27 лютого 2020 року рішення Конституційного Суду України №З-р/2020, а також правові висновки з цього спору, в пунктах 29-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 (Провадження № 11-325апп21), щодо виконання чинного законодавства стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, що призвело до порушення державних гарантій, встановлених частиною п'ятою статті 17 Конституції України для ветеранів війни, а також виконання функцій держави, а тому і її дискредитації, як правової, з порушенням присяги державного службовця, визначеною статтею 36 Закону України «Про державну службу», з метою виведення з власності ОСОБА_1 , в незаконній спосіб, значної частини державної допомоги до 05 травня за 2021 рік, що призвело до завдання як матеріальної шкоди розміром -13269,00 грн (17690,00 грн - 4421,00 грн), так і моральної шкоди, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві (щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди), що викликало у ОСОБА_1 неминуче почуття обурення та розпачу, через дискредитацію держави Україна, як правової та сприяє підриву довіри до держави на що зверталася увага Конституційного Суду України в Рішенні №12-р/2018 від 18 грудня 2018 року, щодо підриву довіри до держави та неприпустимості обмеження пільг і гарантій ветеранів війни, (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення), а також визнається міжнародним правом через надмірну тривалу затримку у виконанні державним органом, яким є Центр, винесеного проти нього вже чергового судового рішення, враховуючи роз'яснення і висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №440/2722/20, яке напряму стосується протиправних та неконституційних дій Центру і його кeрівника;
4) стягнення з директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_2 , як посадової особи, яка уповноважена на належне виконання функцій держави, щодо забезпечення соціального захисту громадянам, які потребують підтримки з боку держави, на користь ОСОБА_1 грошових коштів за дії, що визнані неконституційними, для забезпечення відшкодування моральної шкоди на суму розміром 17690,00 грн, завданої внаслідок умисного порушення права ОСОБА_1 , відновленого Рішенням Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020, через зловживання службовим становищем з метою умисного порушення права ОСОБА_1 , встановленого чинним законом, шляхом неконституційних дій, з метою виведення з власності ОСОБА_1 частини державної допомоги розміром 13269,00 грн, що, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві, викликало у ОСОБА_1 почуття обурення і розпачу, через дискредитацію держави України, як правової та сприяло підриву довіри до держави через надмірну тривалу затримку у виконанні державним органом, яким є Центр, винесених проти нього судових рішень, враховуючи роз'яснення і висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №440/2722/20, яке напряму стосується протиправних та неконституційних дій Центру і його керівника;
5) визнання протиправними дій на запит про інформацію від 29 вересня 2022 року директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як посадової особи державного органу, ОСОБА_2 та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як державної установи, що полягає у порушенні вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", через ненадання належної інформації ОСОБА_1 , щодо, завірених належним чином, копій розрахунків на доплату щорічної грошової допомоги до 5 травня;
6) зобов'язання директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області надати ОСОБА_1 повну інформацію по розрахункам на доплату щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 відповідно до запиту про інформацію від 29 вересня 2022 року.
Також у вказаній позовній заяві заявлені клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду згідно з вимогами статті 382 КАС України та клопотання про постановлення окремої ухвали відповідно до частин першої, четвертої та дев'ятої статті 249 КАС України і направлення її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення з 27 лютого 2020 року причин та умов, що сприяють директору Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як посадової особи ОСОБА_2 , яка особисто відповідає за роботу державної установи в Полтавській області, умисному порушенню чинної частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ від 23 жовтня 1993 року в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"» №367-ХІV від 25 грудня 1998 року відповідно до якої ОСОБА_1 як ветеран війни, що належить до осіб з інвалідністю І групи внаслідок війни, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, що свідчить про умисне надмірне тривале зловживання керівником, вказаного вище державного органу, службовим становищем з метою порушення права на частину власності ОСОБА_1 , що містить ознаки кримінального правопорушення та злочину проти правосуддя за частиною четвертою статті 382 Кримінального кодексу України (ч. 4. Умисне невиконання службовою особою рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України), через умисне та тривале недодержання юридичних висновків та самого рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020 під час прийняття рішень, щодо донарахування та виплати грошової допомоги до 05 травня ОСОБА_1 в повному обсязі, починаючи як з 27 лютого 2020 року, так і з 04 вересня 2021 року і до теперішнього часу.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 у справі 440/7622/21 (реєстраційний номер в ЄДРСР 98762957) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком; зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (код ЄДРПОУ 02770127; вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Із матеріалів позовної заяви слідує, що листом Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області №К-1368/9 від 14 жовтня 2022 року, підписаного директором Центру Гречаник Людмилою Іванівною, ОСОБА_3 повідомлено про те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року Центром 11 серпня 2021 року проведено розрахунки суми коштів, які підлягають виплаті, та направлено до Департаменту соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, як головного розпорядника бюджетних коштів, на рівні області, для подальшого направлення заявки на виділення коштів з державного бюджету на виконання рішення суду до Міністерства соціальної політики України. Виплата коштів за рішенням суду буде проводитися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №902 від 26 серпня 2021 року з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №538, по мірі надходження коштів.
