П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 815/1809/17
Суддя в суді І інстанції Андрухів В.В. Рішення суду І інстанції ухвалено в м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001661401 від 29 листопада 2016 року та № 0001671401 від 29 листопада 2016 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що за наслідком проведення документальної перевірки ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД», податковим органом встановлено численні порушення вимог податкового законодавства з боку товариства.
В даному випадку, на переконання апелянта, проведені у перевіряємому періоді товариством господарські операції з придбання сільськогосподарської продукції у контрагентів ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» та ТОВ «САНОЛТА», з подальшим перепродажем придбаної продукції ТОВ «ВПК «АГРОРЕСУРС» та ПАТ «КИЇВХЛІБ» не мали реального характеру, так як такі операції не підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами.
При цьому, на переконання апелянта, досліджені у ході перевірки товариства первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.
В свою чергу, товариством подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як товариством у межах спірних правовідносин не порушено вимог податкового законодавства.
При цьому, товариство наголошує, що спірні господарські операції підтверджуються зібраними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, на підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 19 жовтня 2016 року № 538 «Про проведення позапланової виїзної перевірки», проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» з питань взаємовідносин з контрагентами-постачальниками за період з 01 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року.
За наслідком перевірки складено акт № 3143/15-54-14-01/19349403 від 11 листопада 2016 року, яким встановлено порушення пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України, а саме: товариством завищено податкові зобов'язання на суму 11 145 520,00 грн; товариством завищено податковий кредит на суму 11 145 520,00 грн; товариством завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 18 174,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом складено та направлено товариству наступні податкові повідомлення-рішення:
1) № 0001661401 від 29 листопада 2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 18 174,00 грн;
2) № 0001671401 від 29 листопада 2016 року, яким зменшено суму податкового кредиту на суму 11 145 520,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю отриманих податкових повідомлень-рішень, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено факту вчинення товариством спірних порушень податкового законодавства, а як наслідок не доведено правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Між тим, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Колегією суддів встановлено, що на формування спірних податкових зобов'язань ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» у перевіряємому періоді, зокрема, вплинули його господарські операції з придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ», ТОВ «САНОЛТА» та подальшого його продажу на адресу ТОВ «ВПК «АГРОРЕСУРС», ПАТ «КИЇВХЛІБ».
В даному випадку, податковий орган вважає, що проведені товариством господарські операції з його контрагентами не мали реального характеру, а надані до перевірки первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, а також надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають зміст господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.
В свою чергу, на підтвердження реальності проведення спірних господарських операцій в матеріалах справи зібрано первинні бухгалтерські документи у яких відображено господарські операції з вищевказаними контрагентами.
Так, щодо проведених господарських операцій ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» з контрагентом ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Між ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» (в особі постачальника) та ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (в особі покупця) укладено договір поставки № 572-ПМ від 01 серпня 2016 року, відповідно до умов якого, постачальник приймає на себе зобов'язання передати, а покупець - прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (далі - товар), в порядку та на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с. 78- 79).
В свою чергу, ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» поставлено на адресу ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» олію соняшникову нерафіновану у загальній кількості 880 тон, про що складено видаткову накладну № 23 від 30 серпня 2016 року (т. 1 а.с. 80).
Крім того, між ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (в особі покупця) та ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» (в особі постачальника) укладено договір поставки № 01/08/2016-МЮ від 01 серпня 2016 року, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати, а покупець - прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (пшениця українського походження), в порядку та на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с. 96-97).
В свою чергу, ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» поставлено на адресу ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» пшеницю українського походження, врожаю 2016 року, у загальній кількості 8300 тон, про що складено видаткову накладну № 17 від 31 серпня 2016 року (т. 1 а.с. 98).
Оплата поставленого товару підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 99-107).
При цьому, транспортування придбаної у ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» пшениці підтверджується наданими товарно-транспортними накладними (т. 3 а.с. 18-255; т. 4 а.с. 1-76).
В свою чергу, придбана у ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» олія, зберігалась на території Одеського морського торгівельного порту у контрагента позивача ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА», де й була передана у власність ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» згідно складених актів передачі (т. 3 а.с. 11-17).
Щодо проведених господарських операцій ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» з контрагентом ТОВ «САНОЛТА», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Між ТОВ «САНОЛТА» (в особі постачальника) та ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (в особі покупця) укладено договір поставки № Р16Я001 від 01 липня 2016 року, відповідно до умов якого, постачальник приймає на себе зобов'язання передати, а покупець - прийняти та оплатити товар, в порядку та на умовах, визначених цим договором (т. 1 а.с. 53- 54).
