ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13687/22
провадження № 1-кс/753/2328/22
"11" листопада 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12022100020001613 від 12 червня 2022 року,
8 листопада 2020 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладенням обов'язку прибуття до суду за першою вимогою; заставу.
Згідно із протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 8 листопада 2022 року клопотання передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог клопотання захисник підозрюваного посилається на те, що подальше тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою не відповідає вимогам національного законодавства, міжнародним стандартам кримінального судочинства та практиці ЄСПЛ, оскільки станом на дату звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відпали будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, захисник зазначає, що місце проживання ОСОБА_3 є відомим, він не переховується від органів досудового розслідування та/або суду, з'являється за кожним отриманим повідомленням про виклик, здійснений в порядку передбаченим чиним законодавством України. ОСОБА_3 має виключно позитивні характеристики, до кримінальної відповідальності не притягався, випадків порушення режиму у СІЗО не зафіксовано, що виключає реальну можливість такого переховування. Наголошує, що при оцінці ризику втечі має враховуватися запровадження у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України воєнного стану, під час якого чоловікам призивного віку заборонено виїжджати за межі України. Також зазначає, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання.
Адвокат ОСОБА_4 вказує, що ОСОБА_3 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені і перебувають під контролем державних органів Національної поліції України. Жодних дій щодо знищення, спотворення або вчинення інших дій відносно речей та документів підозрюваний не вчиняв. Так само ОСОБА_3 немає потреби незаконно впливати на потерпілих, які йому не відомі, свідків, не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки він не вчиняв інкримінований йому злочин.
Також захисник стверджує, що прокурор не надав жодних належних доказів на підтвердження існування будь-яких ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Адвокат наголошує, що метою застосування запобіжного заходу є не каральна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного повинно бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом. Натомість обґрунтування необхідності тримання під вартою особи самою лише кваліфікацією злочину, не забезпечує і не може забезпечити балансу між метою застосування такого виняткового запобіжного заходу у кримінальному провадженні та конституційним правом особи на свободу та особисту недоторканність
Підсумовуючи, захисник підозрюваного стверджує, що матеріалами справи не підтверджені ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не встановлено обставини, які би обтяжували та докази, які це підтверджують, що свідчить про необхідність зміни запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 .
Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання з підстав, що у ньому наведені. Підтвердили наведені у клопотанні обставини як достатні для того, щоб змінити застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід.
Захисник зазначив про відсутність первинних ризиків, ненадання прокурором доказів їх наявності, а посилання на них - лише припущенням сторони обвинувачення. Стороною захисту також надано пояснення щодо характеризуючих ОСОБА_3 обставин, а саме щодо його сімейного та матеріального стану, його місця проживання.
Крім цього, захисник зазначала, що матеріали кримінального провадження не містять доказів вчинення ним інкримінованих йому дій та його ролі, на які посилається прокурор, оскільки в матеріалах, які додані до клопотання слідчого, взагалі відсутні будь-які докази причетності ОСОБА_3 до вказаних кримінальних правопорушень.
Також захисник звертала увагу на порушення прав підозрюваного під час обрання йому запобіжного заходу та проведення з ним слідчих дій, зазначивши, що органом досудового розслідування було порушено право підозрюваного на захист.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Надав пояснення про те, що ризики, які стали підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, продовжують існувати. Зазначив, що у цьому кримінальному провадженні продовжуються слідчі дії, проводяться допити підозрюваних, потерпілих та свідків, також вказав, що органом досудового розслідування встановлено осіб, що можуть бути причетні до цього кримінального правопорушення, яким ще повідомлено про підозру у його вчиненні. Прокурора акцентував увагу на ролі підозрюваного у вчиненні злочину, умовах та наслідках його вчинення.
Заслухавши доводи захисника, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12022100020001613 від 12 червня 2022 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: у створенні злочинної організації, керівництві такою організацією та її структурними частинами, участі у злочинній організації, а також в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого шляхом незаконних операцій з використанням електронно обчислювальної техніки, повторно, у складі злочинної організації.