Не погоджуючись з діями відповідачів щодо невиплати їй заборгованості зі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як ветерану війни та особі з інвалідністю І групи внаслідок війни, що нарахована на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №440/7622/21, позивач звернулася до суду з цим позовом.
За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом частини першої статті 18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог цієї статті особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду, що містяться у постановах від 26 травня 2020 року у справі №522/5265/17 та від 24 вересня 2020 року у справі №640/15623/19.
Звертаючись до суду із позовними вимогами про:
1) визнання дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як державного органу, такими, що суперечать Конституції України, через порушення Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020, частини другої статті 19, статті 1512 Конституції України, шляхом обмеження, на протязі надмірно тривалого часу, виплати ОСОБА_1 допомоги до 5 травня за 2021 рік, як ветерану війни та особі з інвалідністю І групи внаслідок війни, через порушення її законних інтересів, які гарантовані частиною п'ятою статті 17 Конституції України та статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з одночасним ігноруванням правових висновків в постанові Великої Палата Верховного Суду від 13 січня 2021 року (Справа № 440/2722/20, в пунктах 29-47) та порушенням гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права ОСОБА_1 мирно володіти своїм майном, (висновок (пункт 66) в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 440/2722/20 від 13 січня 2021 року), що призвело до завдання матеріальної шкоди, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, розміром - 13269,00 грн (17690,00 грн - 4421,00 грн);
2) стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на відшкодування завданої матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді недоплаченої в 2021 році щорічної грошової допомоги до 05 травня на загальну суму 13269,00 грн, що пов'язано з діями, які базуються на скасованих нормах права, визнаних неконституційними, з урахуванням пояснень, наданих в позовної заяві, (щодо завдання відповідачем матеріальної шкоди) згідно, наданого в позові розрахунку неповної виплати допомоги за 2021 рік на підставі статті 56, частини третьої статті 152 Конституції України та положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на право мирно володіти своїм майном;
3) визнання персональної, адміністративної з ознаками кримінальної, відповідальності директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_2 за умисні дії з неналежної організації та контролю проведення у державному органі в незаконний спосіб, ігноруючи з 27 лютого 2020 року рішення Конституційного Суду України №З-р/2020, а також правові висновки з цього спору, в пунктах 29-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 (Провадження № 11-325апп21), щодо виконання чинного законодавства стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, що призвело до порушення державних гарантій, встановлених частиною п'ятою статті 17 Конституції України для ветеранів війни, а також виконання функцій держави, а тому і її дискредитації, як правової, з порушенням присяги державного службовця, визначеною статтею 36 Закону України «Про державну службу», з метою виведення з власності ОСОБА_1 , в незаконній спосіб, значної частини державної допомоги до 05 травня за 2021 рік, що призвело до завдання як матеріальної шкоди розміром -13269,00 грн (17690,00 грн - 4421,00 грн), так і моральної шкоди, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві (щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди), що викликало у ОСОБА_1 неминуче почуття обурення та розпачу, через дискредитацію держави Україна, як правової та сприяє підриву довіри до держави на що зверталася увага Конституційного Суду України в Рішенні №12-р/2018 від 18 грудня 2018 року, щодо підриву довіри до держави та неприпустимості обмеження пільг і гарантій ветеранів війни, (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення), а також визнається міжнародним правом через надмірну тривалу затримку у виконанні державним органом, яким є Центр, винесеного проти нього вже чергового судового рішення, враховуючи роз'яснення і висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №440/2722/20, яке напряму стосується протиправних та неконституційних дій Центру і його кeрівника;
