вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
14.11.2022м. ДніпроСправа № (904/4790/21) 904/3427/22
Суддя Первушин Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, код ЄДРПОУ 33546549)
до держави - Російської Федерації
про стягнення збитків у сумі 19 944 539,00 грн
в межах справи №904/4790/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549)
про визнання банкрутом
Без участі (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом вих. №02-02/097 від 07.10.2022, в якому просить стягнути з Російської Федерації завдані збитки на суму 19 944 536,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач послався на те, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та воєнних дій на території міста Харкова, а саме обстрілу з боку російських військ відбулось потрапляння та вибух не ідентифікованого снаряду на майданчик для паркування автотранспорту, який знаходиться біля фасаду об'єкту за адресою: місто Харків, вулиця Молом'ясницька, будинок 2А, внаслідок чого вибуховою хвилею та уламками від цього снаряду, було пошкоджене нерухоме майно - нежитлову прибудову літ. А-8 загальною площею 6728,6 кв.м., що належить позивачу на праві власності, внаслідок чого, позивач зазнав збитків на загальну суму 19 944 536,00 грн.
Позовна заява подана в межах справи №904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" залишено без руху. Запропоновано Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк, надавши суду докази відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів (фіскальний чек та опис вкладення з переліком документів).
09.11.2022 до відділу канцелярії суду Позивач подав клопотання №02-02/119 від 08.11.2022 (вх. №38364/22) про усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з частиною 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Так, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що є достатнім для прийняття її до розгляду і відкриття провадження у справі.
Водночас, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства РФ в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.
У Постановах від 18.05.2022 в справах №428/11673/19 та №760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 в справі №308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).
Отже, суд дійшов висновку про застосування у цій справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України).
Суд дійшов висновку про те, що дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача в особі посольства РФ в Україні, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у даній справі буде здійснено шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.
Керуючись статтями 12, 176, 177, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 29.11.2022 о 12:30 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті №3-105 за адресою: 49027, місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, 1.
4. Відповідачу:
- протягом 15 днів з дня розміщення ухвали про відкриття провадження у справі на офіційному веб-сайті Господарського суду Дніпропетровської області надати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 ГПК України і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду);
- надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів позивачу;
Позивачу:
- протягом 10 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву, яка має відповідати вимогам статті 166 ГПК України, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
У разі неможливості надати витребувані судом документи - надати письмові пояснення з цього приводу.
5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду (inbox@dp.arbitr.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
6. Учасники справи мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщену на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.
7. Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
8. Звернути увагу учасників справи на необхідність надання cуду в письмовому порядку інформації про засоби зв'язку (електронна адреса, номер телефону, інші можливі засоби) для їх повідомлення щодо розгляду справи.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала набирає законної сили з 14.11.2022 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
Суддя Ю.Ю. Первушин