26 липня 2010 р. № 17/91
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Данилової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної
скаргиКооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств, м. Рівне
напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2009р.
у справігосподарського суду Рівненської області №17/91
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ганц",
Івано-Франківська область
доКооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств
простягнення 26 629,70грн.
за участю представників сторін:
від позивача:Ничипорчук Л.М.
від відповідача: Грибок Л.Т.
15.06.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ганц" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" 26629,70 грн. -заборгованості. В обґрунтування своїх вимог товариство посилалось на порушення відповідачем зобов'язань щодо проведення розрахунків за поставлений товар, мінеральну воду "Перегінська" згідно договору поставки від 13.06.2008р.
02.09.2009р. рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Петухов М.Г.) позовні вимоги задоволено частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 14806,18 грн. - заборгованості, з посиланням на доведеність факту реалізації відповідачем поставленого позивачем товару на вказану суму. В частині стягнення 14427,62 грн. судом відмовлено через те, що правова природа цих коштів є збитками, однак позивач з позовом про відшкодування збитків не звертався. Відмовлено судом і у стягненні 15,40 грн., оскільки згідно умов договору поставки відповідач сплачує позивачеві лише вартість реалізованого товару, між тим, продукція на вказану суму є залишком товару на складі.
02.12.2009р. постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді: Дубник О.П.- головуючий, Процик Т.С., Скрипчук О.С.), перевірене рішення суду першої інстанції скасував частково та прийняв нове рішення про задоволення позову, виходячи з наявності у відповідача зобов'язання сплатити спірні кошти.
У касаційній скарзі Кооперативне підприємство "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств посилалось на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело, на його думку, до ухвалення незаконної постанови, тому просило її скасувати, а рішення у справі залишити без змін. Скаржник, зокрема, зазначає, що вартість продукції на суму 14427,62 грн. не була ним реалізована, а повернута позивачеві, проте останнім не отримана, а фактично втрачена, тому вважає, що вказані кошти є збитками. Разом з цим, заявник вказує на порушення судом приписів статті 24 Господарського процесуального кодексу України щодо залучення до участі у справі іншого відповідача ПП ОСОБА_1
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
За приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Як убачається з матеріалів справи, 13.06.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ганц" (постачальник), уклало з Кооперативним підприємством "Рівненським гуртово-роздрібним об'єднанням" (замовник), договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність замовника мінеральну воду "Перегінська", а замовник зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Згідно пункту 5.1 вказаного договору сторони передбачили, що оплата за поставлений товар здійснюється після його реалізації, на підставі актів звірки.
Судом апеляційної інстанції установлено, що на виконання умов названого договору позивачем поставлено відповідачеві мінеральну воду "Перегінська" на загальну суму 31249,60 грн., що підтверджується накладними від 01.07.2008р. №288, від 24.07.2008р. №317. Установлено судом і те, що відповідачем здійснено розрахунки за отриманий товар у розмірі 2000,00 грн. і повернено продукцію на суму 2619,90 грн. Таким чином, як установлено апеляційним судом, на час звернення з позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становить 26 629,70 грн.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю -продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зі змісту рішення у справі вбачається, що відмовляючи у стягненні 14427,62 грн. суд першої інстанції виходив з того, що товар на цю суму відпущений ОСОБА_1, який не був уповноважений позивачем на отримання продукції від його імені, тобто, фактично є втраченою, а вартість цього товару може бути відшкодована відповідачем шляхом пред'явлення позову про стягнення збитків.
Скасовуючи рішення в цій частині, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що відповідно до частини 1 статті 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом, а відтак, відповідач з моменту підписання накладних та отримання за ними товару зобов'язаний сплатити позивачеві вартість реалізованого товару гр. ОСОБА_1
Тому, посилаючись на положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно яких договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Довід скаржника про порушення апеляційним судом приписів статті 24 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки залучення до участі у справі іншого відповідача є правом, а не обов'язком суду.
Виходячи з того, що при ухваленні постанови суд апеляційної інстанції здійснив всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надав належну правову оцінку усім наявним в матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками суду апеляційної інстанцій, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2009р. у справі №17/91 -без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
СуддяЛ.В. Ковтонюк
СуддяТ.Б.Данилова