Постанова від 26.07.2010 по справі 02-03/249/22

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2010 р. № 02-03/249/22

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Данилової Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної

скарги Білоцерківського національного аграрного університету, Київська область

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2010р.

у справі №02-03/249/22 господарського суду Київської області

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4

місто Біла Церква, Київська область

до Білоцерківського національного аграрного університету

про про стягнення 39 085,38грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5;

від відповідача: не з'явилися.

УСТАНОВИВ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Білоцерківського національного аграрного університету 39 085,38 грн.

01.03.2010р. ухвалою господарського суду Київської області (суддя: Третьякова О.О.) позовну заяву повернуто позивачеві без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги не пов'язані підставами виникнення та засобами доказування. 22.04.2010р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Шкурдова Л.М. -головуючий, Шевченко В.Ю., Яковлєва М.Л.) постановою, перевірену ухвалу суду першої інстанції скасував. Справу направив на розгляд до господарського суду Київської області.

У касаційній скарзі Білоцерківський національний аграрний університет посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що, на його думку, призвело до ухвалення незаконного судового рішення, тому просив скасувати постанову у справі. Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Позовною заявою є процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 58 вказаного Кодексу в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Зі змісту статті 58 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що об'єднання в позовній заяві вимог до одного відповідача за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин. Отже, дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, і це підтверджується матеріалами справи, предметом позову є вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення з Білоцерківського національного аграрного університету 39085,38 грн. з яких: 20 200,00 грн. -борг за договором від 22.03.2007 р. на виконання робіт з дискування полів БДВ-210 та договором від 28.03.2007 р. на виконання робіт з оранки звичайної, 4895,00 грн. -за договором від 13.05.2008 р. на виконання робіт з культивації, 1 560, 29 грн. -3% річних, 8 395,41 грн. -інфляційних втрат, 2 278, 03 грн. -пені, 1 756, 65 грн. -штраф. Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою позову підприємцем визначено невиконання відповідачем зобов'язань щодо проведення розрахунків за виконані роботи згідно вказаних договорів, які укладені між тими ж сторонами та є аналогічними. При цьому, на підтвердження виконання робіт за договором від 22.03.2007 р. та договором від 28.03.2007 р. позивачем надано один спільний акт виконаних робіт від 11.12.2007 р. Водночас, позивачем до позовної заяви додано спільний акт звірки взаєморозрахунків, що підписаний представниками обох сторін та детальний розрахунок 3% річних, інфляційних збитків, пені та штрафу. Отже, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, в позовній заяві об'єднано вимоги, пов'язані між собою як підставами виникнення так і поданими доказами і сумісний їх розгляд не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин спорів та не утруднить вирішення спору, а навпаки прискорить процес з'ясування прав і взаємовідносин сторін. Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції про незаконність повернення місцевим судом позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України є правомірним. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі про порушення апеляційним судом приписів процесуального законодавства, не знайшли свого підтвердження. За таких обставин, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції залишається без змін, а касаційна скарга -без задоволення. Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківського національного аграрного університету залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2010р. у справі №02-03/249/22 господарського суду Київської область - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань

Суддя Л.В. Ковтонюк

СуддяТ.Б.Данилова

Попередній документ
10738249
Наступний документ
10738251
Інформація про рішення:
№ рішення: 10738250
№ справи: 02-03/249/22
Дата рішення: 26.07.2010
Дата публікації: 17.08.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори