Справа № 2-487/10
09 липня 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.
при секретарі Карпенко В.Ю
за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Придніпровська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на Ѕ частину квартири,
У грудні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, посилаючись на те, що вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей. Рішенням спільних зборів адміністрації та профспілкового комітету АК «Комбінат Придніпровський» від 24.07.1997 року було вирішено придбати для їх сім'ї квартиру, яка була у вільному продажу. Позивачці та її чоловіку були виділені кошти у розмірі 7733 грн. 70 коп. Чоловік 30.07.1997 року уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на Придніпровській товарній біржі. Покупцем у договорі купівлі-продажу зазначено ОСОБА_6 Вважає, що даний договір є недійсним, оскільки у відповідності до ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року) договору купівлі-продажу нерухомого майна підлягали обов'язковому нотаріальному оформленню. Про своє порушене право позивачка дізналася після подачі до суду позову про розділ майна у 2009 році. Просила поновити їй строк позовної давності, визнати дійсним правочин купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1, укладений її колишнім чоловіком ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з другої сторони в приміщенні Дніпропетровської товарної біржі, який не зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації м. Дніпропетровська, визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, придбану у спільному шлюбі з ОСОБА_6 за спільні сумісні кошти.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги і просила задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися. Повідомлені відповідно до вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України.
Відповідачка ОСОБА_6 у судове засідання з'явився. Позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що дійсно він уклав з договір купівлі-продажу спірної кватири на Придніпровській товарній біржі 30.07.1997 року. Згідно договору на той час він не підлягав нотаріальному оформленню. Кошти на придбання квартири було надано підприємством йому особисто за рішенням адміністрації та профспілкового комітету АК «»Комбінат Придніпровський». Це не були спільні кошти подружжя. Крім того, підприємством було виділено кошти у розмірі 21803 грн. 57 коп., а не 7733 грн., як зазначає позивачка. Всі оригінали документів на квартиру знаходяться у позивачки і вона не хоче їх віддавати.
Представник третьої особи у судове засіданні не з'явився.
Суд, вислухавши пояснення сторін, думку адвоката, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 знаходилися у зареєстрованому шлюбу з 03.09.1983 року. Шлюб було розірвано 21.10.2009 року. З виписки із протоколу спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету АК «Придніпровський» від 24 липня 1997 року вбачається, що ОСОБА_6 працює на підприємстві з 1983 року, з 1984 року стоїть на квартирному обліку під № 1, тому адміністрація та профспілковий комітет підприємства дали згоду на придбання 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 для ОСОБА_6. 30 липня 1997 року ОСОБА_6 уклав із ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на Придніпровській товарній біржа договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3. Згідно договору кватири була придбана за 21 803 грн. 57 коп.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року договір купівлі-продажу, зареєстрований на товарній біржі, на підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, суд не може прийняти до уваги посилання позивачки на те, що спірний договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки на момент його укладання законодавством не передбачалося нотаріальне посвідчення такого договору і посилання позивачки на ст.47 ЦК України (в редакції 1963 року) є безпідставним.
Згідно довідки ВАТ АК «Комбінат Придніпровський» № 16/788 від 23.12.2009 року ОСОБА_2 знаходилася на квартирному обліку АК «Комбінат Придніпровський» з 1984 року та була знята з нього 24 липня 1997 року у зв'язку із виділенням квартири за адресою: АДРЕСА_4 на чотири особи: ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Суд не може прийняти до уваги посилання позивачки на те, що дана квартира була придбана на спільні кошти подружжя і тому є їх спільною сумісною власністю у відповідності до ст. 22 КпШС України, оскільки у судовому засіданні знайшло підтвердження і сторони не заперечували, що квартира була придбана за кошти підприємства,які були цільовим платежем надані ОСОБА_6 для придбання квартири. Дані кошти подружжям ОСОБА_6 підприємству не поверталися.
У судовому засіданні знайшло підтвердження того, що позивачці з моменту укладання договору купівлі-продажу було достовірно відомо про те, що відповідач ОСОБА_6 мав самостійно укладати договір, оскільки вона на той час відпочивала на морі і тільки тому не була присутня при укладанні договору. Оригінали договору купівлі-продажу та технічного паспорту на квартиру знаходять у позивачки. В спірній квартирі ОСОБА_6 з жовтня 2009 року не проживає. У квартирі на теперішній час проживає молодша дочка сторін та зареєстрована старша дочка. Тому суд не вбачає підстав для поновлення строку позовної давності.
Керуючись ст. 204 ЦК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, ст. 22 КпШС України, ст. ст. 11, 15, 60, 88, 212,213,214,215 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя С.Г. Зосименко