30 березня 2010 р. № 2-30/1760-2009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Коробенко Г. П.
Фролова Г. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт"
на постанову
відСевастопольського апеляційного господарського суду
14.09.2009 року
по справі№ 2-30/1760-2009 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
до
треті особиПриватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт"
Виконавчого комітету Керченської міської ради
1. Комунальне підприємство "Войковець"
2. Комунальне підприємство "Житавтосервіс"
простягнення 22 268,26 грн. та зобов'язання укласти договір
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
від третьої особи -1:
від третьої особи -2: Жукова Ю. М. -дов. від 05.01.10р.
не з'явились
не з'явились
не з'явились
Приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету Керченської міської ради про стягнення 22 268,26 грн. та зобов'язання укласти договір.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2009 року по справі № 2-30/1760-2009 (суддя Ловягіна Ю. Ю.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 року по справі № 2-30/1760-2009 (головуючий суддя Борисова Ю. В., судді Гонтар В. І., Плут В. М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. ст. 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 319, 322, 360 382 ЦК України, ст. 319 ГК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 29.03.2010 року № 02.03-10/220 у зв'язку з відпусткою судді Полянського А. Г. для перегляду в касаційному порядку справи № 2-30/1760-2009 утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -Муравйов О. В., судді: Коробенко Г. П., Фролова Г. М.
Відводів складу суду не заявлено.
Комунальне підприємство "Войковець" надіслало до Вищого господарського суду України телеграму з клопотанням розглядати справу без участі його повноважного представника.
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників відповідача та третіх осіб.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 30.03.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПП "Сервісна компанія "Комфорт" рішенням Виконавчого комітету Керченської міської ради АРК "Про затвердження акту Державної приймальної комісії про прийомку в експлуатацію закінченого будівництвом 14-ті поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином по вул. Генерала Петрова, 4 у місті Керч" № 821 від 03.08.2007 року та рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради АРК "Про затвердження акту Державної приймальної комісії про прийомку в експлуатацію закінченого реконструкцією існуючого корпусу № 2 готелю "Керч" під багатоквартирний житловий будинок по вул. Кирова, 11 в місті Керч" № 1355 від 14.12.2007 року призначене обслуговуючою організацією вказаних будинків.
Вказані будинки прийняті до експлуатації ПП "Сервісна компанія "Комфорт" згідно з наказами підприємства: вул. Ген. Петрова Наказ № 391 від 26.09.2007 року; вул. Кірова 11 - Наказ № 92 від 24.03.2008 року.
Відповідачу у вказаних будинках на праві приватної власності належать певні квартири, відповідно до переліку, деякі з зазначених квартир протягом спірного періоду були надані у користування громадянам.
У зазначених будинках ПП "Сервісна компанія "Комфорт" надає житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та утримання будинку та прибудинкової території.
При наданні послуг з централізованого опалення позивач на підставі наведених у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" понять є "виконавцем", в той час як "постачальником" цієї послуги є Керченська філія орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", з яким укладено договір про постачання теплової енергії № 10 від 01.01.2007 року та № 10 від 01.03.2008 року. Послуги з централізованого опалення надаються ПП "Сервісна Компанія "Комфорт" власникам (наймачам) квартир за тарифами підприємства-постачальника. Обидва будинки облаштовані будинковими засобами обліку теплової енергії, тому за правилами Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року місячна плата за послуги опалення нараховується згідно місячних показань засобу обліку теплової енергії та пропорційно площі квартир.
Купівля-продаж квартир підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу, які посвідчені нотаріально. Право власності на квартири, які не передані у власність фізичним особам, а саме: № 22 по вул. Ген. Петрова, 4 у м. Керч; № № 2, 8, 14, 15, 16, 23, 30, 33, 34, 35, 38, 39, 43 по вул. Кірова у м. Керч належить відповідачу на підставі статті 334 ЦК Украйни.
Позивач надає житлово-комунальні послуги та здійснює утримання будинку та прибудинкової території, в тому числі стосовно й перелічених квартир.
З положень статті 54 ГПК України вбачається, що при зверненні з позовною заявою позивач повинен визначити, зокрема підстави повних вимог, а також навести посилання на законодавство, на підставі якого подається позов.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що обов'язок Виконавчого комітету Керченської міської ради щодо здійснення оплату за надані комунальні послуги виник безпосередньо з нормативно-правового акта, а саме Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Оскільки судами встановлено відсутність між сторонами договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг, немає підстав для застосування положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.
Доводи скаржника на те, що заборгованість відповідача є витратами, понесеними позивачем внаслідок несвоєчасної оплати комунальних послуг, колегія суддів відхиляє, оскільки судом апеляційної інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання заявника на ст. 224 ГК України з урахуванням того, що зобов'язання відповідача по оплаті послуг не виникли, а отже безпідставним є стягнення збитків за їх невиконання.
Статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Судами встановлено, що пропозиція щодо укладення договору на надання житлово-комунальних послуг була направлена позивачем до Виконавчого комітету Керченської міської ради лише 15.04.2009 року, в той же час, як позовна заява зареєстрована в суді першої інстанції 30.03.2009 року.
Крім того, проекти договорів позивачем до суду першої інстанції не надані.
Відповідно до ст. 84 ГПК України в разі задоволення позову про укладення договору суд викладає в резолютивній частині умови такого договору. З наведеного випливає обов'язок позивача відповідним чином сформулювати позовні вимоги, що позивачем зроблено не було.
Колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача з березня 2009 року у подальшому щомісяця до 05 числа місяця, слідуючого за розрахунковим своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки з позивачем за надані послуги, оскільки їх задоволення залежить від настання або ненастання якихось обставин, а саме: укладення договору, що має наслідком прийняття умовного рішення, що є неприпустимим в силу вимог ст. 84 ГПК України.
Доводи касаційній скарги щодо наявності підстав для стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг, колегією суддів відхиляються, оскільки вони ґрунтуються на невірному тлумаченні положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржених ухвали та постанови не вбачається.
За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 року по справі № 2-30/1760-2009 Господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді Г. П. Коробенко
Г. М. Фролова