В свою чергу, найменування товару (ячмінь), кількість товару, вартість товару, строк поставки та розрахунку обумовлено в додатку № 1 від 01 липня 2016 року та додатку № 2 від 04 липня 2016 року (т. 1 а.с. 55-56).
В свою чергу, ТОВ «САНОЛТА» поставлено на адресу ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» ячмінь, про що складено видаткові накладні та акти прийому-передачі товару (т. 1 а.с. 57-66).
При цьому, транспортування придбаного у ТОВ «САНОЛТА» ячменю підтверджується наданими товарно-транспортними накладними (т. 4 а.с. 178-216).
Оплата поставленого товару підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 124-127).
В свою чергу, придбаний у ТОВ «САНОЛТА» та ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» товар реалізовано ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» на користь інших контрагентів, зокрема ТОВ «ВПК«АГРОРЕСУРС» та ТОВ «КИЇВХЛІБ».
Так, між ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (в особі постачальника) та ТОВ «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» (в особі покупця) укладено договір № 25/16 від 17 червня 2016 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця олію соняшникову нерафіновану невиморожену, 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2016 року в асортименті, кількості, за ціною, на умовах і в строки, вказані в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору (т. 1 а.с. 68-72).
В процесі виконання умов договору складено видаткову накладну (т. 1 а.с. 73).
Олія ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» зберігалась до передачі ТОВ «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» у контрагента ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА», згідно договору надання послуг із зберігання та перевалки рослинних олій № 01/01/15 від 02 січня 2015 року (т. 4 а.с. 12-14).
Передача олії від ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» до ТОВ «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС», що знаходилась на зберіганні у ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА», підтверджується спільним актом приймання-передачі товару від 30 серпня 2016 року (т. 4 а.с. 90).
Оплата поставленого товару підтверджується платіжними дорученнями (т. 4 а.с. 91-93).
Оплата послуг ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» підтверджується платіжним дорученням (т. 3 а.с. 15).
Також, між ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» (в особі постачальника) та ТОВ «КИЇВХЛІБ» (в особі покупця) укладено договір поставки № СГ-1901-16 від 19 січня 2016 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця товар (пшеницю), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, що передбачені договором (т. 1 а.с. 74-77).
В процесі виконання умов договору складено видаткові накладні та акти прийому-передачі товару (т. 4 а.с. 100, 101, 104, 105).
Оплата поставленого товару підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 118-120).
В свою чергу, поставлений ячмінь зберігався на території Одеського морського торгівельного порту у контрагента ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», згідно договору надання послуг № 010116/ОКІ-МU від 01 січня 2016 року, до передачі ТОВ «КИЇВХЛІБ» згідно спільних актів прийому-передачі (т. 4 а.с. 102, 106, 107).
Оплата послуг ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» здійснено платіжним дорученням № 5501 від 14 вересня 2016 року, з урахуванням листа ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» № 02-14.09 від 14 вересня 2016 року про зміну призначення платежу (т. 4 а.с. 79).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зібрані у матеріалах справи первинні бухгалтерські документи підтверджують реальність проведених господарських операцій, які узгоджуються з господарською діяльністю позивача та мають ділову мету.
Між тим, колегія суддів зазначає, що у справах з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до юридичної відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.
В даному випадку, обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень покладається на податковий орган, як на суб'єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.
При цьому, висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій з поставки товарів мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами.
В свою чергу, висновки податкового органу про неповноту та дефектність складених первинних бухгалтерських документів спростовуються вищевикладеними висновками колегії суддів.
З іншого боку, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що у ході проведеної перевірки податковим органом не використовувались матеріали, складені за наслідком податкових перевірок та зустрічних звірок вказаних контрагентів позивача.
При цьому, в акті перевірки податковим органом жодним чином не встановлювалась та не спростовувалась можливість постачання ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» та ТОВ «САНОЛТА» спірного товару на адресу позивача, а також не перевірялись ланцюги постачання відповідного товару.
Крім того, доводами апеляційної скарги податкового органу також не заперечується фізична можливість ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» та ТОВ «САНОЛТА» поставити на адресу позивача спірний товар.
Між тим, ТОВ «ВЕРНОН ШИППІНГ» та ТОВ «САНОЛТА» не перебували та не перебувають в процесі припинення, а їх зареєстровані види діяльності відповідають проведеним з позивачем господарським операціям.
Тому, враховуючи кількість та якість доводів апеляційної скарги податкового органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено.
Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Шеметенко Л.П.