1 жовтня 2022 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 2 жовтня 2022 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28 листопада 2022 року включно.
Ухвала слідчого судді мотивована наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, доведеністю існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховано конкретні обставини вчинення злочину, обставини, що характеризують особу підозрюваного, а також вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.
Клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Отже, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має надати оцінку: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; існуванню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, з урахуванням нових обставин, які не були предметом оцінки під час застосування запобіжного заходу.
За змістом клопотання підставою для зміни запобіжного заходу є зменшення (відсутність) ризиків, що були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу; інші обставини, які у сукупності вказують на наявність підстав для зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу, а саме: запровадження військового стану, вилучення та перебування під контролем органів Національної поліції України речових доказів.
Оскільки у клопотанні захисник підозрюваного не посилається на зміну обставин підозри, то питання обґрунтованості підозри слідчим суддею не досліджувалося. Посилання захисника на відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів вчинення підозрюваним інкримінованих йому дій є фактично переоцінкою тих обставин, які досліджувалися слідчим суддею при обранні запобіжного заходу. Нових обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували висновки слідчого судді про обгрунтованість підозри, у клопотанні не зазначено.
У клопотанні захисник підозрюваного зазначає, що підозрюваний не переховується від органів досудового розслідування та/або суду, з'являється за кожним отриманим повідомленням про виклик, має виключно позитивні характеристики, до кримінальної відповідальності не притягався, випадків порушення режиму у СІЗО не зафіксовано, просить врахувати запровадження у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України воєнного стану, під час якого чоловікам призивного віку заборонено виїжджати за межі України, а також зазначає, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання.
Адвокат ОСОБА_4 також вказує, що ОСОБА_3 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені і перебувають під контролем державних органів Національної поліції України, та вчиняв таких дій. Так само ОСОБА_3 немає потреби незаконно впливати на потерпілих, які йому не відомі, свідків, не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки він не вчиняв інкримінований йому злочин.
Як слідує з ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 2 жовтня 2022 року, застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 пов'язано із існуванням ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. ч. 1. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Оцінивши доводи сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що вони не навели нових обставин із належними доказами, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ризики на день розгляду цього клопотання втратили свою актуальність.
Так, слідчий суддя відхиляє посилання захисника підозрюваного на те, що ОСОБА_3 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки наявності такого ризику при обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу слідчим суддею не було встановлено.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Існування ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду, як вбачається із ухвали слідчого судді Дарницького районного суду мста Києва від 2 жовтня 2022, обумовлено крім тяжкості інкримінованого ОСОБА_3 злочину також відсутністю у підозрюваного офіційних джерел доходу, стійких соціальних та сімейних зв'язків.
Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний одружений та має на утриманні малолітню дитину, хоча й може свідчити про ймовірне зменшення цього ризику, проте з урахуванням інших встановлених слідчим суддею обставин не свідчить про те, що він перестав існувати. Крім цього ці обставини самі по собі не свідчать про міцність сімейних зв'язків такого ступеню, щоб вони могли запобігти заявленим ризикам, оскільки ці обставини існували і до повідомлення ОСОБА_3 підозри, однак не стали достатнім стримуючим фактором, здатним запобігти поведінці підозрюваного та вчиненні ним дій, які йому інкримінуються органом досудового розслідування.
Щодо інших обставин, на які посилався захисник як на підставу для зміни запобіжного заходу, зокрема наявність у підозрюваного постійного місця проживання та роботи, слідчий суддя зазначає, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя врахував відомості, що характеризують особу підозрюваного, стан його здоров'я, місце проживання, відсутність судимостей. Тому такі доводи сторони не є тими обставинами, які не були предметом оцінки слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу.
Дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків та відсутність з його боку будь-яких порушень чи створення перешкод, на що посилається захисник у клопотанні, свідчать лише про належне виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, та дієвість обраного щодо нього запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що у клопотанні фактично не наведено нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу та не доведено, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. 7, 131, 132, 176-178, 181, 183, 193-196, 201, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022100020001613 від 12 червня 2022 року - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1