Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201
Іменем України
09.08.2010Справа №2-33/3640-2010
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до відповідачів : Судацької міської ради (м. Судак, вул. Леніна, 85-а)
виконавчого комітету Судацької міської ради (м. Судак, вул. Леніна, 85-а).
про визнання дійсним договору купівлі-продажу
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Позивач: ОСОБА_2, фізична особа-підприємець, паспорт.
Відповідачів: Кутик Ігор Анатолійович, представник, довіреність від 31.05.2010р. № 02.1-16/484, Судацька міська рада;
Кутик Ігор Анатолійович, представник, довіреність від 31.05.2010р. № 02.1-16/481, виконавчий комітет Судацької міської ради.
Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів, Судацької міської ради та виконавчого комітету Судацької міської ради, та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Судацькою міською радою 11 березня 2010 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач, Судацька міська рада, ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки та обґрунтовані посиланням та статтю 220 Цивільного кодексу України.
Відповідач, Судацька міська рада, надав відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 38).
Відповідач, виконавчий комітет Судацької міської ради, надав відзив на позов, в якому пояснив, що на даний час розмежування земель державної та комунальної власності не проведено, у зв'язку з чим, державний акт на спірну земельну ділянку у відповідача відсутній, з огляду на що, Судацька міська рада позбавлена можливості забезпечити нотаріальне посвідчення спірного договору купівлі-продажу. Також відповідач вказує, що відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації (а.с. 39).
05 серпня 2010 року до господарського суду надійшли клопотання приватного підприємства «Профі» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору (а.с. 19, 21-22).
В обґрунтування своїх клопотань заявники посилаються на той факт, що вони є власниками суміжних земельних ділянок поряд з ділянкою, переданою за договором купівлі-продажу, вимоги про визнання дійсним якого є предметом даного спору.
Суд відмовляє в задоволенні таких клопотань, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийнятті судом рішення у справі зазнають певних змін.
Предметом даного позову є визнання дійсним договору купівлі-продажу, що був укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Судацькою міською радою.
Доказів того, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки заявників або жоден з них знаходиться у матеріальних правовідносинах з однією із сторін у даній справі стосовно предмету даного спору, суду надано не було.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням учасників судового процесу відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази, суд
встановив:
Рішенням Судацької міської ради 35 сесії 23 скликання від 20 березня 2001 року затверджений «Проект відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2 в Курортному парку м. Судака для розміщення дитячого містечка загальною площею 0.6121 га.» фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 передано на 25 років земельну ділянку, площею 0,5850 га із земель Судацької міської ради (а.с.7).
На підставі вказаного рішення Судацької міської ради, 09 квітня 2001 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір оренди, відповідно до умов якого останньому передані земельні ділянки, розташовані у місті Судак в Курортному парку, загальною площею 0,5850 га та надані в довгострокову оренду строком на 25 років. (а.с. 8-9).
Рішенням Судацької міської ради 51 сесії 5 скликання від 26 лютого 2010 року № 2716/51, Судацькій міській раді ухвалено укласти з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,5850 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, за ціною 1873570 грн., із розрахунку 320.27 грн. за 1 кв.м. з розстрочкою строком на один рік з виплатою вартості ціни земельної ділянки в порядку, встановленому законом (а.с .11).
Пунктом 3 цього рішення фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 зобов'язано провести оформлення укладення договору купівлі-продажу в строк 14 календарних днів.
На підставі рішення 51 сесії 5 скликання Судацької міської ради від 26 лютого 2010 року № 2716/51, а також рішення господарського суду АР Крим від 07 травня 2008 року по справі № 2-3/1969-2008, 11 травня 2010 року між Судацькою міською радою (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,5834 га, розташованої у АДРЕСА_2 (а.с. 12-13).
Пунктом 2.2.2 договору покупець взяв на себе обов'язок забезпечити його нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію.
Відповідно до пункту 8.1 цього договору він підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
З метою нотаріального посвідчення спірного договору 12 травня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 листом № 11 звернувся до Судацького міського голови з клопотанням направити представника до нотаріуса (а.с. 14).
09 червня 2010 року позивач знов звернувся до Судацького міського голови з клопотанням з'явитися до нотаріуса (а.с. 15).
24 червня 2010 року позивач в третій раз звернувся до відповідача з клопотанням направити свого представника для нотаріального посвідчення договору (а.с. 16).