4) стягнення з директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_2 , як посадової особи, яка уповноважена на належне виконання функцій держави, щодо забезпечення соціального захисту громадянам, які потребують підтримки з боку держави, на користь ОСОБА_1 грошових коштів за дії, що визнані неконституційними, для забезпечення відшкодування моральної шкоди на суму розміром 17690,00 грн, завданої внаслідок умисного порушення права ОСОБА_1 , відновленого Рішенням Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020, через зловживання службовим становищем з метою умисного порушення права ОСОБА_1 , встановленого чинним законом, шляхом неконституційних дій, з метою виведення з власності ОСОБА_1 частини державної допомоги розміром 13269,00 грн, що, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві, викликало у ОСОБА_1 почуття обурення і розпачу, через дискредитацію держави України, як правової та сприяло підриву довіри до держави через надмірну тривалу затримку у виконанні державним органом, яким є Центр, винесених проти нього судових рішень, враховуючи роз'яснення і висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №440/2722/20, яке напряму стосується протиправних та неконституційних дій Центру і його керівника;
позивач фактично не погоджується з бездіяльністю відповідачів, яка, на її думку, була допущена відповідачами під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року по справі №440/7622/21.
Тобто фактичною підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стала незгода позивача з бездіяльністю відповідачів щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року по справі №440/7622/21 в частині зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Таким чином, розгляд вищевказаних позивачем вимог по суті буде передбачати надання правової оцінки питанню повного чи неповного, належного чи неналежного виконання або невиконання відповідачами судового рішення у справі №440/7622/21.
Оскільки позов у вищевказаній частині позовних вимог фактично спрямований на зобов'язання відповідачів виконати інше судове рішення - рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №440/7622/21 та фактично є однією із форм контролю за виконанням судового рішення, то не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства цю справу у частині позовних вимог про:
1) визнання дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як державного органу, такими, що суперечать Конституції України, через порушення Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020, частини другої статті 19, статті 1512 Конституції України, шляхом обмеження, на протязі надмірно тривалого часу, виплати ОСОБА_1 допомоги до 5 травня за 2021 рік, як ветерану війни та особі з інвалідністю І групи внаслідок війни, через порушення її законних інтересів, які гарантовані частиною п'ятою статті 17 Конституції України та статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з одночасним ігноруванням правових висновків в постанові Великої Палата Верховного Суду від 13 січня 2021 року (Справа № 440/2722/20, в пунктах 29-47) та порушенням гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права ОСОБА_1 мирно володіти своїм майном, (висновок (пункт 66) в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 440/2722/20 від 13 січня 2021 року), що призвело до завдання матеріальної шкоди, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, розміром - 13269,00 грн (17690,00 грн - 4421,00 грн);
2) стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на відшкодування завданої матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді недоплаченої в 2021 році щорічної грошової допомоги до 05 травня на загальну суму 13269,00 грн, що пов'язано з діями, які базуються на скасованих нормах права, визнаних неконституційними, з урахуванням пояснень, наданих в позовної заяві, (щодо завдання відповідачем матеріальної шкоди) згідно, наданого в позові розрахунку неповної виплати допомоги за 2021 рік на підставі статті 56, частини третьої статті 152 Конституції України та положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на право мирно володіти своїм майном;
3) визнання персональної, адміністративної з ознаками кримінальної, відповідальності директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_2 за умисні дії з неналежної організації та контролю проведення у державному органі в незаконний спосіб, ігноруючи з 27 лютого 2020 року рішення Конституційного Суду України №З-р/2020, а також правові висновки з цього спору, в пунктах 29-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 (Провадження № 11-325апп21), щодо виконання чинного законодавства стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, що призвело до порушення державних гарантій, встановлених частиною п'ятою статті 17 Конституції України для ветеранів війни, а також виконання функцій держави, а тому і її дискредитації, як правової, з порушенням присяги державного службовця, визначеною статтею 36 Закону України «Про державну службу», з метою виведення з власності ОСОБА_1 , в незаконній спосіб, значної частини державної допомоги до 05 травня за 2021 рік, що призвело до завдання як матеріальної шкоди розміром -13269,00 грн (17690,00 грн - 4421,00 грн), так і моральної шкоди, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві (щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди), що викликало у ОСОБА_1 неминуче почуття обурення та розпачу, через дискредитацію держави Україна, як правової та сприяє підриву довіри до держави на що зверталася увага Конституційного Суду України в Рішенні №12-р/2018 від 18 грудня 2018 року, щодо підриву довіри до держави та неприпустимості обмеження пільг і гарантій ветеранів війни, (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення), а також визнається міжнародним правом через надмірну тривалу затримку у виконанні державним органом, яким є Центр, винесеного проти нього вже чергового судового рішення, враховуючи роз'яснення і висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №440/2722/20, яке напряму стосується протиправних та неконституційних дій Центру і його кeрівника.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Враховуючи, що позовна вимога про стягнення з директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_2 , як посадової особи, яка уповноважена на належне виконання функцій держави, щодо забезпечення соціального захисту громадянам, які потребують підтримки з боку держави, на користь ОСОБА_1 грошових коштів за дії, що визнані неконституційними, для забезпечення відшкодування моральної шкоди на суму розміром 17690,00 грн, завданої внаслідок умисного порушення права ОСОБА_1 , відновленого Рішенням Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020, через зловживання службовим становищем з метою умисного порушення права ОСОБА_1 , встановленого чинним законом, шляхом неконституційних дій, з метою виведення з власності ОСОБА_1 частини державної допомоги розміром 13269,00 грн, що, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві, викликало у ОСОБА_1 почуття обурення і розпачу, через дискредитацію держави України, як правової та сприяло підриву довіри до держави через надмірну тривалу затримку у виконанні державним органом, яким є Центр, винесених проти нього судових рішень, враховуючи роз'яснення і висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №440/2722/20, яке напряму стосується протиправних та неконституційних дій Центру і його керівника, обґрунтована позивачем у позовній заяві незгодою із невиконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №440/7622/21 в частині зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, та така позовна вимога не заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити відповідний публічно-правовий спір, що був предметом розгляду у справі №440/7622/21, суд доходить висновку, що така позовна вимога про стягнення моральної шкоди вирішується судом в порядку цивільного судочинства, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В постанові від 23 травня 2018 року у справі № 9901/505/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний висновок: "поняття “спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства” слід тлумачити у світлі частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому суд першої інстанції правильно не зазначив суд, до юрисдикції якого мав би, за аргументами скаржника, належати розгляд цієї справи".
Оскаржувані позивачем дії/бездіяльність щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №440/7622/21 можуть бути оскаржені відповідно до статті 383 КАС України.
Тобто, якщо позивач вважає протиправними бездіяльність /дії відповідачів, допущену (вчинені) при виконанні вищевказаного рішення Полтавського окружного адміністративного суду, то вона може звернутись до суду в порядку КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у відповідній частині позовних вимог, відсутні підстави для розгляду клопотання позивача про постановлення окремої ухвали, яке вмотивоване невиконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №440/7622/21 в частині виплати позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік.
Стосовно іншої частини позовних вимог суд зазначає наступне.
Адміністративний позов у частині позовних вимог про:
5) визнання протиправними дій на запит про інформацію від 29 вересня 2022 року директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як посадової особи державного органу, ОСОБА_2 та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як державної установи, що полягає у порушенні вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", через ненадання належної інформації ОСОБА_1 , щодо, завірених належним чином, копій розрахунків на доплату щорічної грошової допомоги до 5 травня;
6) зобов'язання директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області надати ОСОБА_1 повну інформацію по розрахункам на доплату щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 відповідно до запиту про інформацію від 29 вересня 2022 року.
відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження у частині позовних вимог стосовно надання інформації на запит позивача від 29 вересня 2022 року на цій стадії відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Враховуючи предмет позову та вимогу наведеної норми, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про витребування від Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області копій її запиту від 29 вересня2022 року та листа Центру №К-1368/9 від 14 жовтня 2022 року.
Надаючи оцінку такому клопотанню, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною четвертою статті 77 цього Кодексу встановлено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Зважаючи на те, що докази, які позивач просить витребувати, містять інформацію щодо предмета доказування та знаходяться у іншого учасника справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та витребування відповідних доказів від Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
Також частиною четвертою статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Беручи до уваги викладене, для повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи є необхідність витребувати від відповідачів додаткові докази у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 9, 21, 170, 171, 248, 256, 263, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни (вул. Ціолковського, буд. 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023) та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, буд. 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023, ідентифікаційний код 02770127) у частині позовних вимог про:
1) визнання дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як державного органу, такими, що суперечать Конституції України, через порушення Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020, частини другої статті 19, статті 1512 Конституції України, шляхом обмеження, на протязі надмірно тривалого часу, виплати ОСОБА_1 допомоги до 5 травня за 2021 рік, як ветерану війни та особі з інвалідністю І групи внаслідок війни, через порушення її законних інтересів, які гарантовані частиною п'ятою статті 17 Конституції України та статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з одночасним ігноруванням правових висновків в постанові Великої Палата Верховного Суду від 13 січня 2021 року (Справа № 440/2722/20, в пунктах 29-47) та порушенням гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права ОСОБА_1 мирно володіти своїм майном, (висновок (пункт 66) в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 440/2722/20 від 13 січня 2021 року), що призвело до завдання матеріальної шкоди, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, розміром - 13269,00 грн (17690,00 грн - 4421,00 грн);
2) стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на відшкодування завданої матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді недоплаченої в 2021 році щорічної грошової допомоги до 05 травня на загальну суму 13269,00 грн, що пов'язано з діями, які базуються на скасованих нормах права, визнаних неконституційними, з урахуванням пояснень, наданих в позовної заяві, (щодо завдання відповідачем матеріальної шкоди) згідно, наданого в позові розрахунку неповної виплати допомоги за 2021 рік на підставі статті 56, частини третьої статті 152 Конституції України та положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на право мирно володіти своїм майном;
3) визнання персональної, адміністративної з ознаками кримінальної, відповідальності директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_2 за умисні дії з неналежної організації та контролю проведення у державному органі в незаконний спосіб, ігноруючи з 27 лютого 2020 року рішення Конституційного Суду України №З-р/2020, а також правові висновки з цього спору, в пунктах 29-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 (Провадження № 11-325апп21), щодо виконання чинного законодавства стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, що призвело до порушення державних гарантій, встановлених частиною п'ятою статті 17 Конституції України для ветеранів війни, а також виконання функцій держави, а тому і її дискредитації, як правової, з порушенням присяги державного службовця, визначеною статтею 36 Закону України «Про державну службу», з метою виведення з власності ОСОБА_1 , в незаконній спосіб, значної частини державної допомоги до 05 травня за 2021 рік, що призвело до завдання як матеріальної шкоди розміром -13269,00 грн (17690,00 грн - 4421,00 грн), так і моральної шкоди, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві (щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди), що викликало у ОСОБА_1 неминуче почуття обурення та розпачу, через дискредитацію держави Україна, як правової та сприяє підриву довіри до держави на що зверталася увага Конституційного Суду України в Рішенні №12-р/2018 від 18 грудня 2018 року, щодо підриву довіри до держави та неприпустимості обмеження пільг і гарантій ветеранів війни, (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення), а також визнається міжнародним правом через надмірну тривалу затримку у виконанні державним органом, яким є Центр, винесеного проти нього вже чергового судового рішення, враховуючи роз'яснення і висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №440/2722/20, яке напряму стосується протиправних та неконституційних дій Центру і його кeрівника;
4) стягнення з директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_2 , як посадової особи, яка уповноважена на належне виконання функцій держави, щодо забезпечення соціального захисту громадянам, які потребують підтримки з боку держави, на користь ОСОБА_1 грошових коштів за дії, що визнані неконституційними, для забезпечення відшкодування моральної шкоди на суму розміром 17690,00 грн, завданої внаслідок умисного порушення права ОСОБА_1 , відновленого Рішенням Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020, через зловживання службовим становищем з метою умисного порушення права ОСОБА_1 , встановленого чинним законом, шляхом неконституційних дій, з метою виведення з власності ОСОБА_1 частини державної допомоги розміром 13269,00 грн, що, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві, викликало у ОСОБА_1 почуття обурення і розпачу, через дискредитацію держави України, як правової та сприяло підриву довіри до держави через надмірну тривалу затримку у виконанні державним органом, яким є Центр, винесених проти нього судових рішень, враховуючи роз'яснення і висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №440/2722/20, яке напряму стосується протиправних та неконституційних дій Центру і його керівника.
