Справа № 2-678/10
06 липня 2010 року Індустріальний районний суд м . Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.
при секретарі Губа В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м . Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства „АІС-Поліс”, ОСОБА_3, третя особа: ПАТ „УкрСиббанк” про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди,
У січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про виплату страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що 14.05.2009 року у м. Дніпропетровську відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль „Форд Фокус”, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності. Шкода була заподіяна з причини порушення відповідачем ОСОБА_3 ПДР. Після ДТП, у встановлений договором страхування строк, позивач звернувся до страхової компанії АСТ „АІС-Поліс”. Страхова компанія запевнила позивача про своєчасну виплату йому страхового відшкодування, але виплати не проводилися. Тому позивач вимушений був звернутися до ОСОБА_4, у якої взяв у борг 6000 грн. на ремонт автомобіля. У липні 2009 року позивач відремонтував автомобіля. На ремонт було витрачено 7352 грн. Відповідно до договору страхування сума франшизи складає 0,5% - 533 грн., тому страховому відшкодування підлягає сума у розмірі 6819 грн. Відповідно до договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплат страхового відшкодування. Тому за кожен день прострочки відповідач має сплатити пеню у розмірі 0.1% від суми несвоєчасного страхового відшкодування - 1032 грн. Страхова компанія сплатила страхове відшкодування 14.10.2009 року у розмірі 6390 грн. Таким чином, страхова компанія не сплатила позивачеві грошові кошти у розмірі 429 грн. Крім того, позивач вважає, що діями відповідачів йому була завдана моральна шкода у розмірі 15000 грн. Тому просив стягнути з АСТ „АІС-Поліс” на користь позивача суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 429 грн., суму пені у розмірі 1032 грн., моральну шкоду у розмірі 10000 грн., стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача суму франшизи у розмірі 533 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., судові витрати, витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., витрати по оформленню довіреності у розмірі 300 грн. покласти на відповідачів.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Представник третьої особи ПАТ „УкрСиббанк” у судове засідання не з'явися. В матеріалах справи є клопотання представника третьої особи від 05.07.2010 року про розгляд справи без участі ПАТ „УкрСиббанк”.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 14 травня 2009 року у м. Дніпропетровську по вул. Макарова відбулася дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою ДАІ № 002859 (а. с. 32). В результаті ДТП був ушкоджений автомобіль „Форд Фокус”, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію (а. с. 13). Автомобіль „Форд Фокус”, 2008 року випуску, переданий в заставу АТ „УкрСиббанк” за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11402911000 від 13.10.2008 року (а. с. 29-31). Винним у вчинення даного ДТП було визнано ОСОБА_3, що підтверджується постановою Красногвардійського суду Дніпропетровської області від 03.06.2009 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності (а. с. 33).
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
09.10.2008 року між позивачем та АСТ „АІС-Поліс” було укладено договір № 047109 добровільного страхування транспортного засобу (а. с. 16-28), предметом якого є належний позивачу автомобіль. Після настання страхового випадку позивач звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування та подав всі необхідні документи до страхової компанії. На неодноразові звернення позивача (а. с. 37-38) до страхової компанії, остання виплату страхового відшкодування не проводила. Позивач вимушений був у липні 2009 року за власні кошти відремонтувати автомобіль. Згідно наданих позивачем документів матеріальна шкода, завдана йому фактично складає 7352 грн. (а. с. 35). 14 жовтня 2009 року страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 6390 грн., що підтверджується копією виписки за особовим рахунком (а. с. 41).
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про страхування” при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно п. 24.26.2 договору страхування виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 10 робочих днів від дати складання страхового акта.
Згідно п. 27.6 договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,1% від суми несвоєчасного страхового відшкодування за кожний календарний день прострочення виплати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача Акціонерного страхового товариства „АІС-Поліс” на користь позивача необхідно стягнути суму страхового відшкодування у розмірі 429 грн., що складається з різниці між фактично витраченими на ремонт коштами за мінусом франшизи та виплаченими відповідачем коштами (7352 грн. витрати на ремонт автомобіля - 533 грн. 0,5% франшизи - 6390 грн. сплаченого страхового відшкодування = 429 грн.) та пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 1032 грн. (120 днів прострочки виплати х 6 грн. 80 коп. 0,1% від суми несвоєчасного страхового відшкодування = 1032 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Винним у спричиненні позивачу майнової шкоди є ОСОБА_3, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача суму франшизи у розмірі 533 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
У судовому засіданні знайшло підтвердження спричинення позивачу з вини відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням його майна, оскільки позивач не міг довгий час користуватися своїм автомобілем, вимушений був прикладати додаткових зусиль для організації свого життя. Однак суд критично відноситься до суми моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, і вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000 грн. Щодо стягнення з відповідача Акціонерного страхового товариства „АІС-Поліс” на користь позивача моральної шкоди, суд вважає необхідним відмовити, оскільки це не передбачено діючим законодавством.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 179 грн. 50 коп.
В той же час суд вимушений відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідачів на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн. та витрат по оформленню довіреності у розмірі 300 грн., оскільки дані витрати належним чином документально не підтверджені.
Керуючись ст. ст. 23, 990, 1166, 1167 ЦК України, ст. 20 Закону України „Про страхування” , ст. ст. 11, 15, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного Страхового Товариства „Аіс-Поліс” на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 429 грн. суму пені у розмірі 1032 грн., всього - 1461 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму франшизи у розмірі 533 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн., всього - 1533 грн.
Стягнути солідарно з Акціонерного Страхового Товариства „Аіс-Поліс”, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 179 грн. 50 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суду м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя С.Г. Зосименко