Справа 759/1229/20 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/4035/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
07 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого в режимі ВКЗ з Київським СІЗО - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2022 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року ОСОБА_8 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 15 грудня 2022 року включно та визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480 грн.
Дане рішення суддя місцевого суду мотивував тим, що враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України вважається особою, раніше не судимою, однак ця обставина характеризує обвинуваченого, як особу, яка потенційно може вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість поставленого йому у вину кримінального правопорушення, а також враховуючи ту обставину, що обвинувачений ухилявся від суду, в наслідок чого був оголошений у розшук, інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 та запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,5, ч. 1 ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого указано на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив про те, що прокурором не доведено об'єктивності існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Так, апелянт указав про те, що ОСОБА_8 не був обізнаним про те, що він був оголошений у розшук, оскільки сумлінно виконував покладені на нього ухвалою суду від 07.07.2020 обов'язки, і якою щодо нього був обраний запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. При цьому, захисником указано про те, що обвинувачений ОСОБА_8 жодного разу не отримував судові повістки, а також 23.03.2022 був мобілізований до лав Збройних Сил України де і продовжував службу, до моменту затримання його працівниками поліції. Враховуючи наведене, вважав недоведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, апелянт звернув увагу на ту обставину, що подальше утримання чинного військовослужбовця під вартою буде суперечити інтересам держави, оскільки ОСОБА_8 , маючи досвід у військовій сфері, може її боронити. Також захисник указав, що матеріали провадження не містять доказів того, що обвинувачений ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак вважав посилання суду на наявність погашеної судимості у обвинуваченого, як обставини, яка характеризує його як особу, яка потенційно може вчинити інше кримінальне правопорушення, неприпустимою. Зважено захисником і про те, що обвинувачений має сталі соціальні зв'язки, є єдиним годувальником в сім'ї, а також у випадку обрання до останнього більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою зможе відшкодовувати шкоду завдану потерпілому та захищати Батьківщину. Просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, а саме нічний домашній арешт, або заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або зменшити розмір застави визначений ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2022 до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника та обвинуваченого, які подану захисником апеляційну скаргу підтримали та просили скасувати оскаржувану ухвалу, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для продовження запобіжного заходу, так само як і для його застосування, є зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до вимог ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов обгрунтованого висновку щодо необхідності продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Посилання захисника на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків та осіб на утриманні, у зв'язку із чим є можливим застосування щодо нього запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, на думку колегії суддів, є не у повній мірі обґрунтованим, оскільки наявність на утриманні членів сім'ї не може саме по собі свідчити про наявність таких соціальних зв'язків, які зможуть усунути існуючі ризики. Щодо можливості застосування до обвинуваченого інших альтернативних заходів, то колегія суддів у даному питанні зважає на наступне.
На думку колегії суддів запобіжний захід у виді домашнього арешту не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та попередити ризик переховування його від суду, у зв'язку із його недостатнім стримуючим впливом з урахуванням того, що до обвинуваченого судом було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак обвинувачений порушив умови вказаного запобіжного заходу, переховувався від суду, у зв'язку з чим був оголошений в розшук. Також є безпідставними доводи захисника про те, що при застосуванні щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, останній зможе захищати Батьківщину.
Що стосується зменшення розміру застави, то колегія суддів зважає на те, що судом першої інстанції застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 грн. визначена з урахуванням обставин кримінального правопорушення, є необхідною для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, і такий розмір застави, з урахуванням всіх даних про особу обвинуваченого, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів і не порушує права обвинуваченого, а тому підстав вважати його завідомо непомірним для обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.
Отже, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Враховуючи викладене, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2022 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2022 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
______________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4