17 червня 2010 року виконавчий комітет Судацької міської ради своїм листом № К-1/694/2 повідомив позивача, що обов'язок по забезпеченню нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відповідно до пункту 2.2.2 цього договору покладено саме на покупця (а.с. 17).
Вказане з'явилося підставою для звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із даною позовною заявою до господарського суду АР Крим.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного позову є вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, які обґрунтовані посиланнями на статтю 220 Цивільного кодексу України, а також на положення Земельного кодексу України.
Як вже було зазначено, 26 лютого 2010 року між Судацькою міською радою (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,5834 га, розташованої у АДРЕСА_2 (а.с. 12-13).
Розділом 2 цього договору визначені обов'язки сторін.
Так, відповідно до пунктів 2.1.1, 2.1.2. продавець зобов'язаний передати у власність покупця земельну ділянку вільну від будь-яких прав третіх осіб.
Пунктом 2.2 покупець, в свою чергу, зобов'язався у встановленому договором порядку та строки оплатити вартість ділянки, забезпечити нотаріальне посвідчення цього договору та його державну реєстрацію, оплатити витрати, пов'язані з укладенням договору, його нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією, надати продавцю документи, що підтверджують виконання умов цього договору.
Відповідно до пункту 2.4 договору продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по передачі земельної ділянки у власність покупця після фактичної передачі земельної ділянки покупцю.
Покупець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по оплаті придбаної земельно ділянки з моменту перерахування по вказанню продавця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету суми, що вказана у розділі 3 договорів (пункт 2.5 договору)
Так, пунктом 3.1 договору визначено, що вартість земельної ділянки складає 1873570.00 грн. без урахування податку на додану вартість.
Ця сума виплачується покупцем продавцю в розстрочку на один рік з моменту укладення договору купівлі-продажу (пункт 3.2).
На виконання умов договору, позивачем 29 червня 2010 року на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Судака перерахована сума в розмірі 20000.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27 (а.с. 18).
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та поясненнями позивача та представника відповідачів.
Статтею 204 Цивільного кодексу України, передбачена презумпція правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Законодавцем для кожного із видив договору купівлі-продажу (договору купівлі-продажу нерухомості, земельної ділянці та інше) передбачений ряд юридичних особливостей, дотримання яких сторонами яких є обов'язковим та вабить дійсність угоди.
Цивільно-правовою характеристикою договору купівлі-продажу зокрема є його оплатність, консенсуальність та двостороння зобов'язальність.
Статтею 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до частини 3 статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно з частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Вказана правова норма кореспондується з положеннями статті 638 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, та не заперечувалось сторонами, при укладені договору купівлі-продажу земельної ділянки сторонами, досягнуто згоди за усіма суттєвими умовами, однак, ухилиненя відповідача від нотаріального посвідчення спірного договору порушує права та охоронювані інтереси позивача як набувача спірного майна, що дає підстави для визнання договору дійсним у судовому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Таким чином, законодавцем визначено, що для визнання договору дійсним, необхідно існування таких обставин як до домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, повне або часткове виконання умов договору сторонами (як то передача майна продавцем, за договором купівлі-продажу покупцю, або сплата покупцем предмету договору купівлі-продажу та інше), та однією із суттєвих умов визнання договору дійсним є ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору.
З наведеного вбачається, що єдиним способом захисту майнового права позивача є визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним.
Отже, суд вважає, що перерахування позивачем на розрахунковий рахунок місцевого бюджету міста Судака суми в розмірі 20000.00 грн. свідчить про часткове виконання договору оренди, а також те, що бездіяльність відповідача є прямим доказом ухилення останнього від нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.
За згодою представників сторін в судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Судацькою міською радою від 11 березня 2010 року, загальною площею 0.5834 га, у тому числі:
· для рекреаційного призначення (будівництва та обслуговування містечка) - 0,4614 га, код УКЦІЗ - 1,17, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1;
· для іншої комерційної діяльності (будівництва та обслуговування кафе на 25 посадочний місць) - 0,0276 га, код УКЦІЗ - 1.11.6, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2;
· для іншої комерційної діяльності (будівництва та обслуговування кафе на 50 посадочних місць) - 0,0339 га, код УКЦІЗ 1.11.6, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3;
· для іншої комерційної діяльності (будівництва та обслуговування театру відкритого типу на 100 посадочних місць) - 0,0605 га, код УКЦІЗ - 1.11.6, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.