Кримінальне провадження №629/1516/22
Номер провадження 1-кп/629/198/22
10 листопада 2022 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12022221110000301 від 01.06.2022, яке надійшло з Лозівської окружної прокуратури Харківської області 14.10.2022, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Яковлівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24.06.2010 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2,185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;
- 20.09.2011 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2,185 ч.3,70,71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 27.05.2013 умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 10 днів;
- 24.11.2015 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2,71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07.05.2018 за відбуттям строку покарання;
- 18.10.2019 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.125 ч.2 КК України до 200 (двохсот) годин громадських робіт;
- 22.01.2021 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.389 ч.2,71,72 КК України до 3 (трьох) місяців 25 (двадцять п'ять) днів арешту;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -
встановив:
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, з 05-30 год. 25.04.2022 строком на 30 діб.
21.05.2022 близько 13-28 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Владибор», за адресою: Харківська область, м.Лозова, мкрн.1, б.22, помітивши на одному із стільців рулон самоклеючої плівки, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання майнової шкоди потерпілому, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливого мотиву, ОСОБА_4 взяв із стелажу один рулон самоклеючої плівки сіро-коричневого кольору, вартістю 670 грн. та виніс його із магазину, не розрахувавшись, тобто таємно викрав, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 670 грн.
З місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, підтвердив, що вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся та в судовому засіданні дав показання, що дійсно 21.05.2022 близько 13-28 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Владибор», за адресою: Харківська область, м.Лозова, мкрн.1, б.22, помітивши на одному із стільців рулон самоклеючої плівки, сіро-коричневого кольору, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв його зі стільця та виніс із магазину, не розрахувавшись, тобто таємно викрав.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_4 свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, вчинене повторно, в умовах воєнного стану. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України він вчинив злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, відносно останнього з 12.02.2021 на розгляді в Амур-Нижньодніпровському районному суді міста Дніпропетровська перебувають матеріали кримінального провадження за ст.189 ч.2,186 ч.2 КК України, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості і не готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, на момент вчинення злочину не займався суспільно-корисною працею, а отже вчинив умисний корисливий злочин з метою власного збагачення, має незняті і непогашені в установленому законом порядку судимості, невійськовозобов'язаний, не працює, на обліку в центрі зайнятості як безробітний не перебуває, одружений, за місцем проживання характеризується негативно, схильний до вживання спиртних напоїв і наркотичних речовин та вчинення корисливих злочинів, з 2003 року перебуває на обліку у лікаря психіатра, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше перебував з приводу синдрому залежності від парів легких розчинників з квітня 2010, знятий в жовтні 2010 з обліку у зв'язку із засудженням; згідно висновку судово-психіатричного експерта №199 від 19.09.2022, ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психіатричне захворювання у формі дисоціального розладу особистості, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, у період часу, якому відповідає правопорушення, перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умов здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.66,67 КК України обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення викрадення майна, за які йому було призначене покарання, як з застосуванням ст.75 КК України з призначенням іспитового строку так і з реальним відбуттям покарання, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості й не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки після звільнення з установи відбування покарання у 2018 році він вчинив нові злочини у 2019 та 2021 роках. Крім того, беручи до уваги висновок досудової доповіді органу пробації, згідно якого ризик повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, відсутністю обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.
Обраний в ході досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 04.09.2022, відповідно до протоколу затримання особи, на підставі ухвали суду про надання дозволу на затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.09.2022.
Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №14240 від 18.07.2022 в сумі 1510,16 грн.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України - фрагмент самоклеючої плівки сіро-коричневого кольору шириною 67 см та довжиною 196 см, яка згідно зберігальної розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 .
Керуючись ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Обраний в ході досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 04.09.2022.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №14240 від 18.07.2022 в сумі 1510,16 грн., перерахувавши їх на р/рUA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.
Речові докази: фрагмент плівки сіро-коричневого кольору - повернути власнику ОСОБА_6 .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_7