Роз'яснити позивачу, що позовна вимога про стягнення з директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ОСОБА_2 , як посадової особи, яка уповноважена на належне виконання функцій держави, щодо забезпечення соціального захисту громадянам, які потребують підтримки з боку держави, на користь ОСОБА_1 грошові кошти за дії, що визнані неконституційними, для забезпечення відшкодування моральної шкоди на суму розміром 17690,00 грн, завданої внаслідок умисного порушення права ОСОБА_1 , відновленого Рішенням Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року №З-р/2020, через зловживання службовим становищем з метою умисного порушення права ОСОБА_1 , встановленого чинним законом, шляхом неконституційних дій, з метою виведення з власності ОСОБА_1 частини державної допомоги розміром 13269,00 грн, що, з урахуванням пояснень, наданих в позовній заяві, викликало у ОСОБА_1 почуття обурення і розпачу, через дискредитацію держави України, як правової та сприяло підриву довіри до держави через надмірну тривалу затримку у виконанні державним органом, яким є Центр, винесених проти нього судових рішень, враховуючи роз'яснення і висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №440/2722/20, яке напряму стосується протиправних та неконституційних дій Центру і його керівника, підлягає розгляду судом в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити, що повторне звернення тієї самої особи до суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/10029/22 за позовом ОСОБА_1 до директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області у частині позовних вимог про:
-визнання протиправними дій на запит про інформацію від 29 вересня 2022 року директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як посадової особи державного органу, ОСОБА_2 та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, як державної установи, що полягає у порушенні вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", через ненадання належної інформації ОСОБА_1 , щодо, завірених належним чином, копій розрахунків на доплату щорічної грошової допомоги до 5 травня;
-зобов'язання директора Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Гречаник Людмили Іванівни та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області надати ОСОБА_1 повну інформацію по розрахункам на доплату щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 відповідно до запиту про інформацію від 29 вересня 2022 року.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзивів і доданих до них документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзивів до суду. Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову у силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Задовольнити клопотання позивача про витребування доказів.
Витребувати від відповідачів належним чином засвідчені копії:
- рішення про нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2021 рік та документів, на підставі яких прийнято це рішення;
- документів, що підтверджують нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2021 рік, а також відомостей про наявну заборгованість зі сплати такої допомоги;
- звернення позивача з приводу нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в належному розмірі від 29 вересня 2022 року;
- листа Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області №К-1368/9 від 14 жовтня 2022 року та всіх документів, на підставі яких надана відповідь таким листом;
- інших матеріалів у частині, що стосується цього позову.
Витребувані докази надати у строк для подання відзиву на позов.
Роз'яснити, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. У разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина сьома та восьма статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Попередити учасників справи, що невиконання процесуальних обов'язків, зловживання правами та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства є підставою до застосування судом заходів процесуального примусу визначених статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України у мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Надіслати відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала у частині відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Слободянюк